Минулого тижня члени місцевої організації УТМР випустили на території двох сільських рад — Руденківської та Великосолонцівської (Новосанжарський район) — двісті молодих качок.
Руденківський єгер Ігор Соболь розповідає, що ідею завезти на мисливські угіддя молодняк дикої качки їм подав голова обласної організації УТМР Костянтин Боровик. Було це на зустрічі у Великих Солонцях цією весною. Не відкладаючи справ у довгий ящик, мисливці вирішили спробувати збільшити кількість дичини на своїх мисливських угіддях. Для початку вирішили закупити молодняка дикої качки. Для цього мисливці Руденківського та Великосолонцівського товариств зібрали гроші (частину виділила також районна організація УТМР) і поїхали до Старої Водолаги, що у Харківській області. Там у спеціальному розпліднику розводять диких качок і фазанів. Для першого разу, як кажуть, на пробу, мисливці вирішили взяти 200 штук молодняка дикої качки. Одне каченя віком півтора місяці коштує у розпліднику 30 гривень, отже, уся партія обійшлася у 6 тисяч.
Із Старої Водолаги качок привезли мікроавтобусом брати Соболі. Уже на місці, у Руденківці, разом із директором Новосанжарського УТМР Віктором Бабичем мисливці вирішували, куди і скільки запускати птиці. Спочатку кілька десятків каченят просто у коробках завантажили на човен і вивезли на середину Ревазівського.
— Там є купини, ряска. Їм буде де обсушитися і що поїсти. Крім цього, із сьогоднішнього дня ми будемо возити їм підкормку, — пояснює Ігор Соболь.
— Диви, як вистрибує з коробки! — коментує Віктор Бабич, коли каченят завантажують у човен. І переконано додає. — Півтора місяці пройде — і вже буде на крилі!
Чоловік, який спостерігає за тим, як виносять із мікроавтобуса коробки із каченятами і складають у човен, здивовано хитає головою.
— Таких, що стріляють, бачив багато. А таких, що випускають, — оце перший раз! — зізнається він.
Дорогою до Дубини, де мають випустити другу партію качок, брати Соболі розповідають, що качку до своїх угідь вони завозять уперше. Але, якщо результат буде добрим, введуть такі поїздки до розплідника у норму. Головне — переконатися, що качка, вирощена у вольєрі, зможе нормально адаптуватися до умов проживання у дикій природі і пристосуватися до конкретної місцевості.
Інші партії качок випускають у водойми Склярове, Сагу та Клюсівське. Мисливці вагаються, куди запустити ще: на Купинове чи Ляхівське? Усього на угіддя руденківських і дубинівських мисливців випускають 150 качок, ще 50 відправляються до Великих Солонців.
— Ми вже зрозуміли: треба не тільки брати у природи, потрібно і їй обов’язково щось давати, — пояснюють мисливці.
Випустивши з двох коробок по десятку качок, чоловіки деякий час спостерігають за їх поведінкою і обмінюються враженнями. Варто зауважити, що каченята, звиклі до людей, спершу зовсім не поспішають відпливати. Вони намагаються повернутися на берег і приєднатися до людей. Потім дещо заспокоюються і починають діловито щось виловлювати у воді.
— Дивись, вже ряску їдять, значить діло буде, — оптимістично констатує Віктор Бабич.
— З цієї коробки каченята маленькі, а ті наче більші, — зауважує один з мисливців, Віктор Сороміцький.
— Та то вони по дорозі виросли! — жартує Ігор Соболь.
Потім уже серйозно пояснює журналісту, що на перших порах головне, щоб каченята не захолонули. Саме для цього їх випускають у тих місцях, де є купини, на яких вони можуть вилізти із води та обсохнути.
— Вони раз намокнуть-висохнуть, другий, а на третій вже не будуть намокати і вже не замерзнуть, — говорить єгер.
За словами мисливців, останніми роками у місцевих угіддях дикої качки було не дуже багато. Пов’язують це з тим, що через велику спеку пересихають невеликі водойми, привабливі для гніздування качок. Оскільки ходити на полювання мисливцям все одно дуже кортить, вони й вирішили спільно заселити угіддя качкою. Якщо експеримент вийде вдалим, то за першою партією будуть і наступні. Також директор Новосанжарського УТМР Віктор Бабич поділився іншими планами. Найближчим часом мисливці хочуть закупити у тому ж розпліднику близько сотні фазанів і запустити у вольєри в Соколовій Балці.
Скаржились мисливці лише на те, що, наприклад, зайця в Україні закупити просто ніде. Його молодняк вирощують лише в Угорщині. А їхати туди його купувати — і дорого, і далеко. Свого ж зайця на Новосанжарщині із кожним роком стає все менше і менше. Полювання на нього формально ще є, а самого зайця вже практично немає.
Натомість у руденківських мисливців хоч качка буде. Принаймні, схоже на те, що привезений молодняк успішно заселився на водоймах нашого району. Через кілька днів Ігор Соболь зателефонував автору статті і розповів, що качки вже практично освоїлись у диких умовах. Із кількох десятків, випущених у сагу неподалік дороги, плавати біля самого берегу лишились кілька качок. Усі інші вже забралися углиб водойми і почали розселення.
