Саме так можна передати враження від почутого та побаченого в день відкритих дверей у Білицькій дитячій музичній школі.
Велике пришкільне подвір’я пишно буяло зеленню трав. Організатори свята заздалегідь подбали про комфорт глядачів — ось вам і лавки, і стільчики, і просто пишні ковдри, паласи на траві, для бажаючих перепочити з максимальним задоволенням. По ліву сторону сама школа, якій до речі в наступному році виповниться 40 років, по праву ж — зеленокосі височезні берези, які створили приємний затишок від сонця і глядачам, і артистам. Не подвір’я — диво! Комфорт створено, пора розпочинати свято! І воно розпочалось із привітального слова директора Білицької дитячої музичної школи Любові Бакшанської. Пані директор доповіла про вже зайняті висоти учнями, познайомила з керівниками класів, коротко розповіла про плани на майбутнє, щиро запросила бажаючих до навчання. Зауважу, що весь виступ Любові Бакшанової був напрочуд милозвучним, простим і, в кожному слові, відчувалась гордість за вихованців та школу вцілому. А далі розпочався концерт, який вміло провела Марина Токарева, викладач класу фортепіано. Виступи учасників концерту лунали, мабуть, на всі Білики, а озвучення забезпечили викладач по класу баяна та акордеона — Віталій Крайник та викладач класу духових інструментів — Олександр Діденко. Концертмейстер Микола Валко весь час був біля дітей, а тому вони були напрочуд спокійні за музичний супровід номерів. Тож виступи й справді були відмінними! Алла Мулько, вчитель сольного співу та Олена Олефірова, вчитель сольного співу, вчитель по класу скрипки та гітари, виплекали справжніх артистів — вокалістів — Софію Юрченко, у виконанні якої лунала пісня «Веселка», Марію Гавковську, яка заспівала «Мамину казку», Анастасію Дудку та Руслану Чучко, які подарували музичну композицію «Сопілочка», Юлію Князєву та Катерину Базанову, які радували глядачів хітом «Крутые девчонки», а про «Зоряний шлях» повідав Ігор Олефіров. Вокальний спів учнів був пересипаний грою на музичних інструментах, які щораз знаходили в душах слухачів спогад про дитинство, мрію, або бажання просто жити, радіти сонцю й небу. Так вчителі по класу фортепіано, зокрема Людмила Замкова, вчителі по класу духових інструментів, класах скрипки, гітари, баяна, акордеона, навчили дітей дарувати людям радість від сприйняття музичних композицій. Це зокрема: «Аллегро» Софії Пашко, музичне вітання на скрипці «Тамбурін» Світлани Щербак, «Полька» Катерини Поставної, композиція «Зайчик» на піаніно від Каріни Жирко, російська народна пісня «Ах ви сени мои, сени» у виконанні Анни Пашко, «Пісеньку Крокодила Гени» дарувало глядачам тріо Павлика Конопльова, Віолетти Кєптєнє та Віталія Крайника, «Вальс» А. Веретовського від Анни Лаврової, «Вальс» Хачатуряна презентували Альона Лівіцька та Лілія Масич, білоруську народну пісеньку «Перепілонька» ми слухали у виконанні Володимира Дудки, українська ж народна пісня «Ой за гаєм, гаєм» пролунала від Марії Багацької, грою на гітарі зачарувала Ірина Томків, яка виконала «Польку», «Етюд» звучав у виконанні Артура Хоботкова, а дует на духових інструментах Михайла Дудки та Олександра Діденка виконали композицію «Лети Кондор».
Згодом на сцені з'явилась Анастасія Красноплахтич у супроводі костюмованих героїв Пензлика та Олівця (ролі яких бездоганно виконали Гладкий Денис та Олефіров Ігор). Саме Настя, зі своїми друзями, представила образотворчий відділ школи, завідуючим якого є Наталія Рибалко. Під керівництвом цієї талановитої жінки, а також викладачів Софії Бондаренко, Євгена Рибалко та Юлії Шайко, діти вчаться бачити прекрасне у простому, відтворювати свої почуття й переживання через образне, образотворче мистецтво, вчаться цінувати традиції нашого народу, передавати їх із покоління в покоління.
На завершення всіх гостей запросили на екскурсію до творчої школи, де в кожному класі можна перебувати годинами, де маєш змогу доторкнутися до того чи іншого інструмента, що ніби сам створює прекрасні музичні шедеври, де задивляєшся в глибину картин і тонеш у просторі думок про вічне.
До речі, у квітні Білицька дитяча музична школа на сцені селищного будинку культури давала звітний концерт. Неабиякі враження залишились після виступів. Особливо кольорові й неповторні хореографічні номери, які відчеканювали юні танцюристи під пильним наглядом, а іноді і в компанії, хореографа Людмили Безручко. Свої враження хочеться передати словами з телереклами: «Неперевершені відчуття!»
Прошу вибачення, якщо не згадала когось із причетних до цих чарівних свят. Велика всім вдячність і шана. Ви, шановні творці прекрасного, працюєте довго і важко, щоб із сильного потоку вітру створити лагідну і мелодійну пісню, розгледівши в дитині маленьку нерозквітлу квіточку — ви створите з неї пишну яскраву троянду. Так швидко пролітає час на концертах і так багато треба зусиль, щоб усе підготувати. Хай же Господь дає силу й наснагу, терпіння і мужність, здоров’я вам і вашим родинам, живіть довго, працюйте з бажанням і нехай вдячні глядачі дякують теплом сердець, підтримкою і гучними оплесками.
