Малюк підріс, минулися безсонні ночі, пелюшки, вередування й перші зубки. Найперші батьківські хвилювання змінюються новими ситуаціями, що спричиняють тривогу й розгубленість молодих мам і тат. На порядку денному — питання про шкільну пору, що наближається.
Як тільки малюк дорослішає і досягає шестирічного віку, більшість батьків хвилює питання: «Як підготувати дорогоцінне чадо до школи?», «Чи потрібно відвідувати додаткові заняття перед вступом до першого класу?», «Що взагалі дитина повинна знати про школу, щоб навчання у ній було радісним?».
У всьому цьому нам і необхідно послідовно розібратися.
Хочу до школи…
Збори до школи починаються, звісно, не за місяць і не з магазинних полиць. Вони розпочинаються з народження, принаймні з того моменту, як малюк починає швидко бігати й виявляти незвичайну цікавість до книжок і газет. Батькам надто важливо сформувати у дитини відчуття значущості, важливості й престижності навчання. Зі школи починається самостійний дорослий шлях дитини, адже вона вперше виходить із родини в інше середовище, уперше вчиться ставити мету й досягати її, брати на себе відповідальність за свої вчинки. Наприклад, усі діти із захватом розповідають, як їх батьки ходять на роботу. Для малят — це щось надприродне, що дає незаперечний авторитет дорослому. «Піду працювати, коли виросту», — говорять із захопленням діти, а тому часто граються «у роботу». Так чому б не подати дитині її прихід до школи саме за роботу? Дитина пишатиметься собою й прагнутиме не втратити дорогоцінного статусу. Батьки повинні максимально демонструвати свою радість від того, що їхня дитина майже школяр, а головне, що вона гідна ним бути.
Як не потрібно…
Тепер поговоримо про те, яких помилок вільно або мимоволі припускаються батьки на етапі підготовки малят до школи. У першу чергу, не варто лякати школою. Будь-які фрази на зразок: «Таких, як ти, до школи не візьмуть», «Туди беруть тільки гарних дітей» і «У школі побачиш, як складно навчатися, ще назад у садочок попросишся!» не мають жодного виховного характеру, а навпаки, змушують дітей хвилюватися, замикатися, відчувати невпевненість. Дитина може злякатися труднощів, що супроводжують шкільне навчання, якщо її увагу постійно акцентувати на них. Ранні підйоми, обов’язкові уроки, страх отримати двійку й виявитися поганим учнем — усе це може остаточно «отруїти» життя школяра, занизивши самооцінку, і навіть знищити бажання вчитися. Дуже поширеною помилкою батьків є неправильне налаштування, мотивація. Бажання, щоб їх дитина була відмінником або уявлення про те, що тільки гарні оцінки дійсно відображають знання й успіхи, є вкрай згубним. Це не означає, що не потрібно звертати жодної уваги на оцінки. Головне — не забувати про те, що малюк іде до школи для того, щоб здобувати знання. І ще одне правило — жодного грошового або іншого матеріального еквівалента за оцінки. Знову ж, не плутати із заохоченням. Заохочувати й хвалити дитину не тільки можна, але й просто необхідно. Так вона зрозуміє, що робить щось дуже важливе, і робить це добре. Але в ідеалі заохочення повинно мати теж пізнавальний характер. Наприклад, сімейний день на природі чи цікава книга. Саме ж заохочення повинно подаватися природно, без особливої прив’язки до оцінок або поведінки на минулому тижні. Дитина добре працювала у садочку або початковій школі, досягла результатів, чогось нового навчилася — це безумовно приємна подія, а тому вихідними можна піти родиною в похід чи кіно. От приблизно так.
Поради батькам майбутніх першокласників:
- Заздалегідь переведіть дитину на режим дня, максимально наближений до шкільного. Якщо малюк вередуватиме й опиратиметься, можна спочатку вигадувати цікаві причини, через які йому необхідно рано прокидатися. Не можна, щоб школа наперед асоціювалася у дитини з неприємностями.
- Кілька разів пройдіть із дитиною весь маршрут від будинку до школи й у зворотному напрямку, навіть якщо плануєте перший час відводити і забирати її. Переконайтеся, що ваш малюк зможе впевнено назвати домашню адресу, телефон, самостійно відімкнути двері.
- Разом із дитиною приготуйте все потрібне для занять. Купуючи шкільне приладдя, давайте малюкові свободу вибору, розповідайте, на яких уроках усе це може знадобитися. Намагайтеся, щоб усі плани, пов’язані зі школою, мали відтінок мрії. Водночас, з іншого боку, розповідайте про неминучі труднощі й нову відповідальність.
- 3 найбільшою повнотою використовуйте цей період, коли дитина відкрита до сприйняття нового. Багато спілкуйтеся з нею, відповідайте на запитання, обговорюйте зміни, що відбудуться в її житті. Наголошуйте, що навчання у школі — це природний етап дорослішання у житті кожної людини. Розмовляючи про школу, розповідайте про те, як потрібно буде поводитися з учителем і шкільними товаришами. Прихильно і з симпатією відгукуйтеся про майбутню вчительку (найчастіше в початкових класах це саме жінки), завжди називайте її на ім’я й по батькові. І справа не лише у тому, що так дитина легше запам’ятає її ім’я. Значно важливіше, щоб майбутній першокласник перейнявся повагою до свого вчителя, адже практично неможливо чогось навчитися у людини, яку не поважаєш.
- Турбуючись про те, щоб першого вересня малюк був ошатним, не перестарайтеся, а то у нього може скластися враження, що всі приготування відбуваються заради одного святкового дня. Намагайтеся зробити так, щоб цей день став для вашої дитини серйозною життєвою віхою. Малюк готовий узяти на себе відповідальність за частину своїх шкільних обов’язків, ваше завдання — не заважати йому в цьому. Дайте можливість першокласникові виявити самостійність і відчути, що порядок на письмовому столі, правильно зібраний портфель, підготовлені з вечора одяг і взуття, своєчасно зроблені уроки, передусім, потрібні йому самому, а лише потім — батькам чи вчителеві.
- Готуйтеся разом зі своєю дитиною переживати перші неприємності й успіхи: з одного боку, доведеться вчити її непохитно і з гідністю переносити невдачі, з іншого — стежити за тим, щоб успіхи не ставали для неї приводом для зарозумілості. Змиріться з тим, що ваша «найкраща» дитина може стати об’єктом критики. Це одне з найсуворіших випробувань для батьків, які нерідко схильні вдаватися до крайнощів.
- Не забувайте про правильне харчування і щоденний відпочинок дитини на свіжому повітрі. Не потрібно завантажувати першокласника заняттями, що потребують додаткового розумового напруження. Не забувайте, що порівнювати успіхи малюка можна лише з його власними (наприклад, місяць тому), а не з досягненнями його однокласників, дітей ваших друзів, сусідів чи колег. Батьки мають виявити витримку, спокій, справедливість і безумовну любов до малюка, незалежно від його успіхів чи невдач у школі.
Правила, що допомагають батькам підготувати дитину до життя серед однолітків у школі
Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині, та з їх допомогою готувати своє потомство до дорослого життя.
Не віднімай чужого, але своє не віддавай.
Попросили — дай, намагаються відняти — намагайся захиститися.
Не бийся без причини.
Кличуть грати — йди, не кличуть — запитай дозволу грати разом, це не соромно.
Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
Через оцінки не плач, будь гордим, з учителем через оцінки не сперечайся і на вчителя за них не ображайся.
Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати — вони обов’язково в тебе будуть.
Частіше говори: «Давай дружити», «Давай грати», «Давай разом підемо додому».
Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти — неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!
Дуже добре, якщо батьки помістять правила у кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які — ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.
У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою, як вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!
