У наш час молодята змагаються у вишуканості весіль та переймають весільні традиції інших держав. Але ж українське весілля також дуже цікаве і колоритне. І саме це нам довела пара молодят з Кобеляк.
22-річна Ксенія та 26-річний Євген разом уже майже сім років. Історія їхнього знайомства досить цікава. Одного разу Євген написав дівчині смс-повідомлення. Як пізніше вияснилось, насправді він помилився номером. Так вони почали переписуватись по телефону. А невдовзі зустрілись і сподобались один одному. Відтоді пара нерозлучна, а в їхніх серцях живе справжнє кохання. Дівчина згадує, як одного разу Женя приїхав до Харкова, де вона навчалася. Саме того дня була річниця від дня їхнього знайомства. Хлопець романтично став на одне коліно, дістав обручку і запропонував Ксенії стати його дружиною. Дівчина відразу ж погодилася, проте для неї це було цілковитою несподіванкою.
З того часу молодята почали готуватися до найголовнішої події в їхньому житті. Одразу ж перед ними постало питання, як можна провести весілля, аби воно всім запам’яталося. Та обоє зійшлися на думці відсвяткувати його в українському стилі. Приготування зайняли цілих півроку. Довгий час блукали в тенетах інтернету, дивилися відео та фото. Адже наречені не хотіли упустити жодної деталі.
— Насправді, ми не розуміємо, чому деякі люди дивуються нашому задуму, — каже Ксенія. — Ми живемо в Україні й повинні підтримувати українські традиції. Спочатку ми хотіли замість автомобіля приїхати до РАЦСу на бричці з конями. Та все-таки передумали, бо це зайняло б дуже багато часу. Та й сукня моя буде сучасною, але з українськими мотивами. Наречений також не в шароварах, а лише у вишиванці. Тобто народні мотиви будуть, але без фанатизму, — стверджує дівчина. — Звичайно, мені хотілося б, аби все відбулось так, як колись виходили заміж наші прабабусі. Тим більше, хочеться провести всі обряди за правилами. Та, насамперед, потрібно пам’ятати, що сьогодні за календарем 2012 рік.
Задум наречених із захватом підтримали друзі, запрошені на весілля. Більшість пообіцяли одягтись на свято відповідно.
Та найскладніше у підготовці до шлюбної церемонії, як стверджує наречена, було знайти відповідні квіти. Мовляв, усі букети-дубляжі та бутоньєрки — зроблені у традиційному стилі. А це — білі, бежеві або рожеві троянди. А маки, волошки та соняхи парі відшукати було вкрай важко. Тому всі букети молодята намагалися компонувати власноручно.
І от минулої суботи о 12:00 біля Кобеляцького РАЦСу почали збиратися гості весілля. Хтось у вишиванці, деякі дівчата одягли вінки або вплели різнокольорові стрічки у волосся. А була й така пара, яка віднайшла всі елементи народного вбрання. Чоловік у шароварах, вишитій сорочці, шапці та навіть чоботях. Жінка також до дрібниць дотрималася дрес-коду. І з настрою присутніх було видно, що їм задум неабияк припав до душі. Адже кожен підійшов до створення свого образу з ентузіазмом.
І от, нарешті, під’їхали наречені. Євген виходить з автомобіля, подає руку своїй коханій. Усі їх вітають гучними оплесками та вигуками. На нареченому вишита сорочка, а наречена у білій сукні з широким червоним поясом. У її зачіску вплетені квіти з маків та волошок. За ними йдуть свідки та батьки, також одягнені відповідно задуму. Всі заходять на церемонію до РАЦСу. Молодята не приховують своїх щасливих посмішок, а батьки сліз радості.
Дійсно, всі ми хочемо, аби весілля було лише раз у житті. Відповідно, прагнемо запам'ятати цей день на все своє життя. І молодята Ксенія та Євген усім довели, що для того, аби відсвяткувати одну з найкращих подій у своєму житті зовсім не потрібен модний білий лімузин або дорогезний та вишуканий ресторан. Для цього необхідні лише бажання та фантазія. Думаємо, ця шлюбна церемонія запам’ятається гостям більше, аніж весілля, проведене за традиційним і заїждженим сценарієм. Ну а ми бажаємо молодятам щастя і кохання на все їхнє подружнє життя.
з весілля
