У неділю місцеві аматори «найшвидшої» гри, саме так називають хокей, відкрили зимовий спортивний сезон.
Напередодні в Кобеляках випали рясні опади. І хокеїстам, які перед тим чотири ночі поспіль заливали майданчик, довелось очищати його від снігу. Та це не є проблемою для людей, котрі витримують по кілька годин на морозі, тримаючи в руках брандспойт із крижаною водою. Нехай не ображаються футболісти-любителі, але за рівнем організованості й самовідданості, вони хокеїстам і в підметки не годяться.
Матч-відкриття хокейного сезону був призначений на 13‑ту годину. Ще задовго до нього вулиці навколо хокейної коробки були заставлені легковими автомобілями, на яких приїхали спортсмени і вболівальники. Михайло Фесюра, який живе неподалік, узяв у руки лопату і почав розчищати обочину, щоб люди мали місце для парковки. Це при тому, що сам чоловік у хокей не грає та й затятим уболівальником себе не вважає.
Між тим, трішки більше року тому, коли група кобелячан на чолі з Володимиром Гречаним вирішила спорудити на Солонцях хокейний майданчик, далеко не всі підтримали цю ідею. Говорили навіть про те, що навесні вода з майданчика позаливає погреби у сусідніх дворах. Ще хтось обвинувачував міськраду у марнотратстві за встановлення освітлення навколо льодової арени.
Зараз хокеїстів лише підтримують. Адже майданчик, створений ними, слугує всій кобеляцькій громаді. Зранку і до пізнього вечора на льоду, якщо не грають у хокей, то просто катаються на ковзанах сотні людей. Особливо багато на майданчику дітей.
У цьому році прикладом кобелячан надихнулись і жителі Козельщини, сусіднього райцентру. Вони навіть запрошували до себе Володимира Гречаного у якості своєрідного консультанта, який би допоміг створити подібний майданчик і в їх селищі.
…Перша цьогорічна зимова гра, у якій узяли участь кобелячани і перегонівці, закінчилась із рахунком 12:3 на користь хокеїстів райцентру. Та суто спортивний результат ніколи не був для них головним. Вони довели собі й іншим, що можна власними силами, при мінімальному сприянні влади, досягти поставленої мети. Аби лише справжнє бажання було.
