— Коли сесія районної ради висловила Миколі Івановичу недовіру, це рішення було політичним або особистісним. Тому я його не підтримав, — нагадав Валерій Асадчев. — Тому що завжди був прихильником кадрової стабільності, а не чехарди. За рік з невеликим я своєї позиції не змінив і гарантував Миколі Долині повну підтримку, бо він був нормальним керівником. Хочу звернутись до присутніх у залі депутатів — ніколи не піддавайтесь суто політичним віянням і течіям. Як бачите, цю ситуацію вдалося розв’язати законним шляхом і істина восторжествувала. (Лунають бурхливі оплески меншої частини залу. Інші присутні насторожено мовчать і слухають).
Тим часом на трибуну виходить новопризначений голова РДА.
— Я вдячний всім, хто знав мене і вірив, — сказав Микола Долина. — Я вірив, що справедливість має відновитися.
Коли Микола Долина спускається з трибуни, до нього підходять та вручають квіти голова районної організації воїнів‑інтернаціоналістів Михайло Коркішко, голова ветеранського клубу «Суботні зустрічі» Валентина Бредун, колишній Крутобалківський сільський голова Ліна Остапченко.
— Ви — надзвичайна людина! — говорить Ліна Остапченко. — Ви належите до тих 5 % людей, які у 1917 році робили революцію! Ви змогли добитися відновлення справедливості і я вас із цим вітаю!
Колега по партії Тетяна Десятун, вручивши квіти, привітала Миколу Долину з трибуни.
— Я хочу нагадати вислів одного письменника, який сказав, що одна твердо впевнена людина вартує більше, ніж дев’яносто дев’ять зацікавлених! (Звучать оплески кількох присутніх). А тим, хто нечесно вів проти вас боротьбу я раджу — напишіть заяву, підіть з РДА і доказуйте, що ви праві!
Світлана Джала свій букет вручила Валерію Асадчеву, а до Миколи Долини звернулася із вітальним словом.
— Не в квітах справа! (Сміх у залі). Символічно, що ви повертаєтесь на свою посаду напередодні Дня Святого Миколая. Ходіть по землі, будьте із людьми і нехай вас Бог береже!
Селищний голова Андрій Река дещо порушив ідилію і вийшов на трибуну із критикою.
— 13 днів до Нового року, а рахунки заблоковані і солі не купиш! «Вона працює», а все стоїть!
Обурювався новосанжарський мер не лише фінансовим станом в країні, але й надходженням коштів із районного бюджету.
— Якщо не лизнув або не там лизнув, ніхто не дає грошей! Ще й погрожують, що не дадуть! Ніхто не бореться за виконання бюджету, а всі — за його розподіл!
Валерій Асадчев пообіцяв проконтролювати, щоб всі бюджети якнайшвидше отримали свої кошти. А ще запевнив начальника районного відділу освіти Миколу Тарана, що поклопочеться щодо отримання Новосанжарщиною у цьому році ще одного шкільного автобуса.
А ще Валерій Михайлович, напевно за звичкою, трохи поговорив про майбутні президентські вибори. До яких залишається зовсім мало часу і у яких фінал із другим входженням в одну річку видається зовсім нереальним. Чи у нашій країні можливо все?
