Михайло Заріцький у своїй статті «Винуватий той, кого б’ють» у тижневику «ЕХО» звинуватив у побитті свого сина всіх: у першу чергу — директора школи, учнів, учительку, відділ освіти, батьків. Але ні слова не сказав про поведінку свого чада, який матюками посилав учнів зі свого класу. Звичайно, добрих почуттів, чуйності, людяності зараз обмаль як у дорослих, так і в дітей. Ще відгукнеться у майбутньому те, що зараз показують по ТБ: щодня вбивства, насилля, розпуста. Про це треба писати і кричати. Але в статті нав’язливо спливає інша тема: директора Решетила треба звільнити! І передова стаття газети вказує на це. Ніби змовившись, закликають до відставки — чи то виконують чиєсь замовлення, чи особиста неприязнь, але розпочато витравлення директора школи. Як недолік, автор статті Михайло Заріцький навіть вбачає добрість і м’якість характеру Миколи Івановича. Не розуміючи, що ці риси, а також принциповість, вимогливість та організаторські здібності допомогли йому 22 роки керувати більш як тисячним колективом учнів, учителів та інших працівників школи. Новосанжарський НВК на протязі років лідирує серед шкіл області з успішності учнів. Дуже переконливим у цьому є той факт, що кожного року випускники НВК поповнюють студентські лави кращих вузів держави і не тільки. У цьому році із 102 випускників 87 навчаються у вишах. Колектив освітян успішно справляється з поставленими завданнями, виховна робота як вчителів, так і директора є невід’ємною частиною всього учбового процесу. Але через загальну розбещеність у суспільстві в школі бувають випадки бійок між учнями. Через суди на батьків учнів та жорстокість, до якої закликає автор статті, не доб’єшся покращення поведінки. Тільки особистий приклад дорослих, переосмислення всіх людських і духовних цінностей, слідування їм дасть результат. А те, що в Миколи Івановича поважний вік і стаж, аж ніяк не впливає на виховний процес. Це, навпаки, додає досвіду і мудрості всьому колективу вчителів. І дозвольте йому самому вирішувати — чи підводити життєві підсумки, чи докласти всіх зусиль для навчання і виховання дітей. Тим більше, що вищі органи влади на законодавчому рівні підвищують пенсійний вік і самі у цьому показують приклад.
А дружина автора статті, мабуть, дуже вразлива людина, бо нічого «принизливого і нахабного», або такого, що б зганьбило її, директор школи Микола Решетило не сказав.
Шановний Михайле Андрійовичу, ви дуже роздули у статті інтереси свого сина! Тут і фізичне знущання, і травма. Але ж у статті ви самі вказуєте, що медики не визнали нічого небезпечного. То до чого ж ви закликаєте і районну державну адміністрацію, і районну раду, і відділ освіти, і суд? А чи не забагато це вже? Чи не надмірна жорстокість? Батьки в першу чергу несуть відповідальність за те, що не зуміли виховати в дитини стриманість, що і вилилось у нецензурну лайку, а потім призвело до бійки. Можна оббивати пороги районних установ, позиватись до суду, відшкодовувати матеріальні та моральні збитки. І розуміти у той же час, що причина тут не тільки у бійці.
