Ні для кого не секрет, що якість більшості електричних лампочок, світильників та іншої світлотехнічної продукції, яка представлена у торгівельній мережі, залишає бажати кращого. А вона напряму залежить від того, чи дотримуються виробники вимог стандартів та наскільки ці нормативні документи відповідають вимогам сучасності. Саме про проблеми національної стандартизації йшла мова на засіданні технічного комітету ТК 137 «Лампи та відповідне обладнання», яке проходило 18 грудня на базі державного підприємства «Полтавастандартметрологія».
Місце для проведення зустрічі компетентних фахівців у галузі світлотехніки з усієї України було обрано не випадково, адже наказом Держспоживстандарту №26 від 19.12.2002 року на ДП«Полтавастандарт-метрологія» покладено виконання функцій секретаріату цього технічного комітету. Секретаріат готує і забезпечує проведення засідань технічного комітету, планує та координує роботу підкомітетів та робочих груп, контролює виконання планів та програм робіт, вирішує цілий ряд організаційних питань. До складу ТК 137 входять 20 підприємств та організацій нашої держави, в тому числі й представництва компаній PHILIPS, GENERAL ELECTRIC, OSRAM. Очолює комітет доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Полтавського університету економіки і торгівлі Григорій Кожушко.
Крім нього, на засідання прибули керівник Державної цільової науково-технічної програми «Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі» Віктор Сорокін. представники державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та проекту «Трансформація ринку у напрямку енергоефективного освітлення» Програми розвитку ООН в Україні, уповноважені представники організацій-членів ТК 137, провідних підприємств, фірм та навчальних закладів України, всеукраїнського журналу «Світло-Lux», місцевих ЗМІ.
За час функціонування технічного комітету, ним розроблено 82 національні, 1 міждержавний стандарт на світлотехнічну продукцію, гармонізовані з міжнародними та європейськими, а також Технічний регламент етикетування ламп побутового використання щодо ефективності споживання електроенергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1144.
На засіданні заслухали звіт про роботу ТК 137, окреслили завдання, які стоять перед ним зараз, розглянули проблемні питання у галузі світлотехніки та впровадження енергоефективного освітлення в Україні, розробки гармонізованих національних стандартів на світлотехнічну продукцію, зокрема, на світлодіодні джерела світла та інше.
На жаль, сучасний світлотехнічний ринок в Україні можна охарактеризувати як «дикий», оскільки склалося так, що споживач на ньому почувається практично незахищеним і йому залишається покладатися лише на власну пильність та обирати перевірені роками фірми, які дорожать своїм позитивним іміджем. І не дивно, адже систему технічного контролю, яка була покликана перешкоджати ввезенню на територію України різноманітного непотрібу та спонукати вітчизняних виробників до випуску високоякісної продукції, практично зруйновано, а механізми, які б забезпечили їй гідну заміну, поки що не запрацювали. Нині відбувся перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності згідно з вимогами технічних регламентів.
Разом з тим, ці технічні регламенти вимагають, щоб продукція, на яку вони поширюються, відповідала міжнародним стандартам, а далеко не всі національні стандарти гармонізовані з міжнародними через обмеженість фінансування. Зокрема, за останні два роки кошти на це не виділялися. Тож незважаючи на те, що на вимогу Європейського Союзу, Україна повинна була до кінця 2012 року повністю привести свої стандарти у відповідність до міжнародних, це вдалося зробити лише на 70 %. Тому зараз дедалі частіше звучать пропозиції затверджувати стандарти «методом обкладинки», тобто брати міжнародний «англомовний» стандарт і робити до нього українську обкладинку не перекладаючи українською навіть зміст самого документу.
Технічний комітет “Лампи і відповідне обладнання” виступив проти такого підходу, адже неточний переклад та розбіжності у трактуванні іноземних зворотів, м’яко кажучи, не сприяють ні виробництву, ні експорту дійсно якісної продукції. Левова частка товарів, яка надходить у торгівельну мережу, «приїздить» до нас з Китаю. Проте, хоча на території цієї країни, розташовані виробництва багатьох провідних компаній світу, вітчизняні підприємці, віддають перевагу найдешевшим товарам, які не лише низькоякісні, а й можуть бути потенційно небезпечними.
Також на засіданні йшла мова про державну цільову програму світлодіодного освітлення та перспективи розроблення стандартів на світлодіодну продукцію, яка набуває дедалі більшої популярності в усьому світі. За розрахунками вчених, у 2020 році світлодіоди у 20 разів перевершать за ефективністю лампи розжарювання. Нині у Києві, Донецьку та Харкові з успіхом діють пілотні проекти по освітленню вулиць світильниками на світлодіодах. Загалом, лише у Києві використовують близько 17 тисяч таких світильників, частина з них працює цілодобово, зокрема, у метрополітені. Проте, на сьогоднішній день більше половини ламп на світлодіодах, які досліджувались у науково-дослідному центрі випробувань електричних ламп та технологічного обладнання ДП«Полтавастандартметрологія», не відповідали вимогам нормативних документів за тими чи іншими показниками.
Оскільки випробування проводяться в добровільному порядку, зазвичай, досліджувати подібну продукцію беруться лише добросовісні товаровиробники та торгівельні мережі, яким небайдужа власна репутація. Тому сучасний споживач повинен уважно дивитися, що він купує, пам’ятати, що світлотехнічна продукція, яка розміщена на ринку, має супроводжуватися деклараціями про відповідність. Керівники торгівельних закладів просто не повинні брати на реалізацію товар без цих документів.
Крім того, на зібранні розглянули такі питання, як проблеми класифікації світлотехнічної продукції за «Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010». Справа в тому, що ні старий, ні новий класифікатори не враховують усі вироби, представлені на світлотехнічному ринку. Біло порушено на засіданні й проблему встановлення вимог екодизайну до світлотехнічної продукції, визначення коефіцієнта запасу при проектуванні освітлення з використанням світлодіодних джерел світла.
На завершення зустрічі усіх бажаючих запросили на екскурсію по науково-дослідному центру випробувань електричних ламп та технологічного обладнання (ЦВЕЛ), який функціонує в ДП «Полтавастандартметрологія».
На засіданні прийняли рішення схвалити роботу технічного комітету за звітний період. Та доручити комітету підготувати пропозиції стосовно розроблення Технічного регламенту щодо вимог екодизайну для ненаправлених побутових ламп. А також опрацювати пропозиції щодо удосконалення класифікатора світлотехнічної продукції та підготувати проект його нової редакції і просити Мінекономрозвитку України продовжити дію старого класифікатора до 31.12.2014 року. Крім того, ухвалити недоцільність прийняття європейських стандартів методом «обкладинки», оскільки їх дотримання є доказом відповідності продукції вимогам директиви 2006/95/ЕС «Низьковольтне обладнання», і таке прийняття не відповідатиме Концепції впровадження стандартів ЄС за методом «обкладинки», затвердженої наказом Мінекономрозвитку України від 16.11.2011 № 224, а вітчизняні користувачі не готові користуватися нормативними документами іноземною мовою.
Технічний комітет також прийняв ряд рішень стосовно структури та кадрового складу ТК 137.
Присутні зійшлися на думці, що вкрай важливо не лише зосередитися на розробці та гармонізації стандартів з міжнародними, а й подбати про те, щоб у державі діяла ефективна система технічного регулювання, яка б дозволила забезпечувати дотримання вимог цих стандартів усіма суб’єктами господарювання.
