Звідки беруться малолітні крадії та грабіжники? Що підштовхує їх до того, щоб скоїти перший злочин? На ці та інші питання ми спробуємо відповісти у цій статті.
Найцінніше, що у нас є — це наші діти. Ми піклуємося про них з самого народження і мріємо про те, щоб вони стали великими людьми. Якщо й не великими, то хоча б кращими, ніж ми. Виникає питання: звідки тоді беруться неповнолітні злочинці?
У сучасному світі є ряд причин і умов (детермінанти), що впливають на їх розвиток. Які ж детермінанти впливають на неповнолітніх з негативного боку:
1. Негативний вплив у сім’ї з боку батьків та інших членів родини.
2. Відсутність можливості у батьків у кризовій ситуації забезпечити мінімальні потреби дітей.
3. Негативний вплив з боку ближнього оточення.
4. Підбурювання з боку дорослих злочинців.
5. Тривале невідвідування занять або їх відсутність (канікули).
6. Безпритульність, бездоглядність.
7. Низький рівень роботи загальноосвітніх установ.
8. Пропаганда в ЗМІ, літературі стандартів антигромадської поведінки (насильства, жорстокості, наркотиків, порнографії).
9. Комп’ютерні ігри і т. д.
І це не всі фактори, що впливають на становлення неповнолітніх злочинців. Іноді в процесі виховання ми навіть не звертаємо уваги на них, і згодом, навіть не помітивши самі, ми отримуємо злочинця.
Виділяють чотири типи неповнолітніх злочинців:
1. Випадковий. Молодик, потрапляючи в невдалу ситуацію, у силу випадкового збігу обставин, легковажності і неготовності до опору ситуації, здійснює протиправне діяння.
2. Нестійкий. Підліток потрапляє у відповідну ситуацію і через свою нестійку позицію скоює злочин.
3. Негативний. У підлітків цього типу переважає негативна спрямованість особистості, що не досягла рівня сталої переваги злочинної поведінки над іншими.
4. Злісний. У таких неповнолітніх стійка домінуюча антисуспільна спрямованість особистості, яка зумовлена всією поведінкою цієї особи.
Також для неповнолітніх злочинців характерне ослаблене почуття сорому, нестриманість, грубість і жорстокість. Вони емоційно неврівноважені, пихаті, ледачі, вперті, нечутливі до страждань інших, у них значно ослаблені вольові якості.
Для злочинів, скоєних неповнолітніми, існує ряд особливостей:
1. Характерна своя мотивація (несформована особистість).
2. Вузьке коло злочинів, що чиниться ними.
3. Злочини відбуваються біля місця свого проживання.
4. Частина злочинів скоюється групами.
5. Злочинні групи підлітків формуються за місцем проживання.
Найцікавіше в підлітковій злочинності те, що перший свій злочин, у більшості випадків, вони здійснюють у віці до 14 років. А до досягнення кримінальної відповідальності ми отримуємо рецидивіста. Тільки про це мало хто замислюється.
На жаль, приклади того, коли підлітки, ще не досягнувши повноліття, вже скоюють злочини, є і у Новосанжарському районі. Такі малолітні злочинці після рішення суду потрапляють на облік до кримінально-виконавчої інспекції.
Зараз на обліку перебуває 16-річний мешканець одного з сіл району, який у минулому році скоїв крадіжку з проникненням. За це був засуджений за статтею 185 частиною 3 Кримінально-процесуального кодексу і отримав три роки позбавлення волі з іспитовим терміном два роки. Найнеприємніше у всій цій історії те, що до скоєння крадіжки його схилила… рідна мати. Вона привела його на місце злочину, вказала, де і що красти, і весь час стояла «на шухері». Підліток і до скоєння цього злочину вирізнявся агресивною поведінкою серед однолітків у класі і взагалі відвідував школу «по святах».
Іншому хлопчині, який перебуває на обліку, ледь виповнилося п’ятнадцять. Хоча він уже встиг за своє недовге життя разом із 12-річним братом скоїти крадіжку із проникненням і отримати три роки умовно з іспитовим строком у рік по тій-таки 185 статті. На противагу від попереднього «героя», цей хлопець у школі характеризується позитивно. Хоча є і те, що їх обох поєднує. Обидва підлітки — із неповних сімей, виховують їх лише матері.
Третьому неповнолітньому мешканцю Новосанжарського району, який перебуває на обліку у КВІ, уже виповнилося сімнадцять. Минулого року він «відзначився» тим, що викрав із чужого автомобіля барсетку з грошима та мобільним телефоном. Телефон був дешевим, а грошей небагато. Але вистачило на кримінальну справу, за якою хлопчина отримав у суді 80 годин громадських робіт.
Після того, як такий неповнолітній потрапляє на облік до кримінально-виконавчої інспекції, він двічі на місяць обов’язково приїздить на профілактичні бесіди, під час яких йому розповідають про неприпустимість скоєння злочинів у подальшому. Крім того, таких проблемних підлітків також беруть на облік у центрі соціальних служб для молоді. Із ними працюють спеціалісти служби у справах дітей райдержадміністрації. Тобто, ведеться масштабна комплексна робота.Її результатом має стати те, що підліток обирає шлях виправлення і повернення до нормального життя, у якому немає місця скоєнню злочину. Хоча, на превеликий жаль, бували випадки, коли і після профілактичних бесід, і після великої роботи усіх служб підліток знову скоював злочин. І знову опинявся у суді, а потім навіть і за ґратами.
Тому найголовніше наше завдання — не просто працювати із неповнолітніми, які скоїли злочин, а робити все можливе для того, щоб вони його не скоїли! Звичайно, при цьому найбільша відповідальність покладена на батьків. Тому у першу чергу хочеться звернутися до них. Ми часто говоримо, що діти — наше майбутнє. Це дійсно так. Але те, яким буде це майбутнє, у великій мірі залежить від нас, батьків. І у тому, що вони скоюють злочини, винні ми з вами. І ніхто, крім нас, не забезпечить їм і нам благополучне майбутнє.
