Саме таким був вік учасників традиційних змагань із гирьового спорту пам’яті Народного лікаря України Миколи Касьяна.
Цього року на треті за ліком змагання прибули більше сотні спортсменів із усієї України. Продемонструвати свою силу, витривалість і техніку погодились гирьовики з Полтави, Нікополя, Харкова, Шишак, Миргорода, Сум, Хорола і Великої Багачки. У основному це були вихованці тамтешніх ДЮСШ. Разом із юними богатирями змагались і дівчата, адже гирьовий спорт уже кілька років культивується і серед прекрасної половини людства.
Спортсменів поздоровляли представники влади — голова Кобеляцької райдержадміністрації Анатолій Таранушич та міський голова Олександр Ісип. Надали слово для привітання і синові легендарного лікаря Яну Касьяну. Усі вони, перш за все, нагадали присутнім про вклад, який Микола Касьян вніс у розвиток Кобеляччини, у в тому числі й кобеляцького спорту. У пам’ять про нього і організовані ці змагання. А потім владці закликали юних вести здоровий спосіб життя і досягати гарних результатів не лише на спортивних аренах, а й на життєвій ниві. Після вітальних виступів головний суддя змагань, Заслужений тренер України Олексій Мороз, оголосив про початок змагань.
Скільки важиш — стільки і піднімай
Цьогорічний турнір пам’яті Миколи Касьяна ознаменувався нововведенням. Організатори вирішили познайомити як юних гирьовиків, так і глядачів із таким різновидом силового спорту, як «народний жим». У ході змагань із жиму спортсмен має лежачи підняти штангу, вага якої рівна його власній. Важиш сто кілограмів — жми центнер. Набрав лише п’ятдесят — стільки ж і жатимеш. Перемагає той, хто виконає цю вправу максимальну кількість разів, незалежно від власної ваги. У змаганнях взяли участь 9 спортсменів. Їх вага коливалась від 65 до 100 кілограмів. Найлегшим виявився Володимир Голтвянський із Підгори, найважчим — кобелячанин Юрій Чернявський. До речі, вони показали однаковий результат, піднявши свою вагу по 24 рази. А переміг у «народному жимі» лубенчанин Сергій Андрієнко, який маючи власну вагу 92 кілограми підняв таку ж штангу 29 разів. Та все ж найбільше оплесків у ході цих змагань дісталось не переможцю, а учаснику, який не дістався навіть до числа призерів. Та все одно лубенчанина Володимира Василенка вітали оваціями. Та про це дещо пізніше.
По закінченню змагань із «народного жиму» на помост одразу ж вийшли гирьовики. У загальному заліку не було рівних вихованцям Полтавської ДЮСШ, де гирьовий спорт культивується давно і успішно. Друге місце посів нікопольчанин, третє — гирьовик із Харкова. Наші земляки посіли почесне четверте місце. У особистому заліку найкраще серед кобеляцьких хлопців виступив Андрій Коваленко. Змагаючись у ваговій категорії до 90 кілограмів, він підняв 24-кілограмові гирі 220 разів. Андрій посів третє місце. Усі інші місцеві гирьовики не дотягли до призових місць. Хоча майже кожен із них виконав високі нормативи юнацьких спортивних розрядів. Тому Євген Самарський, Владислав Коваль, Ростислав Телятник, Олег Халява, Владислав Чумак, Максим Телятник, Владислав Скубій, Володимир Литвин, Євген Аннамередов, Вадим Литвин принесли залікові бали у скарбницю своєї команди.
А ось наші дівчата виступили дещо краще. Анастасія Гончар і Даша Сабадир у своїх вагових категоріях святкували перемоги. А Сніжана Скубій, Валерія Величко, Таня Бердник, Каріна Шовкопляс і Валерія Тищенко зайняли другі-треті місця.
Непафосний дідусь
Як вже говорилось вище, ледве не найбільше оплесків на змаганнях пролунало на адресу одного вельми колоритного учасника. Таку увагу до себе привернув Володимир Василенко з Лубен. Справа в тому, що цьому спортсмену виповнилось небагато-немало, а 69 років. Та не зважаючи на вельми поважний вік, він виступив у змаганнях із «народного жиму». Сам Володимир, щоправда, себе видатним спортсменом не вважає. Він каже: «Ну, що, пожав я 20 разів п’ятидесятикілограмову штангу. Це рядовий результат. Бував я на турнірах, де 80-річні дідусі чудеса творять. Так що, не потрібно навколо мене зайвого пафосу піднімати. Такими як я, у моєму віці повинні бути всі. Мене Юра Чернявський у Кобеляки запросив, бо тут такого дідуся немає».
Володимир Василенко вже пенсіонер. Тренується він практично кожного дня. Що й вважає головним секретом свого спортивного довголіття. Крім вправ зі штангою, він багато бігає, їздить на велосипеді, узимку переходить на лижі.
Крім штанги, Василенко того дня підняв ще одну вагу. Він узяв на руки чотирирічного кобелячанина Арсена Долгова, який брав участь у показових виступах. І охоче сфотографувався з ним, демонструючи, що спорт не визнає вікових обмежень.
