- Що на цьому конкурсі найбільше цінувалося? Чим покоряв глядачів, журі?
- Перший конкурсний епізод - це «Привітання». Я був в образі Богдана Хмельницького. Другий - це «Інформбюро». Ми розповідали у смішній формі про університет, про Полтавщину.
Третій - «А я препода узнаю по...». Ми зробили відео зі студентами університету. А ще я співав «Баладу про Крути» Павла Дворського. Найбільше журі цінувало гумор, як не дивно. У нас до останнього конкурсу було його багато. Але в останньому ми вирішили, що досить вже гумору, бо неясно чи це КВК чи «Студент року».
- Ти перемогу у цьому конкурсі по-справжньому ВИБОРОВ. Розкажи, яким був шлях до неї?
- Після останнього конкурсу (на мій погляд, ставили бали нечесно) ми відставали від студента технічного університету на 3-4 бали. Але потім виникла суперечка, бо він значно перебрав ліміт часу. За умовами конкурсу, затягування на 1 хвилину - мінус один бал. А журі, не дивлячись на правила, за дев'ятихвилинну «фіналку» (мало бути 5 хв., - ред.) поставили всі дев'ятки (максимальна оцінка, - ред.). Ми довели журі та лічильній комісії, що вони мають зняти бали за перевищення ліміту часу. І ми все ж таки домоглись свого.
- Чи задоволений участю у конкурсі? Чи були якісь труднощі?
- Організація конкурсу була жахлива. Сказали про наявність ще одного конкурсного епізоду просто у день концерту - «Соціальний проект». Добре, що у нас були наробки і ми представили на суд журі проект «Анти-СНІД». Проте деякі учасники були поінформовані заздалегідь. До останнього моменту ми не знали де брати проектор, щоб показувати фільм. Технічна організація була незадовільна. Крім цього, у нас практично не було репетицій на сцені. Нас всіх зібрали безпосередньо перед концертом. Дали по 30 хв. часу. На мій погляд, бали нам занижували. Наприклад, за козацькі забави, де в нас було дуже багато трюків і ми дотримувалися всіх вимог, нам поставили вісімки. А коли виходили інші учасники в шароварах і кросівках, їм за недотримання сценічної культури бали не знімали.
Я знав, що у нас буде найкращий виступ, але не знав які оцінки будуть ставити.
- Якими подарунками одарували «Студента року 2009»?
- Подарували мені щось незрозуміле... Якийсь, здається, магнітофон «Sony» у машину. Ще й без інструкції. Колись дарували комп'ютери, а зараз... От, якби комп'ютер чи ноутбук!.. А ще подарували фотосесію від фотографа Дмитра Абрамова. Від ректора університету передали книгу, яку видали до 95-річчя вишу та коробку цукерок.
- Кому зі своєї команди найбільше завдячуєш перемогою? Хто був поряд, підтримував та надихав?
- Звичайно, мені допомагали готуватися і виступати: асистент кафедри педмайстерності Юлія Боловацька, магістрант Євгенія Канівець, стем-команда «Discovery» і танцювальний колектив «Адажіо» природничого факультету, танцювальний колектив «Козацькі забави» з факультету фізичного виховання, танцювальний колектив «Весна» психолого-педагогічного факультету. Дуже нам допомогла звукорежисер Альона Михайлюк, Михайло Тітік, капітан стем-команди «Discovery». Дуже хочеться окремо подякувати нашому декану Марині Вікторівні Гриньовій.
- Здобувши такий титул, чи змагатимешся за звання «Студент року» у Всеукраїнському конкурсі? Якісь уже є задуми? Розраховуєш на перемогу?
- Щодо Всеукраїнського конкурсу, я ще не знаю на що розраховувати, бо не знаю які учасники будуть. Готуватися, звичайно, будемо старанно. Готуючись до обласного конкурсу, ми репетирували тиждень, щодня. Іноді - до ночі, а іноді - й уночі. Сценарій писали у гуртожитку, придумували все самі. Взагалі, у нашій команді було 5 осіб, які все придумували. А учасників - виконавців - було близько 30.
