Не так давно ми друкували інтерв’ю з Мирославом Кувалдіним, з яким зустрілися на одному з місцевих пляжів. Через декілька тижнів, проте вже на іншому пляжі, ми побачили його колегу по гурту «The ВЙО» Сергія Підкауру і домовилися про зустріч в кафе.
На початку розмови за чашкою кави Сергій зауважив, що всім його знайомим дуже подобаються Кобеляки. І перед в’їздом в місто обов’язково потрібно встановити вивіску: «Всесвітньо відомий центр мануальної терапії».
— Я за останні вісімнадцять років по всій країні бував в кожному місті разів сто. От їдеш ти на Західну Україну, для прикладу, там вивіска про якийсь заповідник, там — про якесь джерельце. Відповідно, народ туди йде і фотографується. Тому варто так зробити і в Кобеляках. Я вболіваю за своє місто, і дуже люблю свою малу батьківщину. Тут я радію кожній новій плитці і засмучуюсь кожному кинутому мимо урни недопалку. Мені у Кобеляках добре.
Хоча, що стосується людей, котрі проживають в цьому місті, то тут Сергій має зовсім іншу точку зору. На його думку, більш «майонезного народу», ніж в Полтавській області, він ніде не зустрічав.
У своє рідне місто Сергій намагається приїжджати якомога частіше, особливо на свята. Також він обожнює святкувати тут свій день народження, яке, до речі, відзначатиме 21 липня.
— Я б із превеликим задоволенням залишився жити разом із дружиною та маленьким сином Матвієм у Кобеляках. Тільки якби у нас в Україні добре запрацювало авторське право. Я б жив у будиночку за містом, займався улюбленою справою та вчив місцевих хлопців грі на гітарі, а моя жінка викладала б у місцевому театральному гуртку. А на гітарі я збираюсь грати до самої старості. І я сподіваюсь, що мій творчий потенціал дозволить написати ще багато пісень, які будуть подобатися людям.
На наше запитання, чи хотів би, щоб син продовжив справу батька, музикант відповів, що не знає, адже він поки що «зелений» тато. Та, якщо син виявить таке бажання, то всіляко йому в цьому допомагатиме. Хоча музика, на думку Підкаури, це досить нелегка справа.
— Я, як людина, котра вміла грати «Ланфрен-ланфра» и «Очарована околдована» в гуртожитку медінституту, ніколи не залишався без смаженої картоплі і теплої подушки (сміється-авт.) У будь-якій точці світу той, хто добре володіє музичним інструментом, непогано заробляє.
Ми поцікавились у музиканта, чи не хотів би він найближчим часом влаштувати концерт у Кобеляках, тим самим порадувати своїх перших шанувальників. На що Сергій відповів: «Легко! Цим лише потрібно займатися». Та на наше запитання, чому концертів не було до цього часу, Сергій відповів, що його знають, як відомого музиканта, а не співака.
— У нас люблять тих, кого знають. І те, що я вже досить давно в шоу-бізнесі, дає мені лише привід товаришувати з відомими виконавцями. А щоб потрапити на їхнє місце, потрібно гроші вкласти у телевізор. «Ящик» показав — ти популярний, не показав — ні. У 2011 році я презентував свій сольний проект «Без фільтру». До нього ввійшли і ліричні повільні композиції, і ті пісні на українській мові, що вже стали хітами, проте в новій авторській обробці. Мені дуже хочеться зібрати невеликий зал, місць на вісімсот, де всі слухачі повністю будуть «моїми». Я волів би, щоб люди слухали, насамперед, слова моїх пісень.
Цього року Сергію запропонували взяти активну участь в організації фестивалю «Вйо, Кобеляки». Проте через фінансові складнощі, як відомо, його реалізація зараз під загрозою. Зі слів музиканта, навіть в Києві досить багато людей знають про кобеляцький фестиваль. І наступним питанням після «The ВЙО» є запитання саме про фест.
На думку Підкаури, у Кобеляках минулого року провели фестиваль на європейському рівні. Згадує, коли бував у Канаді на фестивалі «Open air», то він був проведений аналогічно «Вйо, Кобеляки».
— Аналогічна сцена, майданчик, навіть природа дуже схожа, тільки там чистіше та охайніше.
До речі, гурт «The ВЙО» зараз активно працює і сподівається, що справи надалі підуть так само добре.
— Зараз ми багато бачимося з Мирославом, адже нас досить часто запрошують на інтерв’ю. Двічі на тиждень у нас двох-трьох годинні репетиції. Також часто виступаємо у Києві. Моєму сольному проекту «Підкаура без фільтру» це також зовсім не заважає.
Цього року вже вийшов альбом гурту під назвою «Є?» Зі слів Підкаури, назва альбому — це арт, за який відповідає Кувадлін.
Музикант поділився секретом, що готова назва для наступного альбому — «Музична мапа України». На цю тему вже є серія пісень, зокрема, про Кіровоград та Карпати. Ми поцікавились, чи зможемо невдовзі побачити відеокліп до однієї з пісень. Та Сергій відповів, що насправді, на перший план він ставить, перш за все, професійний запис пісень у студії.
— Восени я планую записати дві пісні, адже на них вже відзняте відео. Та зараз з цим значно легше. Хіба можна було собі уявити ще декілька років назад, що можна купити будь-який фотоапарат у якому є відео і зняти кліп? Зараз це без проблем.
На завершення нашої розмови Сергій розповів одну історію, яку він чув про Кобеляки, та, зокрема, про кобелячан.
— Коли в Кобеляках чоловік з коханкою їде на машині, а назустріч йому їде жінка з коханцем, то всі просто відвертаються, щоб не посваритися, — сміється він.
На цій позитивній ноті розмова з відомим нашим земляком завершилася.
Довідка
Гурт «The ВЙО» був створений у 1991 році. Основу команди склали гітарист Сергій Підкаура і співак Мирослав Кувалдін. Підкаура грав на танцях і був найбільшим музичним авторитетом в рідних Кобеляках. Саме йому в травні 1990-го, і приніс власні пісні колоритний мулат Мирослав Кувалдін. Протягом 10-річного існування гурту музиканти періодично розходилися, сходилися, до них приєднувались інші учасники. Врешті-решт у групі залишилися лише Мирослав Кувалдін та Сергій Підкаура. В 1995 році «The ВЙО» стали лауреатом фестивалю «Червона рута». Гурт зайняв третє місце в жанрі танцювальної музики. Після цього гурт тимчасово призупиняє свою діяльність — Кувалдін створює власний проект «UnkleBanz», а Підкаура грає в полтавській групі «Авантюра». Через рік, Кувалдін перебрався до Києва і як DJ Мануна певний час працював у столичних дискотеках. Як наслідок, до нього приєднується Підкаура, і дует в лютому 1997-го підписав контракт з художнім агентством «Територія А» (паралельно Підкаура аранжує пісні Юрка Юрченка). Пік популярності їх музики припав саме на часи співробітництва з мистецькою агенцією «Територія А» і ротації кліпів у однойменному хіт-параді. У 1998 році виходить перший альбом гурту — «Вироби з пластмаси». У 2000 році гурт оголошує про припинення свого існування. Сергій Підкаура, як автор, співпрацює з провідними українськими музикантами Олександром Пономарьовим та Наталією Могилевською. У його творчому багажі такі хіти як «Відправила message», «Відірватись від землі», «Він не сказав ні слова». Брав участь в якості композитора в проекті «Фабрика зірок Україна». Його пісня «Конверт», котру виконував Володимир Дантес, стала однією з найпопулярніших на проекті.
Музиканти гурту «The ВЙО» вирішили відновити свою концертну діяльність 21 серпня 2008 року, про що було оголошено на фестивалі аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки». Зараз група активно концертує в Україні.
