Розв’язка відкладається, а інтрига загострюється

Після кількатижневої перерви відновились ігри зимової першості Кобеляцького району з міні-футболу.

Одразу потрібно відзначити, що погодні умови, зокрема рясні опади і наступні за ними відлиги, негативно вплинули на стан футбольних арен у Кобеляках і Біликах. Навіть дренаж і штучне покриття не змогли забезпечити відповідну якість газону. Як не дивно, але старе кобеляцьке поле виглядало кращим у порівнянні з новим білицьким. Певно, далися взнаки прорахунки, допущені при будівництві поля у Біликах. Через неякісний дренаж та незрозумілі за своїм функціональним призначенням бордюри, обабіч майданчика, поле перетворилось на міні-басейн.

Та все ж, незважаючи на примхи погоди та недоліки покриття, чергові матчі першості району відбулися і пройшли в жорсткій безкомпромісній боротьбі та, водночас, при мінімумі травм.

Літаючий кед

Обидва центральні поєдинки суботнього туру відбувались у Кобеляках. Спершу на поле вийшли футболісти з Красного та рибалківського «Легіону». Обидві команди належать до фаворитів другої групи і претендують на перемогу в ній та вихід до ліги найсильніших. Команди вибрали для гри вже звичну для себе тактику. Рибалчани одразу ж пішли в атаку. Вони в іграх із усіма суперниками працюють «першим номером», якщо характеризувати їх стиль боксерською термінологією. Красняни ж, не менш звично, шукали свого щастя у стрімких контратаках. Як результат, обидві команди видали феєричний матч із безліччю голових моментів, заплутаною інтригою та несподіваним результатом. До речі, його, результат, ніхто не міг спрогнозувати буквально до останніх секунд гри.

Футболісти «Легіону» володіли м’ячем процентів шістдесят ігрового часу, вони завдали по воротах суперників ледве не вдвічі більше ударів. І більшу частину матчу рибалчани вигравали, довівши рахунок до 3:1 на свою користь. А красняни не здавались, не впадали в паніку і продовжували контратакувати. І врешті-решт зрівняли рахунок. А за пару хвилин до фінального свистка настала розв’язка. Воротар краснян верхом направив м’яч через весь майданчик своєму нападнику Андрію Крайнику. Голкіпер «Легіону» помилився на виході і форвард ефектно головою перекинув м’яча через нього. Красна вийшла вперед — 4:3. «Легіон» кинувся на відчайдушний штурм. І навіть встиг заробити право на пенальті. Але їх лідер Олександр Явтушенко пробив, відверто, невдало. Атака після цього продовжилась. І один із краснянських захисників, відбиваючи м’яча, запустив у повітря і свій кед, котрий благополучно вилетів за межі майданчика. Хлопчина так і дограв поєдинок — напівроззутим. Урешті-решт Явтушенко таки забив свій гол, але через секунду після того, як головний арбітр Роман Горбенко дав фінальний свисток. 4:3 — важка і красива перемога футболістів із Красного.

Бойова нічия «Буциків» і «Лану»

Одразу після цього поєдинку відбулася гра, яку з повним правом можна назвати центральним матчем туру у першій групі. На поле вийшли команди, які займали перше і друге місця — кобеляцькі «Буцики» і шенгурівський «Лан». Фаворитами у цій зустрічі, на думку більшості вболівальників, були саме кобелячани. Головний фактор, який цьому сприяв, — це більш рівний склад гравців. «Буцики» по ходу гри мали можливість замінити всіх футболістів, які перебувають на полі. Натомість шенгуряни вже кілька матчів поспіль грають, маючи в запасі єдиного спортсмена. Але ті футболісти, які виходять у «Лану» на поле, грають разом вже досить давно. І взаємопорозуміння між братами Михайленками, Михайлом Мурейком, Віталієм Гончарем відпрацьоване ледве не до автоматизму. Якщо ж шенгурянам вдається ще й дотримуватися ігрової дисципліни… Тоді вони здатні виграти у будь-якої команди в Кобеляцькому районі.

У звітному поєдинку футболісти «Лану» ігрової дисципліни таки дотримувались. Вони дуже організовано й уміло захищали, не даючи розбігтись Безуглому і Калюжному, грізним форвардам «Буциків». А при найменшій нагоді шенгуряни контратакували, вриваючись у вільні зони оборони суперників.

Натомість «Буцики» зіграли свій не найкращий поєдинок. Вони аж занадто «сушили» гру, боячись допустити найменшої помилки. Впадало в вічі й те, що між лініями захисту і нападу в команди Фоміна існували великі розриви. Форварди ніби грали в свій футбол, а захисники — у свій. Ну, звичайно ж, завадив «Буцикам» і фактор поганого поля. Те, що Калюжний та Безуглий можуть зробити з м’ячем і з суперниками на сухому газоні, не вдавалось їм на мокрому і слизькому покритті.

Першими забили гол «Буцики». Він є результатом індивідуальної майстерності Володимира Калюжного. Володя, перебуваючи на лівому фланзі атаки, буквально на місці обіграв захисника і чітко пробив у кут воріт.

Після цього «Буцики» віддали ініціативу супернику, певно, сподіваючись спіймати свій черговий шанс у контратаці. Але ця тактика на принесла їм успіху. Спочатку захисник «Лану» Віталій Гончар зрівняв рахунок, а потім Дмитро Михайленко вивів свою команду вперед. І ось вже «Буцики» горять. Їх суперники з «Колоса», без проблем вигравши у Павлівки, отримали змогу спостерігати за даним поєдинком і під’южувати опонентів: «Давайте, програйте «Лану», потім ще комусь і «Колос» — лідер». Та програти того дня «Буцикам» не судилось. Знову відіграла свою роль індивідуальна майстерність Калюжного. Він учергове обіграв опонента і пробив. Голкіпер відбив м’яча, але форвард миттєво виконав навіс на протилежний фланг. А там Женя Безуглий виявився спритнішим і головою «вколотив» м’яча у сітку. 2:2 — закономірний результат поєдинку між рівними за силами суперниками.

А ось матч між «Динамо» й Іванівкою виявився за своїм характером зовсім іншим. Суперники вирішили зіграти у відкритий футбол. Атака на одні ворота миттєво змінювалась контратакою на інші, гольові моменти виникали один за одним. Але, як не дивно, майже до середини першого тайму нікому не вдавалось «розмочити» рахунок. Аж доки хтось із іванівців не зіграв у своєму штрафному майданчику рукою. Пенальті чітко реалізував Олег Маньківський. Олег, узагалі, того дня був, як кажуть, в ударі. Йому на майданчику вдавалось буквально все — і стрімкі проходи, і дриблінг, і потужні удари по воротах. Недаремно ж він і три голи забив. Особливо красивим виявився другий. У цьому взятті воріт суперника велика заслуга й іншого «динамівця» — Володимира Пащенка. Олег пройшов по флангу й потужно пробив. А Володимир, пробігаючи повз ворота, дотепно пропустив м’яча. І куля влетіла в сітку, оминувши збитого з пантелику голкіпера. Крім Маньківського за «динамівців» того дня забивали ще й Михайло Шарівський та Владислав Савченко, який відзначився двічі.
Потрібно відзначити і команду Михайла Гордійка. Сам ветеран іванівського спорту того дня на поле не виходив. Але його футболісти продемонстрували відмінну фізичну підготовку і жагу до перемоги. Навіть програючи 0:4, Іванівні не здавались. Вони не давали суперникам розслабитись ні на секунду і боролись за результат до фінального свистка. Щоправда, забити змогли лише двічі. Це зробив Станіслав Кишінський. Остаточний результат матчу — 6:2 на користь «динамівців».

Молодість долає досвід

Із поєдинків, які відбулися в Кобеляках у неділю, можна виокремити зустріч між «Молоддю» і «Маленькими совами». Обидві команди у свій час виступили своєрідними кривдниками кобеляцького «Колоса», відібравши у фаворитів чотири очки. У складі «Сов», як відомо, виступають вікові футболісти, за «Молодь», відповідно до назви — більш молоді. Окрім, звичайно, 46-річного Сергія Калитки. Він відіграв свій черговий поєдинок на хорошому рівні. І встигав не лише роздавати паси і бити по воротах, а й на своїх одноклубників, а по сумісництву синів, Олександра та В’ячеслава, покрикувати. Чи то керівна і спрямовуюча роль батька стала вирішальною, чи інші чинники спрацювали, але хлопці відіграли добре. Особливо відзначився старший. В’ячеслав зумів тричі вразити ворота суперників. Особливо йому вдалися другий і третій голи, коли футболіст по-гросмейстерськи витримував паузу, «клав» на газон голкіпера і вже потім спрямовував «круглого» у ворота. Ще один гол за «Молодь» потужним ударом з далекої відстані забив Ігор Фролов. Їх суперники відповіли лише трьома влучними пострілами. Красивий гол забив інший Калитка — Богдан, який грає за «Сов». Він примудрився з дуже гострого кута «розстріляти» «дев’ятку». Але це не врятувало його команду від чергової поразки. Цього разу молодість, хоча й у напруженій боротьбі, але здолала досвід.

…Чемпіонат фактично досяг свого екватору. Але явного лідера немає ні в першій, ні в другій групі. У стані найсильніших на перемогу претендують чотири команди: кобеляцькі «Буцики», «Динамо» і «Колос» та шенгурівський «Лан». У другій групі теж чотири явних претенденти на чемпіонство: кобеляцький «Центнер», рибалківськиий «Легіон», мідянівський «Урожай» і футболісти з Красного. Що ж, тим цікавіше буде й далі спостерігати за перебігом чемпіонату.

І наостанок про неприємне, а саме — про грандіозну бійку між футболістами Дрижиної Греблі і Червоних квітів, яка відбулась прямо на спортивному майданчику. Майже на десять хвилин спортсмени забули про м’яча і відчайдушно гамселили один одного руками, ногами та іншими частинами тіла. Закінчилось все тим, що арбітри видалили з поля кількох футболістів з обох команд. А їх поведінку розглянуть на засіданні контрольно-дисциплінарної комісії.

Турнірна таблиця

відкритої зимової першості Кобеляцької районної організації ВФСТ«Колос» з міні ­ футболу сезону 2012 ­ 2013 років

І ліга

ІІ  ліга