Далеко не всім це подобається. Адже в результаті місцевим жителям доведеться більше платити за спожиту воду.
У Бутенках та Бережнівці киплять пристрасті. Темою для збурення людей стало рішення сільської ради про створення комунального підприємства, яке надаватиме місцевим громадам різні види послуг. У тому числі і забезпечуватиме людей питною водою. Ця нібито хороша ініціатива місцевої влади, знайшла підтримку далеко не у всіх селян. У зв’язку з нововведенням, у Бережнівці та Бутенках відбулись кілька сходок. На одній із них побував і наш кореспондент.
«Це якась примусова колективізація»
Жителі Бережнівки зібрались біля будівлі дитячого садка. На сходку прийшли кілька десятків чоловік. Люди тісним кільцем оточили сільського голову Миколу Скрильника і директора комунгоспу Ігоря Мостового. Селяни кричать, не приховуючи свого обурення:
— Десять років жили без комунгоспу, проживемо ще двадцять.
— Ми за свої гроші воду проводили, а тепер за це комусь платитимемо.
— Раніше платили по 8 гривень з чоловіка, а тепер у нас по 14 требують. Де ж ми тих грошей напасемось.
Досить швидко стає зрозуміла основна причина обурення бережнівців. Точніше, їх дві. По-перше, люди незадоволені зростанням ціни на воду. До створення комунгоспу вони щомісячно сплачували за спожиту воду по 8 гривень з двору. Зараз рішенням сільської ради затверджений тариф у сумі 14 гривень 10 копійок. Це якщо користуватись водою без встановлення лічильника. Із лічильником тариф становить 3 гривні 65 копійок за кубометр. По-друге, бережнівці говорять, що протягом 10 років вони самотужки утримували водогін, укладаючи власні гроші в його ремонт і розвиток. Кажуть, що вклали близько 50 тисяч гривень. Ніякої компенсації за це їм не пропонують. «Це якась примусова колективізація виходить, — говорить житель села Олександр Тищенко. — Колись у колгоспи зі своїм майном зганяли. А тепер у комунгосп женуть».
Микола Скрильник та Ігор Мостовий намагаються пояснити землякам, що діють законно і в їх інтересах. Розповідають, що отримали всі документи, необхідні для здійснення водопостачання, показують Постанову Кабміну, цитують закони. Але загальної підтримки не знаходять. Щоправда, частина селян, певно, зневірившись у можливості протистояти намірам влади, уже на сходці почали обговорювати можливості встановлення лічильників. Інші ж люди заявили про намір і надалі боротися проти створення комунгоспу. Вони говорили про те, що в Кобеляцькому районі є кілька сільських рад, у яких питанням водопостачання займаються звичайні об’єднання громадян. Нібито, якість послуг від цього не погіршується, а ось ціна на воду залишається набагато нижчою, аніж у комунгоспах.
Микола Скрильник: «Клопоту ми нажили багато»
Бутенківський сільський голова Микола Скрильник підтверджує, що чимало його земляків незадоволені створенням комунгоспу. Точніше, підвищенням ціни на воду, яким супроводжується процес організації комунального підприємства. Але вважає, що альтернативи цьому немає. Микола Володимирович говорить: «Якщо дуже відверто, то мені, як керівнику ради, було б набагато вигідніше аби водопостачання здійснювалось як раніше: люди зібрали гроші за електроенергію витрачену на воду, здали їх у банки мимо сільради — та й по тому. Ми не відповідаємо ні за дозволи, ні за податки, ні за обслуговування водомережі. Але так не можна. Зараз ми нажили собі багато нового клопоту. Ми отримали всі дозволи на водокористування, створили підприємство, набрали штат. Це все витрати і часу, і грошей. Та врешті-решт, кому приємно вислуховувати на сходках прокльони? Але держава вимагає, щоб питання водопостачання було під контролем. І це правильно. Вода — вичерпний ресурс. А встановлений нами тариф набагато нижчий, ніж у Кобеляках».
А як у інших?
На сходці у Бережнівці люди дуже просили висвітлити питання щодо здійснення водопостачання без створення комунгоспу.
Ми перевірили, дійсно, у Кобеляцькому районі кілька громад досить успішно обходяться без спеціалізованого підприємства. І платять за воду набагато менше. Навіть по 2 гривні 50 копійок у місяць. Але ділитися досвідом і щось радити бутенківцям і бережнівцям, ці люди категорично відмовились. Більше того, просили не називати їх громаду. Один чоловік пояснив: «Так, у свій час нам вдалося отримати дозвіл на спецводокористування. Зараз ми платимо за електроенергію і користування надрами. Але розуміємо, що діємо напівлегально, до першої серйозної перевірки. І як буде через два роки, коли закінчиться дозвіл — не знаємо. Можливо, і нам доведеться створювати комунгосп».
Директор Кобеляцького «Водоканалу» Іван Дяченко, у свою чергу, повідомив: «До мене вже приїжджали представники з Бутенок. Я їм все пояснив. Можу в двох словах повторити сказане і через пресу. Як би людям не хотілося, а без створення спеціалізованого підприємства з водопостачання, їм не обійтися. Інакше вони просто не отримають дозволу на спецводокористування. А не отримають дозволу — їм перекриють воду. І «впаяють» такий штраф, що мало нікому не буде. Зараз дозволи дають лише комунгоспам.
Бутенківці кажуть, що їм виставляють високу ціну на воду. Доповідаю: у Кобеляках тариф складає 4 гривні 64 копійки, це за кубометр при наявності лічильника. Без лічильника — 29 гривень у місяць з людини. І всі платять. Зараз рівень оплати майже стовідсотковий. Заборгованість є лише у кількох зовсім неблагополучних громадян. А в Кобеляках 5300 абонентів. Якщо бутенківцям і бережнівцям потрібні лічильники, нехай звертаються до нас. У «Водоканалі» вони коштують 83 гривні. Дешевше в районі ні в кого немає».
Питали ми поради і в юристів. У принципі, нічого нового вони не розповіли. Лише зазначили, що сільська рада мала оголосити конкурс на визначення постачальника води. У Бутенках цього, поки що не зробили. Так що, формальний привід оскаржувати дії комунгоспу у громадян є. Але це лише відтягне час. Урешті-решт сільрада оголосить конкурс. У разі одного учасника, вона зобов’язана робити це щорічно.
