Днями ми зустрілись і поговорили із вже знайомим читачам «ЕХО» городником на ім’я Василь.
Цей чоловік на кількох десятках сотих вирощує різні городні культури. Говорить, що досягає більш-менш пристойних результатів і є прихильником застосування інтенсивних технологій. У тому числі і тих, що передбачають використання різноманітних засобів захисту рослин.
Під час розмови ми мали вияснити точку зору Василя щодо отієї «хімії». І по можливості послухати і оприлюднити його поради для городників-аматорів. Василь одразу зазначив: «Ви запізнились. Більшість засобів захисту рослин застосовувати вже пізно. Я маю на увазі, передусім, гербіциди. Бур’яни вже в основному випололи. Хто — сапою, хто — гербіцидом». Та розмову із Василем ми все ж вирішили оприлюднити. По-перше, шкідники на городах ще залишились. А, по-друге, надто цікавим співрозмовником виявився цей чоловік. Такий собі городник-філософ.
Без «хімії» людство вимре з голоду
Василь говорить: «На жаль. У багатьох українців ще переважає свідомість на рівні Середньовіччя. Перш за все, вони ще не навчились рахувати свої час і гроші. І живуть в полоні всіляких, невідомо ким придуманих забобонів. І тому замість того, щоб трішки потрудившись, більше відпочивати, пашуть, як прокляті на городах, вирощуючи, в кінці-кінців просто смішні врожаї».
Василь вважає, що альтернативи застосуванню хімічних засобів захисту рослин на сьогодні у людства просто немає. Сам він використовує і гербіциди, які знищують бур’яни, і фунгіциди, які протидіють хворобам, й інсектициди, які вбивають шкідливих комах. А щодо так званого екологічно чистого або чи, як його називають, органічного землеробства, чоловік налаштований скептично. Він каже: «Якщо людство перейде на органічне землеробство, відмовившись від «хімії», то почне рекордними темпами вимирати від голоду».
Категорично не погоджується він із тезою про те, що хімічні засоби захисту рослин шкодять довкіллю. І аргументує: «Канєшно, хімія трішки шкодить. Як і будь-яке виробництво. Так давайте всі відмовимось від машин, тракторів, комп’ютерів, медикаментів. І що тоді буде? Так і поливати землю — теж неприродно. І частково шкідливо. А скільки ви корисних комах знищуєте, полючи город? Так шо, давайте без маразму».
Чоловік стверджує, що бачив результати роботи, так званих, «чистих технологій». І вони лише впевнили його у неефективності органічного землеробства. Він продовжує: «Урожая в тих городників немає. Продавати їм нічого, хоч би самі наїлися. А якщо й продавати, то собівартість їх продукції в рази або й десятки разів вища, аніж у тих хто застосовує сучасні інтенсивні технології. Василь задає риторичне запитання: «На базарі ви будете купляти відбірну картоплю чи капусту по гривні за кіло, чи миршаву і напівгнилу по троячці чи п’ятьорці?»
Хто рахував тих, хто вмер із сапою на городі?
Далі він переходить на мову цифр. І пропонує порівняти: «От у вас 10 сотих буряка. Давайте порахуємо у скільки обійдеться догляд за ним із застосуванням гербіцидів або при ручній прополці. Буряк, як правило, тричі бризкають гербіцидом «Бетанал Експерт». Потім добивають бур’яни Лонтрелом у суміші із Центуріоном, Фуроре чи Таргою, або іншим грамініцидом. Навіть якщо все це купляти у наших магазинах, де «хімія» дуже дорога, то це обійдеться вам у 100-150 гривень. Плюс чотири години вашого часу. По скільки час роботи щитаємо? Нехай, по 20 гривень. Ще 80. Разом 180-230 гривень. А тепер давайте полоти вручну. І не один раз. Це три дні вашого життя. У скільки день щитаємо? Нехай у 150 гривень. Разом 450. Це дорожче і менш ефективно, аніж обробіток гербіцидом».
Згадав Василь і про шкоду гербіцидів для землі і людського здоров’я. Він зауважив: «Кажуть, що «хімія» шкідлива. Ну, по-перше, сучасні засоби захисту рослин максимально лояльні до людей, бджіл, риб та іншої корисної фауни. А по-друге… А що, восім часов стояти раком на сонці — це дуже полєзно? А хто щитав, скільки людей після такої зарядки померли від інфаркту, інсульту чи просто теплового удару?»
Аргументом на користь застосування хімії він вважає і досвід, так званих, передових цивілізованих країн. Там хімічні засоби захисту рослин застосовують давно і у великих обсягах. Тим не менш, здоров’я у європейців та американців краще, і живуть вони довше, аніж африканці та українці, які продовжують полоти вручну.
«Не впровадиш технологій — вилетиш в трубу»
На думку нашого співрозмовника, років через п’ять, максимум через десять, на українських городах майже зникнуть люди із сапами. А застосування ручної людської праці буде зведене до мінімуму. Все робитимуть механізми і вже згадувана «хімія». «А може й вобще, люди откажуться від городів, бо овочі дешевше буде купити», — розмірковує Василь. Фермери, які господарюють ще дідівськими методами, неминуче «вилетять у трубу». Тобто, не витримають конкуренції із великими товаровиробниками і збанкротують! Той, хто ще поле і кричить: «Гній — це хліб!», завтра обанкротиться». За словами Василя, у розвинутих країнах вже давно відмовились від внесення в землю гною у його чистому вигляді. Адже там, крім корисних сполук, дуже багато насіння бур’янів, шкідників та збудників хвороб.
«Давайте знову пощитаємо, — пропонує Василь. — У прошлому годі були довольні всі покупці, бо городина була дешева. А кобеляцькі, з дозволу сказати, овочівники, плакали: «Ой, нам невигідно!» Канєшно, невигідно, як вони колхозними методами роблять і колхозні врожаї вирощують. Один мені жалівся: «Виростив 40 тонн капусти з гектара і в убиток по рублю продав». А що ж він хотів? Шо то за врожай — 40 тон капусти з гектара. Професіонали, вклавши на гектар 20-30 тисяч гривень, мають 100-120 тон. І продають з поля по сорок копійок. І їм вигідно! А чого так? Бо в них — капельне зрошення, розсада із касєт і «хімія». А в наших — сапа і «гній — це хліб».
Закінчив розмову Василь так: «Люди добрі, упасі, Боже, я не агітую вас за «хімію». Хто я такий, щоб це робити. Просто предлагаю подумати і пощитати. А ось за касєти, імпортний грунт для розсади, дорогі гібриди насіння і крапельне зрошення — агітірую. Попробуйте — і ви будете приємно вражені результатом. Щас уже пізно, так попробуйте у наступному році».
Також Василь порекомендував тим, хто дбає про свій врожай, обробити капусту інсектицидом від капусної мухи і попелиці. Він застосовує «Енжію». А томати і картоплю, на його думку, вже час обробити фунгіцидами від фітофторозу. А потім з інтервалом у 14 днів зробити ще два оприскування. «Іначе ваша картопля у липні висохне. І нада буде її копати. Не викопаєте — зварите у землі, викопаєте — згніє у погребі. От і думайте, бризкати чи ні», — запропонував чоловік.
