Якщо ви читаєте цю редакційну, значить кінець світу знову не відбувся. Адже газета, скоріш за все, потрапить вам до рук не раніше 22-го грудня. Або 21-го увечері. Тобто, вже після обіцяного «кінця світу». Я особисто переконаний, що його не буде. У всякому разі, не в цю п’ятницю.
Кінця світу поки що не буде і, напевно, нікому не відомо, коли він наступить у масштабах цілої планети. Але кінець світу для якоїсь окремої людини може наступити цілком несподівано. І ніякі астрологи та екстрасенси цього не передбачать.
Як не могли вони передбачити вибуху газового балона у харківській багатоповерхівці. Для дорослих і дітей, яким довелося з вогняного пекла вистрибувати з балкона 10 поверху, кінець світу настав 17-го грудня. І з календарем майя він не мав нічого спільного.
Ніхто не очікував кінця світу і 15-го грудня у невеличкому американському містечку Ньютаун. Але цей кінець світу прийшов до місцевої школи у вигляді 20-річного Адама Ланза, який мав при собі два пістолети та гвинтівку. Того дня кінець світу настав для 26 убитих ним учителів та учнів школи. Деяким діткам було всього 5 років…
Кінець світу не наступить 21-го грудня. Принаймні, для усієї планети. Але він може статися будь-якого іншого дня. У масштабах однієї людини. Нещасний випадок, раптова хвороба, чиясь халатність. І немає ще одного світу під назвою Людина.
Що з цим робити? Нічого. Жити так, як ми і жили раніше. Але іноді згадувати древніх і їх мудрий вислів:
«Memento mori». Тобто, пам’ятай про смерть. Не у сенсі постійно думати про свій кінець і щохвилини боятися, що він наступить. Ні. Потрібно просто спробувати жити так, ніби сьогоднішній день може бути останнім. Це, звичайно ж, нелегко. А якщо запитати себе: «Що я зробив би, якби знав, що живу останній день?». Побіг би і купив на усі гроші чорної ікри, щоб хоч раз у житті її наїстися? Навряд. Чи присвятив би цей день розвагам, на які постійно не вистачало часу (і грошей) раніше? Не певен. Напевно, більшість з нас хотіли б провести цей день з рідними і коханими людьми. Із тими, хто нам дійсно дорогий. Тими, хто любить нас, незалежно від того, скільки у нас грошей і який наш соціальний статус. Тільки це і є насправді вартісним заняттям для останнього дня.
Я зовсім не закликаю вас із завтрашнього дня кинути роботу, перестати заробляти гроші, присвятити увесь вільний час прогулянкам із сім’єю і очікуванню останнього дня. Просто, за прикладом древніх, не забувайте про смерть. І намагайтесь жити справжнім життям. Тоді вам дійсно буде що втрачати, коли прийде кінець світу. Але буде це не 21 грудня.
