Спрут-2

Через зажерливість кременчуцької влади платники комунальних платежів можуть опинитися у фінансовій пастці. І вже з 1-го січня.
Не забувайте: традиційно мафія – це сім’я. І використовує, у першу чергу, сімейні зв’язки.

«Шановний Миколо Володимировичу, допоможіть, будь ласка...»
Нещодавно на прийом громадян до міського голови Кременчука пана Глухова прийшла директор фірми «ВАС» пані Гориславець. І розповіла дивні та тривожні речі. А преса як раз теж сиділа на прийомі. Тож зараз ми вам все перекажемо. Тільки спершу нагадаємо, що таке фірма «ВАС» – бо фірма це тиха, зі скандалами не пов’язана, тож, хоч і працює у Кременчуці 13 років, далеко не всі про неї знають. Так от, «ВАС» – це фірма, завдяки авторському програмному забезпеченню якої по місту проходять усі комунальні платежі. Створили її програмісти, які свого часу працювали у науково-дослідному інституті вагонобудування. Програмне забезпечення «ВАС» стоїть у касах банків, де ми платимо гроші за комунальні послуги. Воно ж стоїть у касах та бухгалтеріях кременчуцьких підприємств – надавачів комунальних та інших побутових послуг: на обленерго, водоканалі, в управляючих компаніях, у «Кременчукгазі», «Кременчукліфті», «Кременчуктеплоенерго» та ще у купи кооперативів, навіть гаражних. У цілому, по місту набирається до сотні підприємств, які обслуговує «ВАС».
І ось напередодні Нового року на прийом до міського голови приходить директор «ВАС», і розповідає, що більшість великих підприємств повідомили їй, що мають з 1 січня 2010 року розірвати угоди з «ВАС». І укласти свіжі угоди – з новоутвореним ТОВ «Комунальник +». Зробити усе це їм наполегливо рекомендують чиновники міськвиконкому. Пані директор запитала пана Глухова, чи знає він про ситуацію? Мер відповів ствердно, але ухильно: «Знаю, але не дуже». Тоді пані директор запитала, чи розуміє міський голова, що розірвати угоди, перевантажити бази даних купи підприємств та запустити програмне забезпечення іншої фірми за три тижні неможливо? Мер промовчав. Наостанок директор «ВАС» зауважила, що через такі дії посадовців 1 січня у Кременчуці можуть не пройти жодні платежі, а підприємства навряд чи зможуть вчасно підготувати річні звіти. Мер досить невпевнено відповів, що не може втручатися у діяльність двох комерційних структур – «ВАС» та «Комунальник +», але спробує з кимсь поговорити...

Про це говорять
Ставши свідком такої розмови, «ТелеграфЪ» отримав коментарі директора «ВАС» (вони аналогічні доповіді у міського голови). А також поспілкувався з керівниками підприємств, що надають комунальні послуги кременчужанам. Нас цікавило, чи справді чиновники міськвиконкому рекомендують їм розірвати угоди з «ВАС» та укласти нові з «Комунальник +»? Офіційно, під диктофон, майже усі керівники відповіли однаково: «Особисто я не отримував офіційних пропозицій такого характеру». Другий варіант відповіді: «Я не маю повноважень відповідати на ваші запитання». Зате у форматі «не для друку» розповіли зовсім інше. З’ясувалося, що назва «Комунальник +» їм таки відома. Більше того, керівники абонентських відділів кількох підприємств навіть побували на презентації програмного забезпечення, розробленого згаданою фірмою. У цілому, керівники комерційних підприємств наголошували, що налаштовані співпрацювати з міською владою та дослухатися до її пропозицій, але... реалізувати такий інформаційний переворот до 1 січня реально неможливо. Потрібен час та узгоджені дії, аби не виник хаос. Керівники підкреслювали, що у них є власні зобов’язання перед постачальниками, і неприпустимо зривати проходження платежів та виникнення заборгованості перед постачальниками.

«Буде час – зустрінемось, поговоримо...»
Оскільки у розмовах лунала назва підприємства «Комунальник +», «ТелеграфЪ» звернувся за коментарем до його директора Дениса Мосьпана. Власне, спершу ми кілька разів сходили за адресою, вказаною у реєстраційних документах – бульвар Пушкіна, 8. Ані вивіски, ані підприємства не знайшли. Зрештою, охоронець видання «Програма +», розташованого поруч, сказав, що «Комунальник +» дійсно тут знаходиться, але його співробітники приходять у різний час, переважно ввечері і не щодня. Тож ми отримали коментар телефоном:
– Денисе Владиславовичу, чи правда, що кероване вами підприємство «Комунальник +» нещодавно провело демонстрацію програмного забезпечення для керівників абонентських відділів підприємств, що надають комунальні послуги кременчужанам?
– Хто вам це сказав? Чому я маю відповідати? Та ще телефоном. Думаю, я не зобов’язаний. Втім, які питання вас цікавлять? Можливо, якось буде час, зустрінемось, поговоримо...

Хто винен? Як завжди – «невістка»!
У ході усіх цих розмов неодноразово спливала обережна фраза про те, що найбільше тисне на підприємців та наполягає на укладанні угод з «Комунальник +» віце-мер з питань ЖКГ пан Порицький. «ТелеграфЪ» отримав коментар віце-мера:
– Пане Порицький, тут вороги кажуть, що ви змушуєте комунальні підприємства (і не лише їх) розривати угоди з «ВАС» та укладати їх з «Комунальник +». Обманюють, гади, чи таки правда?
– Ну ти диви! У Кременчуці завжди у всьому винен Порицький! Ларо, я все зрозумів – і тебе замовили, і мене замовили! І я навіть знаю, хто. Я взагалі не розумію, у чому питання?! Хіба є хоч один лист комунального підприємства? Наскільки мені відомо, є тільки лист «Полтаваобленерго», що вони хочуть розірвати угоду з «ВАС». От коли будуть листи комунальників, тоді і поговоримо!

Несподіваний лист «Полтаваобленерго»
«ТелеграфЪ» отримав копію листа «Полтаваобленерго» (№ 25-80-02/2268). Дійсно, у листі компанія «Полтаваобленерго» повідомляє фірмі «ВАС» про припинення з 31 грудня укладеної між ними угоди. До речі, укладена вона була аж 28 листопада 2002 року. Також у листі йдеться про те, що «ВАС» повинна надати обленерго бази даних в електронному вигляді (згідно додатку з 22 пунктів) та розірвати угоди з банками на організацію прийому платежів від населення. «ТелеграфЪ» отримав коментар начальника Кременчуцької філії «Полтаваобленерго» пана Андрієвського:
– Сергію Генадієвичу, чи надходили «Полтаваобленерго» пропозиції з боку міськвиконкому розірвати угоду про співпрацю з фірмою «ВАС» та укласти нову з ТОВ «Комунальник +»?
– Давайте наступне запитання, я подумаю, як відповісти вам на перше.

– Чи залишається чинним лист, у якому «Полтаваобленерго» повідомляє про припинення угод з фірмою «ВАС» з 31 грудня 2009 року?
– Ні. Ми подовжили угоду з «ВАС» та доповнили її кількома новими пунктами. Це робочий процес.

«Ба, знакомые все лица!»
Врахувавши ухильні та обережні відповіді керівників підприємств, ми вирішили обмежити кількість «розмов не для друку». І просто з’ясувати, кому належить нова фірма «Комунальник +». Бо коли знатимемо засновників, зможемо з більшою впевненістю сказати, чи справді вони можуть використати адміністративний ресурс?
Чесно кажучи, отримавши дані реєстраційної палати щодо засновників ТОВ «Комунальник +», ми не здивувались. Щось подібне вже очікували. І таки дійсно побачили знайомі прізвища, які вже називали у матеріалі «Спрут» – тоді мова йшла про засновників двох керуючих компаній, що отримали в управління більшість багатоповерхових житлових будинків Кременчука.

Засновники ТОВ «Комунальник +»
* Сень В. І. володіє 15% від розмірів статутного фонду підприємства.
* Вона ж – дружина одного з найвпливовіших депутатів міськради пана Сеня.
* Мельник Т. І. – 15 % . Вона ж – дружина впливового депутата міськради пана Мельника.
* Ковальов В. Є. – 15 %.
* Санакоєв Р. О. – 15%.
* Кравченко І. А. – 10%.
* Мосьпан Д. В. – 9%.
* Яковлєв В. М. – 9%.
* Кочерга А. П. – 8%.
* Стоєнко А. І. – 4%.

Ми не дарма почали презентацію засновників із дружин відомих депутатів Сеня та Мельника. По-перше, вони володіють найбільшими частками у статутному фонді підприємства, який, до речі, складає півмільйона гривень. По-друге, прізвища надто вже відомі. Можна, звісно, припустити, що дружини впливових депутатів на власний розсуд, без участі чоловіків, вирішили організувати «Комунальник +». Набридло їм займатися косметичним салоном та медійною групою, і вирішили дами створити підприємство, яке спеціалізується на розробленні програмного забезпечення (72.22.0), обробленні даних (72.40.0), діяльності, пов’язаній із банками даних (74.87.0) та діяльності у сфері фінансового посередництва (67.13.0). Припустити це можна. Повірити у це складно.
Разом із дамами, значну частку має пан Ковальов. Взагалі-то, він не депутат. Скромний підприємець, керівник охоронної служби. Та ми вже не вперше зустрічаємо прізвище пана Ковальова у різних проектах, так чи інакше пов’язаних із міською владою. Саме його у матеріалі «Спрут» «ТелеграфЪ» запитував, чи, бува, не тесть та віце-мер пан Оніщенко порадив пану Ковальову стати співзасновником ТОВ «Гігант», яке володіє 74% управляючої компанії ТОВ «Житлорембудсервіс»? А ще раніше, під час підготовки матеріалу «Царське село-2» нас цікавило, чи не завдяки сановитому родичу скромний пан Ковальов потрапив до списків щасливих власників позачергових земельних ділянок. Вже якось і незручно набридати одноманітними запитаннями заклопотаній сімейній людині.
Четвертий власник найбільшого паю (15%) – молодий пан Санакоєв. Він теж не депутат. Він просто син загиблого друга депутата Сеня. А весь бізнесовий та владний Кременчук знає, яким вірним та турботливим товаришем насправді виявився мовчазний пан Сень. І як послідовно він допомагає сину товариша. Нагадаємо, пан Санакоєв, як і пан Сень, теж є засновником ТОВ «Гігант», яке володіє 74% управляючої компанії «Житлорембудсервіс». І, як нам здається, не без допомоги впливового друга. За версією «Телеграфа», пан Санакоєв опинився у засновниках ТОВ «Комунальник +» теж за сприяння депутата Сеня. До речі, бути вірним товаришем іноді корисно навіть у бізнесі. З одного боку, ти допомагаєш сину товариша. З іншого – допомагаючи, ти маєш у кількох компаніях лояльну до твоїх інтересів людину. Яка до того ж, володіє непоганою часткою майна – а, значить, її голос має вагу при вирішенні бізнесових питань. Знову-таки, за версією «Телеграфа», саме пан Сень має найбільший рівень впливу у компанії «Комунальник +». Хоча формально частка члена його родини складає лише 15%, ми вважаємо лояльними до інтересів згаданої родини ще двох засновників – пана Санакоєва та маловідомого у Кременчуці пана Кочергу. І, м’яко кажучи, маємо на те підстави.
Серед засновників «Комунальник +» «ТелеграфЪ» зацікавив ще один громадянин – пан Стоєнко. Власне, нас цікавило, як скромний громадянин потрапив до закритого товариства депутатських родин? Хто він? На інформацію про пана ми натрапили в Інтернеті. Виявилось, з 27 травня по 3 червня 2008 року пан Стоєнко перебував в Ізраїлі, на семінарі «Екологія та медицина». До речі, разом з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» паном Медведовським. А сам пан Стоєнко – начальник відділу технічної комплектації того самого водоканалу.

«І ти, мер?!!»
У команді засновників залишалась ще одна людина, яка нас страшенно цікавила – пані Кравченко. Жінка має 10% – у фінансовому еквіваленті це немаленька сума. А адреса проживання дуже скромна – вулиця Республіканська, парна сторона. Це Раківка, заводська слобода. І по парній стороні там, переважно, стоять скромні приватні будиночки рядових працівників вагонобудівного та сталеливарного заводів. Ну що, ми поїхали на Республіканську, аби запитати у пані, як їй вдалося стати засновником такої солідної компанії. Будиночок, до речі, виявився дійсно дуже маленьким, скромним – хіба що двері нові та дах надбудували. Все з’ясувалося дуже швидко – це ж Раківка! У Ірини Анатоліївни Кравченко є сестра – теж Кравченко, тільки Вікторія Анатоліївна. Після одруження вона стала Глуховою. Бо вийшла заміж за Павла Миколайовича Глухова – сина Миколи Володимировича Глухова, мера Кременчука.
Прикольно, правда? Особливо, якщо пригадати, що довірлива пані Гориславець, директор фірми «ВАС», приходила на прийом саме до пана Глухова – просила захистити від адміністративного тиску з боку мерії.

Хто-хто тут у нас корупціонер?
Така у нас вийшла депутатсько-мерська фірма. На сьогоднішній день не дуже і підкопаєшся. Кременчуцькі чиновники та депутати вже звикли безкарно розповідати, що члени їхніх родин абсолютно самостійно, без найменшого втручання з боку впливових чоловіків, тестів та свекрів, займаються успішним бізнесом. Коли «ТелеграфЪ» готував «Царське село-2», два віце-мери цілком серйозно переконували нас, що їхні дружини (вони фігурували у скандальних списках) самостійно, без їхнього втручання, отримали позачергові земельні ділянки, і на власні кошти зводитимуть там будинки! Тож чоловіки-посадовці навіть готові визнати, що живуть за рахунок дружин, аби лише від них відчепилися з дурним питанням: «Пане, звідки у вас гроші?»
Власне, переживати панам нема через що. Начальник міліції підполковник Овчаренко сам тоді фігурував у скандальних списках отримувачів землі. Два інших визначних міліціонери – місцевий та обласний – які мали б опікуватись питаннями корупції, воюють між собою, причому на смерть. Прокуратура більше відома кременчужанам, як ошатна чотириповерхова будівля з парканом та трояндами, – ніж як структура, що має наглядати за дотриманням законів в місті. Здавалося б, куди не глянь, усюди беззаконня та безкарність. Залишається лише нагадати, що з 1 січня 2010 року набирає чинності новий Закон «Про засади запобігання та протидії корупції». Він замінить чинний нині Закон «Про боротьбу з корупцією». Стаття 1 нового закону звучить так:

Ст. 1 Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
Близькі особи – це подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із суб’єктом, визначеним у частині першій ст. 2 цього Закону.
«Суб’єкти» – це посадовці та інші особи, які за законом можуть бути визнані суб’єктами корупційних діянь. Зауважте, дружини у списку близьких осіб сумнівних суб’єктів стоять на першому місці. Тож, можливо, чоловікам дружин-засновників ТОВ «Комунальник +» та посадовцям, що лобіюють їхні інтереси, варто було б більш коректно використовувати адміністративний ресурс? Щоб не компрометувати самостійних та роботящих дружин. І зятів. І сестер невісток. Адже невідомо, чий мафіозний клан посяде тепле місце на самому верху. І з ким він зводитиме рахунки, використовуючи закон, як дишло.

Ризики для кременчужан
«ТелеграфЪ» не ставить на меті порівнювати технічні характеристики двох підприємств, про які йде мова – «ВАС» та «Комунальник +». А от розповісти кременчужанам, як ми зараз платимо комунальні платежі, і що можемо втратити – ми збираємося. Причому детально. Бо є ризик, що через чиновницькі маніпуляції ми платитимемо більше і платежі стануть непрозорими. Тож давайте дивитися, у чому переваги кременчуцької схеми оплати.

«ВАС»
Тобто, платник приходить до банку і платить гроші за комунальні послуги. У банку стоїть програма «ВАС» «Каса». Завдяки їй підприємства – отримувачі коштів за надані послуги – одразу бачать, що оплата пройшла – бо у касирів та бухгалтерів цих підприємств також стоїть програмне забезпечення «ВАС». Таким чином, підприємства завжди можуть контролювати потоки платежів. За такої системи ані банки не можуть непомітно притримати гроші на кілька днів, ані хтось інший не може трохи погратися сплаченими грошима або перекинути їх на якесь одне підприємство. Перевага кременчуцької системи ще й у тому, що фірма «ВАС» виступає лише транзитером цільових платежів за комунальні послуги. Вона не має накопичувального рахунку, де можна було б акумулювати сплачені кошти, а потім розподіляти на власний розсуд чи на чиюсь вимогу.

«ГІОЦ»
Таких систем, як у Кременчуці. По Україні дуже мало. Більш поширена система «ГІОЦ», яка діє в Києві. ГІОЦ – це головний інформаційно-обчислювальний центр.
Відмінність київської системи у тому, що ГІОЦ виступає отримувачем коштів. Він має накопичувальний рахунок, на якому осідають усі гроші за комунальні послуги, сплачені населенням. Зібравши кошти, ГІОЦ розподіляє їм між підприємствами – надавачами послуг. Програмне забезпечення ГІОЦ налаштоване так, що між накопичувальним рахунком центру та підприємствами існує «мертва зона» – підприємства не можуть перевірити, скільки коштів їм заплатили сьогодні кияни. Саме через це – як пояснили «Телеграфу» чиновники Державної житлово-комунальної інспекції (Київ) та колеги з бюро розслідувань «Свідомо» (Київ) – між київськими підприємствами неодноразово виникали сварки. Бо хтось на чиєсь прохання перекидав усі зібрані кошти на одне підприємство – за рахунок усіх інших. В результаті утворювалась штучна заборгованість по цільових платежах.
Знаєте, чому ми так детально показали вам ці дві схеми? Бо маємо сильні підозри, що невдовзі у Кременчуці спробують запровадити саме київський варіант. Він більш прибутковий для власників програмного забезпечення. І дуже непрозорий. Коштами можна маніпулювати. До того ж, якщо захопити всю інформацію у власні руки, завжди можна розповідати, що кременчужани погано платять. Та відключати їм опалення або воду. Чому ж ми так недовірливо ставимось до засновників нової кременчуцької компанії «Комунальник +»? А тому, що вони дають нам привід. І не один. Пригадайте, де працює дочка міського голови пана Глухова, родичі якого є серед засновників «Комунальника +»? Дочка – банківський менеджер. Та такий успішний, що на зароблені кошти звела батьку-чиновнику нічогенький будинок – про це у захваті писала вся міська преса. Відділення «Столиці», де заробляла пані Ганна, у нас більше немає. Але є інформація, що неподалік вокзалу відкривається новеньке банківське відділення іншого банку. А під який інвестиційний проект? Підприємства у Кременчуці вже поділені між банками, міст поки не будують. Тоді що приваблює новий банк? За версією «Телеграфа», можливість отримати силу-силенну платників комунальних послуг.
Є ще один колишній банківський менеджер, який не дає нам спокою – віце-мер пан Оніщенко. Пам’ятаєте, члени його родинного кола теж попали до списку засновників підприємства «Комунальник +»? А ким у нас був пан Оніщенко? А він був одним з найуспішніших топ-менеджерів «Приватбанку» в регіоні. За дивним збігом обставин, «Полтаваобленерго» – єдине підприємство, яке спробувало розірвати стосунки з фірмою «ВАС» – зберігає свої рахунки, згідно з вихідними даними, у «Приватбанку». Звісно, це нічого не доводить. Але ж і ми не всі підстави для підозр можемо озвучити в газеті.

Бережіться!
Наостанок, шановні співвітчизники, запам’ятайте головне – складайте і зберігайте геть усі квитанції про сплату комунальних платежів. За всі роки. Невідомо, чим скінчиться ця неінтелігентно організована компанія. Зрозуміло одне – вся інформація про фінансову історію кожного кременчуцького платника, причому за 13 років, зберігається лише в базах фірми «ВАС». Фірма не зобов’язана нікому ці бази передавати (це не передбачено відповідними угодами). Тоді як збережуться наші фінансові історії? А якщо вони зникнуть чи сплутаються, що завадить новим власникам інформаційного простору заявити, що у нас є борги? Як ми зможемо довести, що платили регулярно? Отже, складайте папірці, панове.
І, заради Бога, не повторюйте, що мафія безсмертна. Бо і ми з вами живі. До того ж, у травні кременчужани мають обирати нового мера та новий депутатський корпус. Ми показали, хто чим займається. Тож, якщо панове через свою жадібність та неосвіченість організують нам містечковий Армагедон з платежами, ми можемо їх не обрати знову на свою голову. Не забувайте про це і тримайтеся.

«В закритих системах завжди існує висока вірогідність зловживань»
Ситуацію коментує 1-й заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України, начальник Державної житлово-комунальної інспекції пан Мазурчак.
«ТелеграфЪ» запропонував пану Мазурчаку прокоментувати ризики закритої, як у Києві, системи проведення комунальних платежів:
– Система ВАС, яка працює у вашому місті Кременчуці, не поодинока. У кількох містах України також є системи, за якими платежі одразу автоматично переадресуються підприємствам-надавачам комунальних послуг. Це характерно для систем, що – як і кременчуцька ВАС – виступають лише транзитерами платежів і не мають накопичувальних рахунків, де можуть осідати сплачені громадянами кошти. Але таких небагато. У Харкові, працює така ж закрита система проведення комунальних платежів, як і в Києві. Небезпека закритих систем проведення у тому, що люди та підприємства не бачать інформації про сплату комунальних рахунків. Той самий ЖЕД не знає, чи віддали йому сьогодні усі, сплачені платниками, кошти? Чи, навпаки, гроші перекидають з одного рахунку на інший у «ручному режимі»? Наприклад, кинули усі зібрані кошти на оплату боргів за воду чи за експлуатаційні витрати? І все це за рахунок інших підприємств. Мали місце факти, коли відбувалося саме так. Держжитлокомунінспекція їх вивчала. На мою думку, найліпший варіант, коли ГІОЦ (головний інформаційно-обчислювальний центр на місцях) не має повноважень розподіляти зібрані кошти. Найліпше, коли він виступає лише транзитером цільових платежів. Схема проведення платежів повинна бути прозорою. Бо у непрозорих закритих системах завжди існує висока вірогідність зловживань на чиюсь користь.

Логін:
Пароль:
запам'ятати