Минулого тижня пройшло засідання постійної комісії районної ради з питань екології та раціонального природокористування. Найактуальнішим питанням, обговорення якого зайняло аж півтори години, було питання нересту.
Перш ніж розпочати засідання голова комісії Микола Сердюк зачитав список усіх присутніх та запрошених.
— Ми запрошували прокурора екологічної прокуратури з Кременчука і прокурора Кобеляцького району. Та їх немає, — зауважив Юрій Тагадюк. — Їхніх представників також. Думаю, подальший розвиток подій покаже, чому їх не було.
Першим про хід реалізації заходів з протидії незаконному вилову риби в нерестовий період на території району доповідав Микола Гергенкоп. Насамперед, він звернув увагу на відсутність взаємодії служби охорони з «Полтавадержрибохороною».
— На виконання рекомендацій комісії адміністрація парку повинна була узгодити план спільних заходів і діяти згідно нього, — каже Микола Вікторович, — та минуло вже майже два місяці з початку нересту, а співпраці немає. Причиною цьому стала стаття в засобах масової інформації про відсутність повноважень у даної контролюючої структури здійснювати стягнення з громадян штрафу у розмірі 34 гривні. Ця проблема не нова. Вона виникла у зв’язку зі змінами в законодавстві, зокрема в Кодексі про адміністративні правопорушення. Адміністрація РЛП «Нижньоворсклянський» направила лист до Міністерства екології та природних ресурсів з проханням надати роз’яснення з даного питання. Згідно якого, виявивши факт вчинення правопорушення, посадові особи органів рибохорони зобов’язані викликати посадових осіб служби РЛП. Саме вони мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення і передавати справу до суду.
Наступним на це питання доповідав старший інспектор служби державної охорони РЛП «Нижньоворсклянський» Євген Яременко. Він повідомив, що працівниками служби охорони з 1 квітня по 25 травня проведено 55 рейдів з перевірки дотримання природоохоронного законодавства в період весняно-літньої нерестової заборони. З них 50 рейдів з працівниками міліції. Та за словами Яременка не з усіма правоохоронними структурами є співпраця та порозуміння.
— Станом на 26 травня службою охорони парку не тільки не проведено жодного спільного рейду з працівниками ГУ «Полтавадержрибохорона», але й взагалі, наші служби практично не перетинались з природоохоронної роботи на акваторії Дніпродзержинського водосховища та Ворскли, — відзначив Євген Яременко. — Можливо, це пояснюється тим, що більшість порушників тим чи іншим чином мають спільний зв'язок з працівниками рибохорони. Це знаходить підтвердження в тому, що з боку території другої дільниці «Полтавадержрибохорони» в районі Тахтаївського ГК постійно з’являються браконьєри з електровудками, які безперешкодно рухаються акваторією Дніпродзержинського водосховища та намагаються здійснити свою протиправну діяльність в межах території РЛП «Нижньоворсклянський». Також більшість порушників, затриманих працівниками служби державної охорони парку, надають пояснення, що їхнє рибальство в період нересту погоджено з працівниками рибохорони.
Зі слів Яременка, співробітниками третьої дільниці рибохорони свідомо ведеться неоголошена інформаційна війна, яка проявляється в тому, що рибалок, котрі здійснюють рибальство дозволеними і недозволеними знаряддями вилову риби запевняють в тому, що РЛП «Нижньоворсклянський» існує незаконно. Відповідно, у служби держохорони парку на цій території немає ніяких повноважень.
— Разом з тим, — продовжує Яременко, — інформують бракон’єрів про те, що «такси» на відшкодування збитків на території природо-заповідного фонду на сьогодні у десять разів нижчі, ніж на водних об’єктах загального користування. І це, в свою чергу, робить наші території більш привабливими для браконьєрства.
Свою очку зору висловив і старший інспектор ГУ «Полтавадержрибохорона» Олександр Грищенко.
— Я вообще не понимаю, почему я тут стою. Кроме грязи я ничего от них не услышал, — каже інспектор. — У меня тоже есть информация на ваших людей, но я же ее не озвучиваю.
— Так озвучте! — закричали в залі.
— Руководство знает — спросите у них, — відрізав інспектор після чого прозвітувався про виконану роботу служби протягом двох місяців.
Юрій Тагадюк поцікавився, чому до цього часу немає плану спільних дій з РЛП «Нижньоворсклянський». Та інспектор відповів, що він лише доповідає про результати нересту і не уповноважений розробляти плани.
— Як це? Ви ж приїхали замість керівництва, от і відповідайте, — каже Юрій Тагадюк.
Далі у голови Кобеляцького районного суду Наталії Рожкової поцікавились, куди діваються вилучені у браконьєрів знаряддя вилову та сама риба? Вона повідомила, що згідно адміністративних матеріалів рибу залишають правопорушнику. Потім відшкодовується її вартість.
— Рибінспектору немає куди подіти вилучену рибу, — каже Наталія Мирославівна.
Присутні поцікавились, яка міра покарання за користування електровудкою. Голова районного суду повідомила, що це заборонене знаряддя за користування яким наступає кримінальна відповідальність.
— А розмір штрафу?
— Штраф 1700 гривень, — відповіла головуюча судом.
Далі члени комісії приступили до розгляду інших питань, проте не таких обговорюваних за часом, як перше.
