Таки цікава і загадкова штука людська психологія. Чергові вибори до Верховної Ради України це лише підтвердили. Як підтвердили і той факт, що вміння маніпулювати людською свідомістю є в сучасному світі найстрашнішою і найпотужнішою зброєю. За допомогою якої можна без жодного пострілу завойовувати цілі країни. А потім довго й успішно (для себе, передусім) ними керувати.
Про вирішальне значення вміння маніпулювати людською свідомістю яскраво і беззаперечно свідчать результати парламентських виборів. Вони, ці результати, стали очікуваними. І підтвердили, що нічого в Україні не змінилось. Українці, як і раніше, розділені і голосують серцем, душею, якимось іншим місцем, але не головою. Зрештою, так напевне голосують у всьому світі.
Ну скажіть, як за допомогою логіки, арифметики чи ще якоїсь раціональної науки пояснити той факт, що жителі Донбасу і Криму вже більше десяти років відчувають і відчувають покращення життя вже сьогодні. А в Полтавській області, яка нібито при нинішній владі зажила як ніколи добре, ну не сприймають Партію регіонів та й годі.
А візьміть мажоритарку. Ну, здавалось, все зробив Олексій Лелюк у Кобеляках для своєї перемоги. І з теплом, і з добром, і з газовиками в кожну хату. А от не сприймають його в Кобеляках як свого обранця. А Кулика сприймають, хоча й газ він не підведе, і блакитну стрічку на якомусь об’єкті не розріже, і гроші в Кабміні не виб’є. А голосують за нього. Хоча в деяких, здебільшого невеличких селах, таки відчули і тепло, і добро. Та все одно, жителі Кобеляччини віддали перевагу захисту своїх громадянських свобод, який декларує Кулик.
Ну, як би там не було, але з авторської суб’єктивної точки зору, вибори дали більше приводів для оптимізму. Вони показали, що Партія регіонів, попри переконання її адептів, не стала і не стане керівною і спрямовуючою силою в Україні, котра прийшла раз і назавжди. Ні, другої КПРС не буде. І це добре. Адже відсутність конкуренції, тим більше у політиці, ні до чого хорошого не призведе.
Ще один висновок — далі буде дуже цікаво. Адже не за горами 2015-й рік. І в Україні з’явився новий серйозний претендент на престол. Претендент, який має підтримку у всіх регіонах держави. Мова йде про Кличка. І абсолютно не важливо, що він не має керівного досвіду і погано говорить українською. Мову вивчить, досвіду набуде. По логіці, владі тепер потрібно випускати Юлю. Щоб не дати опозиції остаточно об’єднатися. Але то — логіка. А є ж ще й психологія.
