Після публікації статті «Учергове про метаморфози свідомості» декілька знайомих звинуватили мене в панславізмі і вихвалянні «більшовицького режиму». Вважаю, що тут варто було б спочатку визначитися з термінами.
Що воно таке — панславізм? Якщо це об'єднання і дружба слов’янських народів, то дружити можна з усіма, а тим більше з братами по крові. Он з німцями ж дружимо, навіть пам’ятник у місті встановили незаконно, хоча німецькі патріоти до нього і відношення, мабуть, не мають. А якщо панславізм — це панування слов’ян, то про таке я не чув. Слав’яни ніколи не мріяли панувати над іншими народами, та і нав’язана їм віра цьому не вчить, їм би тільки від ворогів землю захистити. Для панування Богом інші обрані. Чому тільки слов’яни собі іншого бога не пошукають? А ще є в українців таке прислів'я: «Гуртом і батька легше бити». Так що не все так погано в об'єднанні слов’ян, як нам малюють. Це ж, по суті, схоже на колективну безпеку, про яку «нацпатріоти» мріють, маючи на думці НАТО. Щодо «більшовизму» також не все зрозуміло, невже він був однаковий з 17-го по 91-й? А щодо популярної думки про те, що радянська влада зробила українців такими якими ми є, то і тут питання. А як же тоді бути з шевченківським: «Село неначе погоріло, неначе люди подуріли…», чи з Лесиним (Українки): «… раби, невільники продажні..»? На той час ще ніяких «большевіков» не було. Щось не сходиться «арифметика». На мою думку, це сприяло формуванню рабської ментальності, зокрема, «духовність», якою зараз так дружно переймаються і влада, і «нацпатріоти» разом з опозицією усіх мастей та козаками. Радянська влада «винна» тільки в тому, що дала безкоштовну освіту українцям та не навчила нею користуватися, та в тім, що привчила до того, що за все повинна влада турбуватися. Тепер ми вперто думаєм, що так і повинно бути. Хоча так і має бути, бо для того владу і обирають платники податків, але це вже не так. Зараз повинен діяти девіз: «Спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих». У «еліти» своїх справ вистачає, і не народу президент клянеться, а хазяям «святого писання». Це ж треба було до такого додуматися депутатам. Тому вихід один: головою думати, книги читати та Інтернетом уміти користуватися, а не лише у ігри гратися та в «Однокласниках» сидіти.
Згодом вирішив ще глибше у історію «покопати» і вичитав в «Історії України Русі» Миколи Аракса: «Вчений письменник Шейноха каже, що назва «славяне» утворилася від латинського слова sclave, тобто «раб», «невольник»… Славян і в Греції і в Римі дорого цінували, бо то були люде здорові, трудящі і смирні». Он воно аж звідкіль ідеться. Історія повторюється і зараз українці знову по «римах» та «греціях» батракують. Тільки тепер їх туди не в ошийниках везуть, вони туди самі їдуть, як довелося чути — добровільно. Тільки до такої добровільності, мабуть, злидні спонукають. Не знаю, правий той невідомий Шейноха, чи навмисне таке про слов’ян придумав. Тут би історикам і мовникам слово сказати.
Але всі українці згоджуються в одному: нічого не вдієш, така доля. Хоч шукай гетьманів із німців чи грузинів. Так ніхто з них на панування не претендує. Хтозна, що його й робити. Думай тепер: добро незалежність чи біда?
От ледь не кожен день «барабанить» українська незалежна дискотека у парку «Богдана Хмельницького» до двох годин ночі. Усі обурюються, а скаргу ніхто писати не хоче, навіть черговому РВ УМВС ніхто не позвонить. Між собою говорять, що то міськвиконком так вирішив, аби до 2-х годин ночі дискотека працювала. Якщо це правда, то тут дійсно нічого не вдієш. Наш виконком не на словах, а на ділі ні від кого незалежний, хіба що від Брюселю чи Вашингтону. Але хто туди жалітись буде? Та й не до виконкому їм зараз, у Вашингтоні он вибори скоро. А у нас, чим ближче до політичних перегонів — тим у ЗМІ все частіше звучить: «Сталін, Берія, ГУЛАГ». Це для того, щоб народ не обрав, не дай бог, партію, яка хоч якусь ідеологію має, як підмітив у одній з редакційних Ігор Миколайович. От скажеш комусь, що до 38-го Берія у Грузії жив, а наркомом призначений у грудні 1938 року, коли вже і репресії скінчилися, — не вірять. І хіба Сталін ГУЛАГ «винайшов»? Популярний в українців «Бульвар Гордона» № 34, 2012 р. на сторінці 6 повідомляє інше: «… не без подсказки Троцкого возникла и идея ГУЛАГа…». Ніхто у суть не вникає, не думає, що паплюжать не Сталіна, йому вже все одно, а батьків і дідів, їх працю, результати якої розтягують і розпродують. Залишилось останнє — земля. І як поясниш це «нацпатріотам» і пересічним? Ніяк. Крутяться вони по колу, як Штірліц у приведеному в редакційній статті анекдоті, а потім дивуються: чому це знову опинилися при владі ті самі сили, що світову революцію робили? І, як завжди, одні не можуть нічого второпати, бо далі тину і москалів нічого не бачать, а інші, як пише Б. Олійник: «..по холуйськи, писком, «новим вкраїнцям» заглядають в миску». І також, до речі, нічого не розуміють.
Писав у мемуарах видатний радянський авіаконструктор Олександр Яковлєв: «Но слепому уподобляется тот, кто за тенью ошибок не видит света великих свершений великого народа». Це колись ми були одним великим народом, увесь світ з нами рахувався, і ніякий МВФ тарифи і пенсіний вік нам не встановлював. І далі: «Особенно хочется, чтобы это понимала наша молодежь». А молоді нашій усе по барабану, як, до речі, і старшому поколінню, вони і до сьогодні не зрозуміли, що не лише ідеї, а й результати праці батьків і дідів на жуйку і «пепсі» проміняли. Бо у самих розуму не вистачало їх наробити. Зараз нам в голови «еліта» вбиває: нічого хорошого за радянських часів не було. Подумав хто: для чого це? Відповім. По-перше, щоб власні заслуги підкреслити, мовляв, нічого ж не було, ми з «чистого аркуша» щось будуємо. Саме щось, бо де ви читали, що вони будують? Кончу-Заспу не рахувати. А по-друге, якщо нічого не було, значить ніхто нічого і не вкрав. Маштаби пограбування народу не видно. Нічого «совєти» не збудували, одні хрущівки та каналізацію, які тепер обуза для влади. Тепер їх здихатися потрібно, і комусь віддати. Для цього потрібно спочатку мешканцям передати — ОСББ називається, а потім привласнити шляхом кредитного шахрайства чи в інший спосіб, їх у них безліч, і плату з дурнів за проживання брати, або взагалі розвалити, якщо земля знадобиться.
Такі от знову метаморфози виходять.
