У Кобеляцькому районному суді продовжується розгляд кримінальної справи, пов’язаної зі скандальним пісенним шоу «Вмієш? Співай!»
Через кілька днів минає 21 рік з дня смерті легендарного співака Фредді Меркюрі. Епатажний британець наприкінці свого бурхливого життя заспівав вже не менш легендарну ніж він сам пісню «Show must go on». Пісня ця надзвичайно красива і сумна. Вона про передчуття смерті, самотність і надію. Надію на те, що шоу має продовжуватись. Така собі світла і сумна трагедія.
Історія, як відомо, має здатність повторюватись. І трагедія, як правило, перетворюється у фарс. Саме фарсом, аферою вже зараз сміливо можна називати той мистецько-скандальний захід, який у 2011 році відбувся в Кобеляках. Таку красиву і сумні пісню, як у Меркюрі, по його мотивах навряд чи хто напише. А от зняти телевізійну кінокомедію — можна. Матеріалу для написання сценарію вистачає, як кажуть, з головою.
Отже, нагадаємо читачам про те, що відбувалось у попередніх серіях кобеляцького документального фарсу. У 2011 році тодішній начальник відділу культури РДА Володимир Проскура задумав провести в Кобеляках пісенне шоу. І назвав його «Я вмію співати». На допомогу собі запросив завідуючого Василевським клубом Сергія Горденка. При цьому Володимир Костянтинович заручився підтримкою райдержадміністрації, в якій тоді ще працював. А вже вона знайшла для шоу спонсора у вигляді потужної агрофірми «Добробут». Шоу розпочалось і більш-менш успішно продовжувалось аж доки серед його організаторів розпочалися чвари. Досить довго конфлікт між Проскурою і Горденком не був відомим широкому загалу. Аж доки Володимир Костянтинович не набалакав на диктофон товаришки Горденка різноманітних матюків. Балакучий працівник культури миттєво став «зіркою» Інтернету, заплативши за це посадою. Кмітливий Горденко тим часом почав крутити своє кіно, точніше — шоу, вже під назвою «Вмієш? Співай!» У ході нього Сергій, як мантру, повторював, що переможцю «світить» приз у розмірі 10 тисяч гривень. Нагадаємо, що спонсор «Добробут» перерахував на банківську картку Сергія Федоровича 40 тисяч гривень. Це було ще під час дійства під назвою «Я вмію співати». Шоу закінчилось у січні 2012 року. Його переможцем оголосили молодого хлопчину із Сухинівки Василя Стогнія. Під час фінального концерту Васі вручили величезний символічний чек із написом «10000», який підписав голова Кобеляцької РДА Анатолій Таранушич. Злі язики на сайті «ЕХО» одразу напророчили, що отой клапоть паперу, нехай і великий, і буде єдиним отриманим Стогнієм призом. І, як у воду дивились. Минуло кілька місяців, Вася ніяких грошей не отримав. Співробітники нашої газети кілька разів прохали Горденка і Стогнія прокоментувати ситуацію. Ті — відмовчувались. Аж доки до кобеляцького райвідділу внутрішніх справ не надійшли заяви від заступника голови кобеляцької РДА Микола Шабалтій та керівництва агрофірми «Добробут». Заявники прохали правоохоронців розібратися в ситуації із виплатою призових грошей. Ті розібралися. Результатом цих «розбірок» стала кримінальна справа, в якій Горденку інкримінуються шахрайські дії. Вона дійшла до суду. Підсудний кілька разів не з’являвся у судове засідання, аж доки суддя Віктор Голубенко не постановив взяти його під варту. Горденка затримали і він змінив теплу Василевську хату на «хату», тобто камеру в Кобеляцькому райвідділі внутрішніх справ. Свою провину продюсер скандального шоу не визнав. Більше того, в інтерв’ю, даному ще на волі, заявив, що сам став жертвою афери, організованої і проведеної Проскурою, «Добробутом» і кобеляцькою райдержадміністрацією.
9 листопада судове засідання по справі Горденка мало продовжитися. Хух, здається, все описав, нічого не забув. Ну, як вам сюжет? На мою суб’єктивну авторську думку — це набагато цікавіше, аніж саме пісенне шоу.
Как на черной скамье, на скамье подсудимых
Суд мав розпочатися 9 листопада об 11-ій годині ранку. Напередодні по Кобеляках почали розповсюджувати листівки з закликом до містян прийти і підтримати репресованого продюсера. Сам Горденко передавав на волю, що на судове засідання має прибути журналіст Олександр Кулик, колишній кандидат у нардепи. Отже, можна було очікувати нового театралізованого шоу. Цього разу — під стінами Кобеляцького суду.
Годинник показував без чверті одинадцять, а під адмінбудівлею зібралось не більше десятка чоловік. Четверо молодих людей розгорнули два великих плакати з написами на підтримку Сергія Горденка. Поряд ходили дві жіночки поважного віку і запитували: «А де Кулик? Ви не від Кулика?». Від Кулика нікого не було, листів ніхто не брав. Протримавши плакати хвилин десять, молоді люди згорнули їх і зайшли в будівлю суду. Невдовзі у двір заїхала спецмашина, у якій зазвичай возять засуджених. Горденка в зал завели чотири міліціонери. На руках продюсера були кайданки. У залі їх одразу зняли і завели Сергія в заґратовану комірчину. Виглядав Горденко зовсім непогано, як для людини, котру позбавили волі. Він посміхався, жартував. Спілкувався Сергій в основному зі своїм адвокатом Надією Гансевич. А ось фотографуватися не захотів, закривши обличчя аркушами паперу. Горденко пояснив: «Не хочу фігурувати у пресі, виглядаючи з-за грат». Щоправда, у кінці судового засідання продюсер змінив свою точку зору і сам запропонував сфотографувати його. Але про це дещо пізніше.
Адвокат одразу ж заявила клопотання про звільнення підзахисного з-під варти. Гансевич погодилась, що Горденко порушив умови підписки про невиїзд і проявив неповагу до суду. Але водночас наголосила, що стаття, за якою обвинувачується продюсер, узагалі не передбачає утримання під вартою. Крім того, він нібито визнав свою провину і надалі зобов’язується дисципліновано з’являтися в суд. Горденко з-за грат підтвердив факт каяття і теж попросив звільнити його. На що суддя Голубенко нагадав, що з чотирьох попередніх судових засідань продюсер з’явився лише на одне. І то — у супроводі міліціонерів. Потім суддя запитав, що думають із приводу звільнення Горденка інші учасники процесу. Представник прокуратури Олександр Копитець висловився проти цього, Василь Стогній, як потерпілий, підтримав обвинувача. Суддя пішов у нарадчу кімнату. А повернувшись хвилин через сорок, оголосив, що продюсер і далі залишатиметься за гратами.
Обіцяти — не означає одружитися
Після цього суд приступив до розгляду справи по суті. Представник прокуратури вчергове заявив, що Сергій Горденко обвинувачується у присвоєнні 10 тисяч гривень призового фонду. Йому, згідно частини 1 статті 190 Кримінального кодексу, інкримінуються шахрайські дії.
Слово передали Горденку. Він заявив, що провини своєї не визнає. Сергій розповів, що в ході шоу «Я вмію співати» спонсором заходу, агрофірмою «Добробут», на його банківську картку, дійсно, були перераховані 40 тисяч гривень. Але він до цих грошей жодного відношення не має, позаяк не міг ними розпоряджатися. Банківську картку з коштами на ній одразу забрав завідуючий відділом культури Кобеляцької райдержадміністрації Володимир Проскура. І поклав її в сейф у своєму кабінеті. Горденко зазначив: «Проскура сказав: «Эти деньги — это откат. На них мы купили аппаратуру». Звукове і освітлювальне обладнання, дійсно, були придбані. Потім Проскура повернув картку Горденку. Точну дату, коли це сталося, продюсер не пам’ятає. Це було чи то наприкінці липня, чи на початку серпня. У процесі шоу Горденко розсварився з Проскурою. Нібито через гроші. Але не ті, що були на картці. Горденко сказав: «Мене не задовольнили умови оплати моєї праці». Грошей йому платили дуже мало і він вирішив започаткувати інше шоу, своє. І дав йому назву «Вмієш? Співай!». У ньому брали участь ті ж самі артисти, котрі виступали у «Я вмію співати». Горденкове шоу проводилось до 15 грудня 2011 року у приміщенні клубу «Лембі». А потім відбулася зустріч із заступником голови Кобеляцької РДА Миколою Шабалтієм. Горденко попросив у чиновника дозволу на проведення фінального концерту в залі районного центру культури і дозвілля. Микола Павлович погодився, але висунув три умови. Перша — переписати обладнання на РЦКД, друга — рекламувати райдержадміністрацію і третя — заплатити за оренду залу. Горденко погодився. Водночас він заявив, що 40 тисяч спонсорських грошей у нього вже не було. На тридцять тисяч Проскура купив обладнання, а 10 — зникли у невідомому напрямку.
Також Горденко розповів, що переможець шоу «Вмієш? Співай!» був визначений ще до фінального концерту. І зазначив, що це звична для подібних дійств практика. Суддя Голубенко відзначив: «Он воно як». У залі засміялись.
Горденко продовжив свою промову. Він розказав, що під час концертів по селах, у яких брали участь учасники шоу, проводив своєрідне дослідження. Визначав, хто з артистів користується найбільшою популярністю у публіки. Виявилось, що найкраще сприймають Василя Стогнія. «Я запропонував Васі бути переможцем. І він погодився», — зазначив Горденко. Потім він нагадав, що під час фіналу, 7 січня 2012 року, коли Стогнію вручали символічний чек, мова про спонсорство «Добробуту» вже не йшла. (Від редакції: ми ретельно, у збільшеному вигляді ще раз переглянули фото чеку. Дійсно, ніяких згадок про «Добробут» на ньому немає). Адже за словами Горденка, Василь Стогній виграв вже інше шоу, з іншою назвою і з іншими спонсорами. Отже, й 10 тисяч гривень видавати Василю Стогнію ніхто не збирався. «Точніше, збирався, але після відпрацювання Василем низки концертів», — уточнив продюсер. Але він порушив умови нашого з ним договору. Я сказав Васі: «Пацан сказал — пацан сдєлал». А він порушив слово». Після цієї фрази в залі почали сміятися. Засміявся, хитаючи головою, і суддя.
Свої публічні, через пресу і на сцені, обіцянки видати проголошені 10 тисяч гривень, Сергій Горденко назвав піар-кроком, таким собі маркетинговим заходом. Крім того, продюсер кілька разів повторив, що не був присутнім під час усних домовленостей між заввідділом культури і представником «Добробуту» Олександром Приходьком, де йшла мова про розподілення 40 тисяч спонсорських коштів. «Я просто підписав договір про рекламні послуги, який лежав на столі в кабінеті Проскури», — згадував Горденко щодо реклами «Добробуту». За словами продюсера, вона була надана під час шоу «Я вмію співати». Також він заявив, що коли Проскура повернув йому банківську карточку, на ній залишилось лише 11 гривень. Куди подівся залишок після придбання обладнання, Горденко сказав, що не знає.
Змішались в купу — люди, конкурси
Вислухавши Горденка, суддя надав слово потерпілому Василю стогнію та представнику агрофірми «Добробут» Сергієві Фендрику. Василь вчергове повторив, що Горденко неодноразово обіцяв виплатити йому грошовий приз в сумі 10 тисяч гривень. Про якісь домовленості по визначенню його, як переможця, шоу він не знав. Як вперше чує і про вкинуті на його підтримку квитки. Нагадаємо, що переможця визначали шляхом голосування. Глядачі вкидали в урни свої квитки. За Стогнія віддали найбільше голосів. Також Василь розповів, що на перше шоу його запросив Проскура, на друге — Горденко.
Сергій Фендрик, представник «Добробуту» в суді у своєму виступі зазначив, що перед початком шоу «Я вмію співати» була усна домовленість про виплату призу переможцеві із спонсорських грошей. Чи був присутнім при підписанні договору Горденко, Сергій Фендрик не знає. За його словами, не знали представники «Добробуту» і про створення нового шоу. Вони нібито думали, що продовжується «Я вмію співати». Сергій Фендрик проголосив, що зараз агрофірма «Добробут» вимагає стягнути з Горденка 40 тисяч гривень і 15 тисяч як компенсацію моральної шкоди за приниження їх ділової репутації. Нібито після закінчення шоу і невиплати грошей переможцеві їм телефонували і називали шахраями.
Адвокат Надія Гансевич задала представнику «Добробуту» кілька запитань, які можна назвати риторичними. Зокрема: «Як ви довірили 40 тисяч гривень якомусь хлопчиськові?» «У чому заключається, на вашу думку, приниження ділової репутації агрофірми «Добробут?» А потім вона запитала: «А чому ви використали таку складну схему, як придбання апаратури через Горденка? Чому не купили й не передали її напряму — у відділ культури?» На останнє запитання Шендрик так і не зумів відповісти, адже суддя Голубенко перевів розмову в інше русло.
Проскура знімав гроші, не знаючи пін-коду
Далі суд почав висловховувати покази свідків Миколи Шабалтій і Володимира Проскури. Перед цим суддя Голубенко запропонував їм вийти із зали.
Одразу хочемо нагадати, що свідки, як і всі інші учасники процесу були попереджені про відповідальність за дачу неправдивих показів. Отже ми повинні вважати, що вони говорили в залі суду виключно правду. Тим більше цікавим стає почуте із уст Миколи Шабалтія, надто — Володимира Проскури.
Микола Шабалтій підтвердив слова Горденка про те, що більшості зацікавлених осіб було відомо про зміни в конкурсі, про те, що шоу «Я вмію співати» змінилось на «Вмієш? Співай!» Також він розповів, що допомога райдержадміністрації у проведенні цього заходу заключалась у пошуках спонсорів. Хто саме знайшов «Добробут» Микола Павлович не повідомив. Не знає він, хто саме Проскура чи Горденко купляв обладнання.
Також Микола Шабалтій визнав факт розмови з підсудним в ході якої він запропонував останньому передати куплене ним обладнання у відділ культури.
Під час свідчень Володимира Проскури довелось почути дуже багато цікавого. Деяка інформація, «видана» Володимиром Костянтиновичем, взагалі претендує на звання сенсаційної. Тому на його показах зупинимось дещо детальніше. Володимир Костянтинович почав з того, що розповів, як він заснував у Кобеляках шоу «Я вмію співати». На той момент він був завідуючим відділом культури і водночас засновником продюсерського центру «Золотий Орфей». Також він повідомив, що є учасником багатьох телевізійних шоу. А деякі із них мріяв провести і в Кобеляцькому районі. Коли Проскура згадав про свій намір організувати шоу двійників, суддя Голубенко , посміхнувшись, прокоментував: «Тобі б точно крайнього не знайшли». Сміялись навіть міліціонери, котрі конвоювали Горденка.
Проскура розповів, що, маючи намір підняти рівень культурно-мистецького життя в районі, паралельно вирішив покращити став фінансового забезпечення культури. Простіше кажучи — заробити гроші для потреб цієї галузі. Володимир Костянтинович згадував: «Кобеляки розбалував Касьян. До нього приїжджали знамениті артисти, які виступали безкоштовно. І тому люди відвикли купляти квитки. Я хотів привчити кобелячан платити гроші».
Першим шоу, яке Проскура задумав провести в Кобеляках і стало «Я вмію співати». Для його проведення Володимиру Костянтиновичу був потрібен помічник. І він запросив Горденка в якості продюсера. Навіщо? Для того, щоб через рахунок Сергія, як приватного підприємця, проходили спонсорські гроші. Сам Проскура, як держслужбовець, не мав права цього робити. У іншому роль Горденка в першому шоу , за словами Проскури, заключалась: «Апаратуру він на сцену носив, діапроектори і ще щось».
Банківську картку Горденка, на яку «Добробут» перерахував гроші, Проскура одразу забрав і заховав у своєму сейфі. А потім поїхав із нею у Кременчук, зняв 30 тисяч гривень і купив обладнання. До речі, згідно із чеком, воно коштує 27720 гривень. Де решта, свідок не повідомив.
При цьому сказав, що не знав пін-коду карти. А через кілька хвилин заявив, що спочатку знав, а потім забув. Також Володимир Костянтинович розповів, що мав змогу дізнаватись про кількість грошей на карті Горденка. Про це йому, за його ж словами, розповідали «хорошіє люді». Можна здогадатись, що ці гарні люді працюють у кобеляцькому відділенні «Приватбанку».
Коли Проскура віддав картку Горденку, на ній залишалось 9960 гривень. Дати передачі картки він не пам’ятає. Такими дрібницями, як складення акту передачі чужого майна, він себе теж не утруднював.
Свідок повідомив суду, що поставив до відома спонсора про те, що Горденко розпочав власне шоу. Більше того, зазначив, що хотів попросити агрофірму забрати гроші у Сергія. Хоча, знову ж, через кілька хвилин Володимир Костянтинович висунув іншу версію. Мовляв, він хотів перекинути гроші із Горденкової картки кременчуцькому приватному підприємцю для проведення іншого шоу.
Суддя запитав: «Так скільки ж грошей було на картці, коли ви передали її Горденкові? Десять тисяч чи одинадцять гривень? Як можете підтвердити свої слова?» Доказів Проскура надати не зміг.
У цій історії із хаотичним блуканням карточки від одного шоумена до іншого є ще один цікавий нюанс. Згідно із банківськими виписками, котрі витребував суд, 30 тисяч гривень із неї зняли у квітні. Потім майже три місяці ніякого руху коштів не відбувалось. А з середини липня хтось почав активно знімати гроші. Суддя перераховував: «5 тисяч, 2 тисячі, дві з половиною тисячі, п’ятсот гривень….» У кінці-кінців, сума знятих коштів дійшла до 15 тисяч, що значно більше, аніж оті 9960, які на ній залишались по версії Проскури. Про 11 гривень, по версії Горденка, годі й говорити. «Що це за гроші?» — запитав Голубченко у підсудного. Той спочатку не зміг відповісти. Потім висловив припущення, що восени на карточку почали надходити кошти, як оплата за концерти учасників шоу. Хто ж зняв і витратив оті злощасні 10 добробутівських тисяч, які нібито призначались для виплати призу, так і залишилось таємницею. Проскура каже, що Горденко, Горденко — що Проскура. Допомогти встановити істину зможуть дані відеофіксації, які суд постановив витребувати. А якщо вони, ці дані, не збереглися?
Дочекаємось 4 грудня
У кінці-кінців, судове засідання закінчилось. Горденко і його адвокат знову попрохали суддю відпустити Сергія з-під варти. Але суддя знову не задовольнив їх клопотання. Наступне засідання він призначив на 4 грудня. Це означає, що майже місяць Сергій Горденко перебуватиме за гратами. І, швидше за все, його переведуть у полтавське СІЗО.
У кінці засідання, не дивлячись на втому і невеселий, як для нього, судовий вердикт, Горденко якось ожив, пожвавішав, і навіть сам запропонував його сфотографувати, написавши на аркуші: «Відпустіть мене!». А потім запитав: «Ну, яке враження у преси?». Схоже запитання під час перерви на вулиці задав і заступник голови РДА Микола Шабалтій.
Яке може бути враження? Як кажуть у народі: «І сміх, і гріх» або ще «Кіно і німці». Однозначно зрозуміло поки що одне — це сумнівна афера із фіктивним договором. Судіть самі — договір передбачав виключно надання рекламних послуг і більше нічого. Ні про які апаратури, призи для Васі Стогнія чи когось іншого там немає жодного слова.
Сорок тисяч гривень солідна фірма при сприянні райдержадміністрації перераховує, за висловом Проскури, «хлопчиськові», який переносить діапроектори. При цьому всі знають, що за рекламні послуги не заплачено жодної копійки. Сам Проскура у свідченнях, даних досудовому слідству, заявив, що ні газетам, ні районному радіо за рекламні матеріали не платили. Мовляв, безкоштовно рекламуємо їх, а вони — шоу.
Зрозуміло й те, що Горденка просто використали, як власника рахунку, на який можна «загнати» добробутівські гроші.
А далі починаються суцільні знаки запитання із знаками оклику. Судячи із показань свідків, підсудного і потерпілого, у Кобеляках держслужбовець може забрати у бізнесмена картку з його грошима, а потім вільно нею розпоряджатись. Більше того, він ходить у банк і отримує інформацію про стан рахунку сторонньої людини. Інший держсліжбовець може запропонувати підприємцю взяти й переписати на відділ райдержадміністрації обладнання на 30 тисяч гривень? Оце отак у нас зберігають банківську таємницю і борються із корупцією?
Це риторичні запитання. Є й інші. Хто ж таки зняв 9960 гривень з картки Горденка? І навіщо «Добробуту», Проскурі і кобеляцькій РДА потрібна була така складна і сумнівна схема із фіктивним договором та ще й з балакучим Горденком?
Почекаємо 4 грудня. Можливо, почуємо відповіді хоча б на частину запитань.
