22 липня багато гостей зібралось у просторому дворі жительки Кобеляк Марії Дубини. Цього дня жінка святкувала свій ювілей — дев’яносто років.
Із привітною посмішкою зустрічала Марія Дмитрівна на порозі хати кожного гостя. Приймала подарунки, квіти і трішки знітившись від надмірної уваги, говорила тихенько лиш одне: «Спасибі».
Зі слів родича бабусі Акіма Дубини, котрий і запросив нас прийти на свято, Марія Дмитрівна родом із Росії. Її чоловік кобелячанин Василь Михайлович пройшов війну від початку і до самого кінця. Коли вона завершилась, то вже перебуваючи у місті Вязьмі чоловік і зустрів Марію Дмитрівну. Вони одружились та повернулись до Кобеляк, тільки вже разом. Все своє життя жінка пропрацювала у промкомбінаті та мала активну життєву позицію. Народила двох доньок і сина. Зараз вже має онуків та сімох правнуків.
Привітати Марію Дмитрівну зі святом зібрались її найближчі родичі. У невеликій хаті всі згуртувалися навколо бабусі та говорили їй теплі слова. Прийшли привітати жінку і Олександра Сивирин, секретар ветеранської організації, Олександр та Артем Письмаки. Останній, до речі, заграв для бабусі на гармошці декілька мелодій, що її дуже порадувало. А Олександр Письмак зауважив, що дев’яносто років — це ціла епоха. І за ці роки на долю іменинниці випало багато випробувань: тяжке дитинство, Голодомор і Велика Вітчизняна війна. Та все ж, жінка витримала та перемогла всі негаразди та дожила до дев’яносторічного ювілею. Зрештою, він побажав Марії Дмитрівні міцного здоров’я, благополуччя та сімейного затишку. І щоб діти, онуки та правнуки приносили бабусі радість кожного дня.
Після привітань та фото на пам'ять всіх гостей запросили до іншої кімнати, де був накритий святковий стіл. За келихом шампанського діти на онуки продовжували говорити бабусі красиві слова та тішити її гарними спогадами з дитинства.
