Доброго дня, редакція газети «Ехо»! Пропоную Вашій увазі свою статтю «Щастя без горілки». На її написання мене надихнула робота В. Паршевлюка, надрукована в позаминулому випуску газети, а також власні враження від тренінгу для жінок психолога Павла Ракова, де неодноразово згадувалась тема чоловічого алкоголізму. Близько двох місяців тому ви друкували мою статтю «І знову про собак». Сподіваюся, що матеріал «Щастя без горілки» сподобається і редакційному колективу, і вашим численним читачам. З найкращими побажаннями, Наталія Романко
Перечитуючи статтю «10 причин відмовитися від алкоголю» (№ 31 (469) від 03.08.2012), спіймала себе на думці, що в ній бракує по-справжньому переконливих аргументів проти вживання алкоголю. Стаття цікава і обґрунтована, легко читається, але… навряд чи хтось після її прочитання кине пити. Усі негативні наслідки пияцтва людям відомі, але що й казати, алкоголь — найдоступніший спосіб розслабитись, підняти настрій, а чоловікам — відчути свою мужність та силу. Тож і відповідь на питання «Як відмовитися від алкоголю?» слід шукати в задоволенні цих людських потреб — як веселитися і розслаблятися на тверезу голову.
П’ять років тому, коли народилася наша перша дитина, ми з чоловіком одразу вирішили, що у нашому домі алкогольним напоям не місце! Адже поведінку батьків та їхній спосіб життя дитина змалку вважає за взірець і з великою долею ймовірності перенесе звичаї батьківського дому на своє доросле життя. Отже, щирого бажання здорового та щасливого життя своїм дітям для люблячих і свідомих батьків уже достатньо, щоб не вживати алкоголь, принаймні — у присутності своїх дітей.
Натомість для хорошого настрою за столом організовуйте різні конкурси, вікторини та ігри, яких безліч можна знайти в Інтернеті та тематичних виданнях. Година часу і трохи фантазії — і ваші гості за столом розкуті, веселі та дотепні без спиртних напоїв!
Тепер ближче до потреб чоловіків, оскільки саме вони є основними споживачами алкоголю. Читаємо десяту причину за версією Володимира Паршевлюка: «… через нездатність п’яного чоловіка брати відповідальність за сім’ю, чоловічу роль доводиться брати на себе жінці. Як наслідок, чоловік перестає бути чоловіком, а жінка не може почуватися щасливою у непритаманній їй ролі». Усе це правда, але… навпаки! Так-так, спочатку жінка бере на себе роль чоловіка, і вже потім чоловік, щоб хоч якось зняти напруження у сімейних стосунках, починає випивати.
Нещодавно мені пощастило бути присутньою на тренінгу скандально відомого московського психолога і бізнесмена Павла Ракова. Назва тренінгу досить красномовна: «Насправді я розумна, та живу, як дурна». Аудиторія здебільшого відповідна — жінки за тридцять, у яких невлаштоване особисте життя. Три дні Раков доводив присутнім жінкам: якщо ви чекаєте від чоловіка чоловічих вчинків — подарунків, компліментів, прийняття важливих рішень та усвідомлення відповідальності за них, хорошого заробітку, вірності та любові — насамперед залишайтесь справжніми жінками! Для цього необхідно завжди, якою б стомленою ви не були, мати доглянутий вигляд. З роботи чоловіка зустрічати з радістю та ніжністю. Довіряти своєму коханому і приймати його рішення навіть тоді, коли ви впевнені, що він не правий. Щиро радіти його кожному, навіть незначному, подарункові. Не дозволяти чоловікові «плакатися у жилетку» — для нього ви насамперед жінка, а не «мамочка». Нехай проблеми, а тим паче сльози, асоціюються у вашого чоловіка з його батьками чи друзями (чи кому ще він любить жалітися), але не з вами. Для підтримки чоловіка цілком достатньо фрази: «Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою». Не беріть на себе чоловічі обов’язки — ви, звичайно, можете поміняти лампочку, забити цвях чи пересунути ліжко в інший куток кімнати, але вчасно зупиніться: це чоловіча робота, і виконувати її повинен лише чоловік (зрозуміло, не під вашу «команду», а після неявного, по-жіночому хитрого натяку).
За статистикою, близько 90 % жінок після одруження втрачають свою жіночність, морально придушують своїх чоловіків — як каже Раков, «вішають на себе залізні яйця». Як наслідок, чоловіки все менше проявляють мужність, втрачають впевненість у собі, починають випивати та шукати визнання своїх чоловічих якостей за межами сім’ї. Цю невеселу картину може зупинити і кардинально змінити кожна мудра жінка. Вираз про те, що чоловік — голова, а жінка — шия, не лише звичний тост на кожному весіллі. Це дійсно життєва мудрість, що пройшла крізь сторіччя!
…Повертаючись з тренінгу, з особливою зацікавленістю спостерігаю за сімейними парами. У мій автобус сідає жіночка, на вигляд — 35-ти років, повнувата (м’яко кажучи), засмальцьоване волосся. Їі чоловік не поспішає за дружиною та дочкою і довго курить біля автобуса. Обличчя кожної людини виражає почуття, які найчастіше відчуває ця людина. На обличчі цього чоловіка я бачу стомленість, «загнаність» і певний страх перед своєю дружиною. Напевно, увечері йому захочеться випити 100 грамів, адже всі знають, що «не буває негарних жінок, буває мало горілки». А цей чоловік, як і всі інші, хоче відчувати себе мужчиною на 100 %, а значить, хоче бачити поруч не «задрипанку», а красуню, тому горілка стає для нього справжнім порятунком. Усе було б інакше, якби дружина зранку вимила голову, не гиркала б на чоловіка за кожну дрібницю, а в автобусі ніжно прошепотіла коханому на вухо, як їй не терпиться поскоріше приїхати додому… Думкам про горілку просто не залишилося б місця!
Вірність, визнання та секс — ось те, на думку Ракова та його вдячних клієнтів, що кожен чоловік бажає отримати від своєї дружини. Дайте своєму чоловікові ці три речі в повному обсязі — і він ніколи не проміняє вас на іншу жінку чи на пляшку горілки.