За досить довгий час роботи психологом у мене є своя особиста статистика роботи з дорослими людьми. Її суть полягає в тому, що коли ти бачиш перед собою розумну людину з купою проблем (різноманітного характеру) і ти чітко знаєш, що їх не повинно бути. Але ж звідки вони беруться? Люба людина з світлою головою мала б вирішувати всі життєві проблеми легко і просто. На жаль, життя досить часто змушує розумних і сильних бути слабкими і неспроможними. Як це трапляється, які механізми таких ситуацій? Коли ти вже оцінив свого співрозмовника і запитуєш його, коли в нього трапилась «зупинка», яка зробила його покірним, зламаним і нерозумним, то найчастіше чуєш у відповідь, що такі «зупинки» трапляються в шкільному житті в початкових класах, п’ятому і восьмому, дев’ятому класах. Сьогодні я хочу зупинитися на п’ятикласниках і свідомо не говорю про різноманітні психотравмуючі ситуації нешкільного характеру.
Основна мета мого повідомлення — звернути увагу батьків, вчителів на те, що життя і навчання в п’ятому класі (не для всіх, звичайно) є досить непростим життєвим випробуванням. Тому потрібно бути дуже уважним, спостережливим та терплячим, щоб допомогти дитині.
Потрібно спостерігати за тим, як дитина іде в школу (з настроєм чи ні, з бажанням, чи навпаки і т. п.), з яким настроєм приходить зі школи, як учить уроки. Окремим напрямком спостереження є сон та апетит дитини (як засинає, спить, чи охоче їсть, коли йде до школи, і чи взагалі добре харчується). Порушення в цьому напрямку говорять про різні негаразди, на які потрібно реагувати.
Найважче п’ятикласнику справитись із новою для себе «обстановкою». Йому потрібно пристосовуватися і зрозуміти багатьох учителів, які дуже різні за вимогами, своїми якостями, ставленням, манерою ведення уроку і т. д. А вони зовсім не такі, як їх перша вчителька, до якої вони звикли і призвичаїлись.
Не зовсім просто справитись з навантаженнями, бо предметів більше і складніші завдання. У цій ситуації особливо слід бути уважним, бо саме важкість у навчанні є найбільше травмуючою. Дитина зневірюється у своїх силах, робиться неуважною, дратівливою, неслухняною і т. п. У цій ситуації дитині потрібна підтримка та допомога і все стане на свої місця. Дуже важливу роль у п’ятому класі відіграє конкуренція з однокласниками, особливо новачками. Тут також потрібно бути дуже уважним і спостережливим, щоб вчасно надати допомогу.
Особливістю такого віку є те, що ваша дитина може багато про що вам не говорити. Їй вигідніше промовчати, ніж розповісти про те, що раніше без проблем обговорювалось. Ваша дитина починає дорослішати і в неї з’являється своє бачення життя та свого місця в ньому (що абсолютно нормально!). Але через брак досвіду, знань, умінь і т. д. перед нею постають різноманітні проблеми, з якими вона самостійно не може справитись. Додайте до цього ще середовище, в якому знаходиться ваша дитина, а воно, нажаль не ідеальне, то дитині дуже важко розібратися, що до чого і чому, з нашого погляду, вона щось не те і не так робить, як нам хочеться. І ми починаємо її «виховувати» по всіх напрямках. Ваша дитина не безсовісна і т. п., вона може просто бути на роздоріжжі, де з однієї сторони — однолітки зі своїм баченням життя, а з другої — ви з своїм, а вона взагалі з третім баченням. У цій ситуації дитині потрібна ваша допомога і підтримка, а не розмахи волі з різноманітними методами і способами понукань, покарань і т. ін. Тому, як би важко і складно не було, старайтеся з дитиною бути у якнайтіснішому контакті та спробуйте в любій ситуації розбиратися. Будь-які дії і вчинки дитини мають пояснення та причину.
Особливу увагу потрібно звернути на те, що ваша дитина виходить на стежину дорослості, але ні досвіду, ні сил ще не має. Вона майже на все починає дивитися іншими очима, ніж ви. Вам здається, що з неї хтозна хто виросте і хтозна ким вона буде. Не поспішайте з висновками — з неї виросте те, що має вирости. Але якщо ви будете на кожному кроці їй докоряти, то тоді ймовірність збою в рості і розвитку буде дуже велика, бо найболючіші, найдошкульніші дитині несправедливі образи від найрідніших людей — батьків.
Будьте уважні, терплячі, спостережливі та мудрі до своєї дитини!
