19-го серпня у селищі традиційно святкували День меду. Він почався з виставляння меду та пиття гарячого чаю, пройшов з піснями і танцями, а закінчився конкурсом для дітей та продажем меду.
6:55. Ранок на площі
Сонце вже добре зійшло і яскраво світить. Та ранок, як і годиться, ще досить прохолодний. А біля селищної ради Нових Санжар продавці меду (дехто з них — у вишиваних сорочках) уже готуються виставляти свій товар на імпровізовані лотки для продажу. Роблять вони це бережно і з любов’ю, розставляючи дорогоцінну рідину в банках різної ємності, а поряд, зазвичай, стоять важкі бідончики, наповнені тягучою жовтою смакотою. Доки вони все лаштують, то чути, як під їхніми ногами шелестить накошена трава, яку традиційно розстеляють вже котрий рік поспіль. До меду продавці ставлять на блюдечка червонобокі яблука, зрілий виноград, випещені сонцем кавуни та диньки. А одна з власниць меду поставила насмажених тоненьких млинців, які вже немовби чекають, поки ними пригостять чергового покупця.
Повертаюсь до меду. Тут можна знайти продукцію не тільки з Нових Санжар і Новосанжарського району, а й сусідньої Решетилівки і Решетилівського району. Необхідно зазначити, що більшість пасічників приїздять сюди вже котрий рік поспіль. А який багатий вибір! Тут є мед і з різнотрав’я, і гречаний, і з акації, і з квітів та соняшника, і луговий… Колір його варіюється від світло-жовтого до темно-коричневого. Адже колір, як нам пояснили, залежить від складу — чим насиченіший мед, тим темніший. Ціна на нього коливається від 20 до 35 грн. за півлітра. Є тут і мед в сотах — 8–10 грн. за шматочок. Але можна було купити і більший шмат, який би обійшовся у 36 гривень за 400 грамів. І ще були присутні похідні продукти праці маленьких бджіл. Такі, приміром, як прополіс (10 гр. — 10 грн.) та ін. Продавці на святі були досить поступливими: інколи на питання покупця: «А скільки ця баночка коштує?» відповідали: «Договоримось».
7:10. Час гарячого чаю
Доки продавці виставляють товар, навпроти медового ряду пропонують гарячий чай. Спочатку його наливають з великої каструлі, а потім переливають у чайники. З них уже наповнюють стаканчики всім охочим. А таких було немало. Набирається черга, яка швидко рухається.
Одна з жінок, що прийшла на свято, говорить, п’ючи чай:
— Передали, шо буде жарко, то й оділась легенько. А воно ше не жарко, змерзла. Хоч чаєм, поки тепліше стане, зігріюся.
Таких «змерзлих» було немало. Люди не лише пили гарячий напій. Дехто просто охоплював стаканчик двома долонями, щоб трохи зігрітися.
7:20. Акційний мед
Пасічники з своїм медом розташувалися в один ряд. І потенційні покупці вже приглядаються до смаковитого товару. Виглядає це приблизно так. Спочатку, зазвичай, вони проходять цілим рядом, а потім підходять до вподобаного меду, прицінюються, а продавець пропонує:
— А давайте спробуйте, шоб вибрали — який вам добрий.
— Давайте, — не довго роздумуючи, погоджується покупець.
Потім йому дають покуштувати з одноразової ложечки, чи намазують трішки на мізинець, на верхню, тильну чи бічну сторону долоні. Людина смакує мед, видно, як роздумує, і потім прохає:
— А цей можна ще спробувати?
— Можна, — з усмішкою відповідає продавець, — тільки випийте ось чайку, щоб смак не змішався.
Покупець нарешті купує мед, для якого завбачливо приніс баночку з дому, і задоволено йде.
Ряди покупців стають все чисельнішими. Вони цікавляться цілющими властивостями того чи іншого товару і отримують вичерпну відповідь. Іде жвава та весела розмова, у ході якої дорослі купляють, частіше всього, просто мед, а діти — теж мед, але в сотах.
Дехто з продавців заохочує покупців своєрідними акціями:
— Купите в мене дві трьохлітрових банки меду, то я вам дам ще яблук і півлітрову баночку меду.
Новосанжарці цікавляться акцією, але дві банки меду брати не поспішають.
8:05. «Солодкий» концерт
Перед селищною радою розташовані та налаштовані мікрофони. Артисти вже переодягнені і чекають свого виступу, закінчуючи останні приготування. Збоку сцени сидить ведмідь. Біля нього стоїть діжка (певно, з медом) і велика ложка, щоб можна було побільше зачерпнути солодкого добра. Але боятися ведмедя не варто, адже він м’який та… іграшковий. Та, схоже, так само любить мед, як і його живі родичі в природі.
Коли народу зійшлося багатенько, то почалася, власне, офіційна частина свята. Першим вітати зі святом виходить селищний голова Андрій Река. Далі — заступник начальника управління агропромислового розвитку РДА Людмила Співак, а потім — заступник селищного голови Валентин Івашина. Наступним підіймається на сцену один з винуватців свята — Федір Бодрий, пасічник з великим стажем, який у привітанні зауважує:
— І цього року ми, пасічники, діткам у садочок віддали по банці меду. Це вже як традиційна благодійність від нас.
Після цього надають слово священику новосанжарської церкви Київського патріархату отцю Дарію, який читає молитву. І дякує тим, хто молиться разом з ним. Після цього отець Дарій іде понад рядом, де продається мед, і рясно окроплює свяченою водою як сам мед, так і продавців. Потім проходить по кругу до самої імпровізованої сцени з глядачами. А бризки святої води щедро летять на людей. Що найчастіше викликає щирий сміх, а хтось, побоюючись води, одразу прохає, щоб його легенько покропили. Покроплені і символічні корзинки до Яблучного Спаса, що стоять біля ніг людей.
Після цього відбувається концертна частина свята: виступали естрадно-танцювальний ансамбль «Дивосвіт» з різними танцювальними номерами; танцювала також Євгенія Науменко. Сольні номери виконали Катя Афоніна, Юрій Кальницький та інші.
І доки дорослі слухають спів та милуються танцями, то в цей час на спеціально відведеному місці дітки малюють. І не просто собі малюють, а зображують маленьких титанів праці — бджіл, що символічно. Дітки таким чином беруть участь у конкурсі малюнку на асфальті. Кожен намагається зробити свою бджілку унікальною. І вони дійсно такими виходять. Тому організатори конкурсу вручають усім учасникам солодкі призи. Своєрідним ноу-хау свята стала майстерно виготовлена бджілка, яка, здавалось, привітно махала лапкою. Вона була причеплена до цілої «зграї» кульок. Усі охочі навіть стають з нею фотографуватись.
11:32. З медом — по домівках
Частина скошеної трави, яка була розстелена, вже прибрана. Дід Федір одним з останніх збирає медові лишки непроданого.
А тим часом новосанжарці вже розкупили десятки літрів меду, щоб потім віднести його в різні куточки Нових Санжар. І, мабуть, іще до закінчення свята вже й розкуштовують його, насолоджуючись смаком і водночас додаючи здоров’я тілу.
Ось таким вийшов один день з життя новосанжарців. Медовий день.
зі свята
