16-го жовтня у ДНЗ «Лелеченька» відзначають незвичайне свято. Унікальна картинна галерея дитячого садка відзначає своє 5-річчя.
На свято приходять друзі дитячого садка — новосанжарські художники Михайло Шуліпа, Станіслав Вагнер, Світлана Чорнобай, Наталія Кольба, Лілія Перерва та Оксана Петришина. У актовому залі на другому поверсі маленькі вихованці «Лелеченьки» влаштовують музично-мистецький концерт. Хлопчики і дівчатка танцюють, розповідають вірші, граються із осіннім листям та знайомляться із кольорами фарб. Після усіх виступів слово бере завідуюча дитячим садком Світлана Левицька, яка у своїй вітальній промові згадує, як саме зародилася ідея створення картинної галереї у дитячому садку п’ять років тому. Тоді все починалося із 10 робіт місцевих художників. Зараз у галереї «Лелеченьки» 71 картина! І щороку їх кількість продовжує зростати. Ось і це свято не обійшлося без подарунків. Кожен з художників презентував галереї дитячого садка по своїй авторській роботі.
Завідуюча дитсадком подякувала за такі розкішні подарунку і на радість дітям запалила невеличкий святковий фейєрверк. Після того, як дітки відаплодували своїм талановитим гостям, ті разом із Світланою Левицькою вирушили до картинної галереї дитсадка. Там художники сфотографувались на згадку разом із презентованими роботами. Після цього Світлана Василівна нагадала давнім друзям «Лелеченьки» про майстер-класи, які художники вже не одного разу проводили для маленьких вихованців садка. Більшість гостей із радістю зголосилися проводити їх і надалі.
Потім за круглим столом у так званій кімнаті Радості художники змогли поспілкуватися між собою, поділитися радощами і проблемами. Зокрема, знову виникло питання про створення спілки художників Новосанжарського району. Така розмова вже була два роки тому, але тоді далі задуму справа не зрушила. Тепер створення спілки активно пропонував початкуючий художник Антон Єфименко. Саме він запропонував усім художникам зібратися у «Лелеченьці» за місяць і створити… Що саме хочуть створити районні живописці, ми поки що залишимо у таємниці. Щоб зберегти інтригу. Скажемо лише, що їх витвір обов’язково поповнить картинну галерею дитячого садка, яка вже є безцінною з естетичного погляду. Надалі цінність розміщених у ній робіт лише зростатиме.
— Колись, років через п’ятдесят, наші внуки прийдуть до цього садочка, а тут на стінах висітимуть справжні раритети, які зберігатимуть частину душі кожного з нас! — висловив наостанок побажання Станіслав Вагнер.
