Доброчинну акцію «100 книжок для сільської бібліотеки», яку у лютому цього року започаткувала відома українська письменниця Міла Іванцова, підхопили багато міст України. Серед них — і наші Кобеляки.
Я знала і це ще раз підтвердив благодійний рух, що люди у нашому місті дуже небайдужі. Щойно у Кобеляках були встановлені акційні кошики, як вони щодня наповнювалися новими книгами. Часто люди телефонували і просили, щоб у них із дому забрали коробку чи мішок із літературою, бо самотужки їм складно донести їх до місця призначення. І тоді я зверталася до небайдужих жителів міста (Сергія Сідаша, Володимира Білоуська, Сергія Галушка) з проханням забрати у людей книги.
Кілька разів для Кобеляцького району передавали передачі з Києва: у тих коробках література була переважно новою, інколи — прочитаною, але від того не менш цінною.
На кінець року ми маємо 18 щасливих бібліотек, які отримали книги. А це: Кобеляцька центральна районна бібліотека, Бродщинська, Морозівська, Шенгурівська, Комендантівська, Вільховатська, Коваленківська, Мартинівська, Орлицька, Радянська, Сокільська, Іванівська, Лучківська, Григоро-Бригадирівська, Котовська, Лучанська бібліотеки-філіали, Козельщинська районна бібліотека, бібліотека Кобеляцького професійного аграрного ліцею, бібліотека Кобеляцької школи № 3. Що цікаве я помітила під час розвезення книг, так це те, що чим менше село, чим забутіша бібліотека, тим більше там радіють книгам.
Те, що книги збираються і розвозяться — це добре. Але важливо під час благодійного руху не лише наділити сільську бібліотеку сотнею-другою книжок, а привернути увагу до тих проблем, які там мають місце. Десь немає скла у вікнах, де-інде — дах без шифера, дуже часто — без світла і майже завжди — відсутність опалення. Ось такі бібліотечні проблеми. І це не рахуючи першочергових: відсутність нових надходжень книг та періодичної преси.
Наприкінці року книгами збагатилася і бібліотека Кобеляцької школи № 3. Хоча вона і не сільська, проте книг у ній теж катастрофічно не вистачає. У школі навчається 124 дитини. Усі дітки крім підручників, залюбки читають ще й художню літературу. У шкільній бібліотеці налічується 3600 книг.
— Особливо активні читачі — це учні 1–4 класів, — каже завідуюча шкільною бібліотекою Любов Приходько. — Але нової літератури ми не отримуємо зовсім. У минулому році власним коштом купили 4 книги. І то завдяки акції «Збери макулатуру — подаруй бібліотеці книгу», суть якої полягає в тому, що діти і вчителі збирають макулатуру і здають. Ось так і виживаємо. За виручені кошти у нас з’явився тематичний куточок під назвою «Шедеври на всі часи», більше половини книг звідти завжди «на руках» у читачів.
Бібліотекарка працює в школі вже більше 20 років і говорить, що сьогодні дітям украй не вистачає енциклопедій, різних довідників, навіть казок.
— Наш колишній учень Юрій Проскурня, який нині живе на Вінничині, якось завітав до нас у школу і подарував більше 20 книг і фотоапарат, — розповів заступник директора з навчально-виховної роботи Володимир Гриценко. — А сьогодні ви привезли такі гарні книги, за що ми дуже вдячні!
Серед зібраних завдяки акції книжок були такі автори, як Олесь Гончар, Борис Олійник, Теодор Драйзер, Іван Франко, Леся Гончар, а також казки, повісті, словники, довідники, дитяча хрестоматія. А ще депутат районної ради Володимир Білоусько докупив і поклав до коробок, що були призначені для шкільної бібліотеки, чудові дитячі видання: кілька енциклопедій, книги для юних ерудитів, казки. Усі книги яскраво проілюстровані, а головне — українською мовою.
Неодноразово допомагав розвозити книги в найвіддаленіші села депутат районної ради Микола Гергенкоп. Він навіть власним коштом сам поїхав у Київ, аби привезти купу зібраних там книг, навантаживши ними своє авто по саму стелю. Звісно, міг би цього й не робити. Але одного разу він допоміг мені розвезти благодійні книги у дві сільські бібліотеки. І бідність їхня та потреба в книжках, періодиці та й в іншій допомозі так вразили його, що Микола Вікторович сам запропонував поїхати й привезти. І крім того, зі своєї кишені дав в одному селі грошей на підписку місцевої газети та й інші питання тепер не залишить без уваги.
Хочеться подякувати і найактивнішим учасникам акції: Лідії Іванівні Каблучко, яка неодноразово приносила до акційного кошика цікаві книги, серед яких детективи, романи (всього близько 100), Григорію Гавриловичу Гнєзділову, який теж не раз передавав для бібліотек коробки з книгами (загалом біля 100), подружжю Чердак, Зої Миколаївні та Анатолію Васильовичу, які віддали 50 книг, Людмилі Анатоліївні Бондаренко, яка передала з домашньої бібліотеки не один десяток книг, Ларисі Павлівні Пелипенко, яка зібрала кілька мішків із цінною літературою, серед яких твори класиків, багато журналів різної тематики (понад 150 штук), Лідії Василівні Тертишній, котра передала два величезних пакети з різноманітними журналами. А також спасибі усім-усім, хто просто клав до акційних благодійних кошиків книги. І не важливо, скільки штук — одну чи п’ять. Важливо те, що ми всі гуртом робимо добру справу.
