Захід відбувся на території міської дискотеки «Фабрика». І супроводжувався морем позитивних емоцій.
У минулому «ЕХО» анонсували захід під умовною назвою «Дискотека 80-х». Сенс його полягав у тому, щоб дати змогу відпочити, потанцювати, згадати свою юність 40-50-річним людям, чия молодість припала саме на вісімдесяті роки минулого століття. У великих містах подібні танцювальні вечори проходять регулярно і користуються неабияким успіхом. Адже далеко не всім «по кишені» відвідувати дорогі нічні клуби. Та й музика в тих розважальних закладах, як правило, звучить суперсучасна — «кислотна», «хаусна» і так далі і тому подібне. Під неї, безумовно, можуть танцювати й люди старшого покоління. Та все ж комфортніше, безпечніше вони себе відчувають саме в атмосфері пісень «Bonеy M», «AС DC», «Ottavan».
У Кобеляках спроби організувати і провести дискотеку 80-90-х років вже відбувались. Але особливим успіхом не закінчувались. Не будемо тут аналізувати причини невдач. Краще зосередимось на розповіді про захід, який відбувся у Кобеляках у минулі п’ятницю та суботу.
Перший млинець
Початок заходу анонсувався на 20-ту годину. Дійсно, в цей час за пультом з'явився Мирослав Кувалдін і почав «крутити» музику 80-х. Спочатку звучали виключно російськомовні хіти гуртів, популярних 30-40 років тому. «Зємлянє», Ігор Ніколаєв, Олексій Глизін публіці подобались, але пуститися в танок її не примусили. Та й публіки тієї до 21-ї години було, як кіт наплакав. Власник «Фабрики» Олександр Казирід на той момент продав трішки більше десятка вхідних квитків. Все, нібито, йшло до чергового фіаско немолодіжного заходу. Хоча ті, що вже прийшли, були налаштовані оптимістично. Співробітник міліції Тарас Несторик, який одним із перших купив квитки, заспокоював панікерів: «Все буде нормально. Люди прийдуть. Як стемніє, будем брать».
Дійсно, коли на дискотеку спустились вечірні сутінки, людей на ній стало значно більше. А коли зазвучали пісні «CC Catсh» та «Modern Talking» люди почали танцювати. Та все ж, по-справжньому вони зірвались з місць і відірвались від пива, коли поставили «Boney M». «Джарі, джарі гуд» — танцюристи ще й встигали підспівувати пісні про хорошого татка. Ну, а далі людей на танцювальному майданчику ставало все більше й більше. До сорокарічних приєднувались тридцяти-і двадцятирічні, пускались у танок і тінейджери. До речі, вони чомусь постійно скандували: «Ласковий май, Ласковий май». Напевне, творчість Юри Шатунова цікава і п’ятнадцятирічним. Ну що ж, «шансону» не вимагали й то добре.
«Каляки-маляки» для внуків і дідів
Наступного дня на дискотеку прийшло значно більше людей і танцювати вони почали майже без розкачки. Напевне, слава про вчорашній успішний захід швидко розійшлася містом, та й не лише містом. На дискотеку приїхало чимало жителів із сіл Кобеляччини. І це логічно. Вони теж потерпають від дефіциту нормальних розваг та людського спілкування. Молодь «підтяглася» до «Фабрики» теж раніше, аніж зазвичай. Їм, певно, було цікаво подивитись, як «дуріють» їх батьки та бабусі з дідусями. Ну, а ті «давали джазу». Як сказала одна тридцятирічна танцюристка: «Молоді важливо, як вона виглядає. А нам — «по барабану». У мене немає відчуття ритму і музичного слуху. Я просто стрибаю під музику і мені класно!». Інший відвідувач жалкував: «Музику можна й кращу підібрати. Нехай би й одну «металічну» пісеньку поставили. Скажімо, «Antrax». Я б показав, як ми стрибати ще можемо. Шкода тільки патлів вже немає — випали».
Зіграв кілька своїх композицій і учасник гурту «The Вйо!» Сергій Підкаура, який того дня відзначав свій День народження. Його вітали овацією. Апогей настав, як і повинно бути, в кінці дискотеки. Мирослав Кувалдін заспівав «Каляки-маляки». Тут вже застрибали всі — і дідусі, й онуки разом з ними.
Приємно відзначити, що обидва дні, за час доки проводилась дискотека 80-х, ні в самій «Фабриці», ні поряд із нею ніяких ексцесів не було. Конфлікт поколінь жодним агресивним чином себе не проявив. Правоохоронцям, які постійно чергували поряд із «Фабрикою», лише один раз довелось утихомирювати кількох підлітків, які вирішили з’ясувати стосунки. Що ж, «поділ дівчат» та відповідальність «за базар» жили, живуть і житимуть серед молоді до того часу, доки існуватиме людство.
До речі, більшість танцюристів середнього віку не залишили «Фабрику» навіть після закінчення своєї дискотеки. Увійшовши в раж, вони витанцьовували й під музику 2000-х. А потім щиро й довго дякували власнику закладу Олександру Казиріду за чудовий вечір. Олександр пообіцяв: «Віднині дискотека 80-х проводитиметься регулярно, кожну суботу у період із 20-ї до 23-ї години. Наш ді-джей вже трудиться над підбіркою популярних і запальних пісень. Аби лише люди приходили — ми все організуємо. Запрошу виступати й Сергія Підкауру та Мирослава».
Перший чи не перший то був млинець, але в цілому вийшов він зовсім не глевким.
