27-го вересня відбулася чергова зустріч представників влади та сільських громад району. Цього дня вона відбулася у Стовбиній Долині. Найбільш обговорюваними питаннями стали забезпечення села водою та закупівельна ціна на молоко.
Першою перед представниками влади та своїми односельцями виступила сільський голова Любов Нестор. Вона розповіла про те, що у селі утворена спілка товаровиробників, яку очолює місцевий підприємець Віталій Писаренко. Разом більшість орендарів та фермерів допомагають селу із вирішенням соціальних проблем.
Розповідаючи про плани на перспективу, Любов Олексіївна перерахувала, що головними завданнями у майбутньому є забезпечення питною водою вулиць Комсомольської, Молодіжної та Садової; заміна вікон та дверей у навчально-виховному комплексі; облаштування освітлення вулиць у Стовбиній Долині та Кобах; капітальний ремонт дороги по вулиці Садовій.
— На все це необхідні значні кошти, — зазначила Любов Нестор.
— За рахунок яких бюджетів збираєтесь знаходити їх? — поцікавився голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс.
— У нас є свої кошти, щось допоможуть товаровиробники. У гранти ми, на жаль, не потрапили, — пояснила сільський голова.
— По-перше, усі товаровиробники мають брати участь у допомозі на соціальний розвиток села. У вас скільки землі? 4 тисячі гектарів. У того ж Харченка соціальна участь складає понад 130 гривень на гектар. Якби у вас було так, то у бюджет додавалося б понад 500 тисяч гривень! — зауважив голова РДА.
— Губернатор націлює, щоб соціальні угоди укладали на 50 гривень з гектара. Але ж і товаровиробники, скільки б їх не було, не можуть тримати на собі увесь населений пункт.
Далі голова райдержадміністрації пояснив, як можна зекономити кошти і сільського, і районного бюджету. Зробити це можна, якщо сільська рада бере участь у якомусь із численних проектів, яких аж 66 на всю Україну. Якщо потрапити у такий проект, можна проводити воду, освітлювати вулиці, ремонтувати школи і дитсадки. І все — отримуючи кошти з різних бюджетів.
Після цього присутнім у залі продемонстрували наочний зразок — фільм про лохвицьке село, у якому за програмою «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» зробили вуличне освітлення. При цьому 50 відсотків коштів дала ООН, 25 відсотків — обласний бюджет, 20 відсотків — районний та 5 відсотків зібрала громада.
Фінансова участь громади — головна складова таких проектів. Вони покликані підвищувати громадянську активність людей та цінувати те, що зроблено спільними зусиллями. Саме завдяки такому проекту Стовбиній Долині можна вирішити наявні проблеми з водою чи освітленням вулиць.
Далі заступники голови райдержадміністрації Володимир Борт, Володимир Тараненко та Іван Солодовник по черзі виступили перед стовбинянами і кожен проводив своєрідний аналіз по своєму напрямку — економіці, сільському господарству чи соціальних ініціативах.
Після виступів представників районної влади селяни змогли задати їм питання.
— А це у вашій компетенції видача тисячі? — поцікавився дідусь із задніх рядів. — Бо зареєструватись просто неможливо.
— Ми це контролюємо, але великого впливу на «Ощадбанк» не маємо, — пояснив Іван Солодовник. — Дійсно, деякі проблеми є, часто буває зайняти лінія. Я, якщо чесно, сам іще не отримав тієї тисячі. Але насправді зареєструватися можна і отримати її також.
Наступне питання було актуальним не лише для Стовбиної Долини, а, напевно, для більшості сіл Новосанжарського району. Стосувалося воно ціни на закупівлю молока.
— Чому нам не доплачують за наше молоко? — задала питання представникам влади одна з кількох жінок, які сиділи поруч у центрі залу. — Мені, наприклад, за місяць зняли 86 гривень, а у неї — 50! Це для нас серйозні гроші. Чому беруть не по 2,20, як зараз рекомендують усім збирачам, а по 1,80?!
Відповідали на це питання не представники влади, а приймач молока, яка, власне, і є проміжною ланкою між заводом та селянами.
— Завод приймає молоко по якості! — пояснила жінка-заготовач. — Якщо молоко не дотягує до базової жирності 3,4 %, то завод знижує ціну. Якщо у їхніх корів жирність молока 2,7 — 2,8, то зрозуміло, що ціна має бути меншою. Якщо жир 4 %, то за нього будуть доплачувати понад базову вартість.
— А якщо у нас немає базової, то нам корів продавати?! Не може такого бути, щоб у всього села жирність 2,8! — не вгавали жінки.
— Не устраює — їдьте на базар і продавайте! — відрізала представник заготовача.
— У нас донедавна був лише цей заготовач, — пояснила Любов Нестор, — іншого варіанту у людей просто не було. Ми нещодавно запросили іншого заготовача — із Плоского. І їй уже були погрози! Але вона отримає дозвіл і виїде приймати молоко. Нехай люди самі вибирають — кому здавати.
Підсумовуючи обговорення молочного питання, Сергій Шовкопляс зауважив, що треба довіряти тим закупівельникам, які вчасно розраховуються і не обманюють селян.
Наостанок перший заступник голови РДА Володимир Тараненко висловив свої враження від побаченого та почутого.
— На минулій зустрічі з вашою громадою я прохав, щоб ви нарешті прокинулися. Тепер побачив, що ви ожили. Але частина ще спить.
