28-го вересня у Руденківці відбулися збори мисливців. Головним питанням порядку денного був майбутній перерозподіл мисливських угідь району.
Голова районної ради УТМР Віктор Бабич, починаючи засідання, перерахував колективи, мисливці яких прибули на зустріч — шедієвський, сухомаячківський, лівенський, драбинівський, руденківський, зачепилівський, стовбинодолинський, крутобалківський, соколовобалківський. Не було, щоправда, представників з півдня району — Малого Кобелячка, Попового, Великого Кобелячка. Мисливці цієї частини району, за останньою інформацією, хочуть вийти із УТМР та приєднатися до решетилівського мисливського товариства «Ремез».
Віктор Бабич повідомив мисливців, що на останній апаратній нараді у Новосанжарській РДА ішла мова про майбутній розподіл мисливських угідь. При цьому Віктора Дмитровича обурив той факт, що роботу районної організації УТМР на тому засіданні активно критикували.
— Начебто ми нічого не робимо, а усе — «Кречет», — поскаржився Віктор Бабич. — Якщо кабани у них у лісі, то їхні — завезені і розведені. А якщо у нас — у Маячці, то природою вирощені, ми до них відношення не маємо! Так, може у нас немає мільйонів, як у декого, але ми свою роботу робимо. І підкормки скрізь стоять, і звір у нас є, і полювання забезпечуємо. У минулому році було 8 ліцензій на кабана і 8 на козу.
— А що у тій владі все про «Кречет» говорять? — поцікавився один із руденківських мисливців. — Щось у простого мисливця вони не в пошані, а владі завжди подобаються. Так хай проведуть референдум. Зберуть усіх мисливців і спитають — «Де ти хочеш бути?» Кому не подобається в УТМРі, нехай іде або у «Кречет», або у «Ремез».
— Та всі знають, що їм потрібні наші угіддя! Вони б раді й сьогодні забрати, так до лютого вони наші! — пояснив як завжди активний єгер УТМР Ігор Соболь.
Як виявилось, на мисливські угіддя претендує не лише «Кречет». Про намір створити власне мисливське господарство заявив присутній на зустрічі директор державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство» Василь Красюк.
— У області 8 державних підприємств і тільки наше не має свого мисливського господарства, — пояснив Василь Федорович, — тому при розподілі ми будемо претендувати на 6 тисяч гектарів лісу в Маячці, на базі яких і створимо його. По закону ми маємо право пріоритету.
— А не буде так, що потім вам накажуть згори і ви віддасте ці угіддя «Кречету», як вже було один раз? — задали керівнику пряме запитання мисливці. Питання було не випадковим, адже раніше в районі вже була ситуація, коли держлісгосп передав «Кречету» мисливське господарство у Малій Перещепині.
— Я не хотів віддавати малоперещепинське господарство. Але питання поставили так. Я не певен, що і далі так не буде, — зізнався Василь Красюк, — я людина державна… А ви пам’ятаєте, хто привів «Кречет» у район? Віктор Дмитрович Бабич. Він тоді і віддав ті угіддя.
— Це неправда, — заперечив Віктор Бабич, — тоді люди з «Кречета» наобіцяли перещепинським мисливцям «золоті гори», і ті пішли на їх поводу. Вони зібрали підписи усього первинного колективу за перехід у «Кречет». Мені нічого не лишалося робити, як прийняти рішення людей. А зараз вони всі незадоволені перебуванням там! («Це правда!» — загули мисливці).
— Виходить, що б ми не робили — все одно угіддя перейдуть до «Кречета»? — обурено запитували мисливці. — Чому ж ніхто не питає у простих людей? У нас нема мільйонів і суддів! Але хіба ми не вправі обирати, у якій організації нам бути і куди ходити на полювання?!
Василь Красюк пояснив їм, що за законом у одного користувача може бути не більше 35 % лісових угідь. А УТМР зараз займає 85-90 %.
— Усе одно угіддя будуть забирати, — впевнено заявив Василь Федорович, — тому на свою частину — 6 тисяч гектарів — ми будемо претендувати.
— А у нас тоді що лишиться — самий степ?! — уже переходили на крик мисливці. — Ви ж розумієте: заберете цей ліс — і організація умре!
Утім, директор лісгоспу від своєї позиції відмовлятися не збирався. І, як аргумент, навів і той факт, що у Маячці… взагалі не можна полювати.
— Це — природний охоронний фонд. Полювати на кабана там не можна — це браконьєрство! — запевнив Василь Федорович. — Можна проводити лише діагностичний відстріл. Але він відрізняється від полювання.
Присутній на зустрічі перший заступник голови РДА Володимир Тараненко спробував привести сторони до якогось консенсусу. Але вдалося не дуже. Надто різними є побажання цих сторін. Одні, мисливці, хочуть, щоб усе лишалося по-старому. Інші, держлісгосп, вважають, що повинні створити своє мисливське господарство. Так чи інакше, а вже у лютому наступного року карту мисливських угідь району серйозно перекрають. І як це робитимуть — навряд чи залежатиме від простих мисливців.
