Жителі Чорбівки скаржаться на негаразди в системі енергопостачання.
Невдовзі вже й сто років мине з того часу, коли Володимир Ленін характеризував комунізм як радянську владу плюс електрифікацію всієї країни. Немає вже тієї країни, влада рад залишилися хіба що в селах. Із ознак комунізму у нас існує ще електрифікація. Але й та більше на папері та в прибутках підприємців, котрі продають електроенергію.
Між тим, стан електромереж, які створювались колективною працею, а зараз слугують приватним особам, залишає бажати кращого. Про це, як ніхто, знають мешканці невеличкого села Чорбівка, що за якихось тридцять кілометрів від райцентру Кобеляки. Люди вже котрий рік поспіль не мають змоги користуватись якісними послугами енергетиків. Адже стан напруги у мережі набагато нижчий від заявленого в договорі, який кожен споживач підписує з електропостачальною компанією. У даному випадку — із «Полтаваобленерго».
Ще за кілька днів до Нового року до редакції зателефонував Олександр Трофіменко, житель Чорбівки. Чоловік розповів, що в кожному з дворів на вулиці Зарічній, де він проживає, напруга в електромережі набагато нижча аніж задекларовані 220 Вт. Це не дає можливості селянам у повному обсязі користуватись електроприладами. Більше того — у людей регулярно виходять із ладу холодильники і пральні машини. Чоловік запропонував: «Приїжджайте до нас у Чорбівку, я вас по дворах проведу, поміряємо напругу, з людьми поговорите».
Автор цих рядків приїхав у Чорбівку 7 січня. На зустріч із журналістом прийшли з десяток жителів Зарічної. Усі навперебій почали розповідати про негаразди з електроенергією. «Он у мене в дворі вже холодильник згорівший стоїть і стіралка рядом з ним», — почав Трофіменко. А далі посипалось:
— Електронаждак рукою розганяємо, бо інакше він крутитись не почне.
— А я ДКУ купив, щоб дерть молоти. Так воно і стоїть у сараї, бо напруги йому не вистачає.
— У крайній хаті енергії для двох лампочок тільки і хватає.
— Обидно, що осінню почали міняти стовпи, дійшли до двору сільського голови і покинули. Усе, як всігда. Вибори пройшли і про людей забули.
Щоб підтвердити свої слова про недостатню напругу, Олександр Трофіменко запрошує зайти до нього в хату. У веранді встромляє в розетку маленький вольтметр. Прилад фіксує напругу 160 Вт. «А в хатах, які далі від трансформатора, й сотні вольт немає», — коментує Трофіменко.
Люди, що чекали на вулиці, запитують: «Ну що, побачили, яка в нас напруга?». Один із чоловіків говорить: «У мене був телевізор «LG». Він коштує 5 тисяч гривень. То він згорів. Кому я претензію пред’явлю?». Інші додають: «Коли в одній хаті включають насос або воду накачати, то сусіди можуть «тушити свєт», у них нічого, крім електролампочки не працюватиме». Чоловік, який представляється Миколою Матвієнком, розповідає: «Я був сільським депутатом. Скільки звернень до РЕСу написав, уже й не пам’ятаю. Нічого не помагає».
Жителі Зарічної вважають, що їх проблема виникла через недостатню потужність старенького трансформатора і через жалюгідний стан дроту, по якому подається електрострум. Вони показують: «Он, подивіться на наші проводи. Усе ж на «соплях», на скрутках». Трофіменко резюмує: «Аби оце таке десь на Западі було, то ми б розорили постачальників у судах. А в Україні хіба з кимось судитись можна? У нас грошей на адвокатів не вистачить».
Зрештою, жителі Зарічної і не збираються судитися з «Полтаваобленерго». Вони лише прагнуть, щоб на них звернули увагу. Кажуть: «Оце б восени чи взимку і поміняли б стовпи і проводи. А то весною приїдуть, а у всіх все розорано, посаджено на городах. І начинаються нові проблеми. Ось гляньте, ми дерева пообрізали біля проводів. Якшо буде нада, й ще пообрізаємо, аби лише зробили».
Повернувшись із Чорбівки, намагаюсь знайти поради у хащах Інтернету. Але там, в основному, знаходяться рекламні і напіврекламні статті про стабілізатори напруги та джерела безперебійного енергопостачання. А проблема з недостатньою напругою в мережі виявляється тотальною для всієї України. Кількість електроприладів постійно збільшується, а відповідні мережі залишаються на рівні вимог 60-х років минулого століття.
Щоправда, на одному із форумів (aro-za.pp.ua — ред.) користувач ділиться корисною інформацією щодо своєї боротьби за якісну електроенергію. Чоловік мав справу з «Київобленерго». Він урешті-решт добився того, щоб у його багатоквартирному будинку провели ремонт. Але це зайняло 5 місяців. Чоловік спочатку провів кілька десятків замірів напруги протягом цілої доби. Потім викликав представника постачальної компанії для складення акту-претензії. Той, звичайно ж, не з’явився. Акт був складений самостійно і направлений одразу до НКРЕ. Це зайняло місяць. І тільки після того скаржник отримав відповідь із «Київобленерго». У кінці-кінців дійшло до того, що в квартирі скаржника енергетики встановили спеціальний сертифікований комп’ютерний пристрій для вимірювання напруги. Його вартість, до речі, коливається від 20 до 60 тисяч гривень. Це обов’язкова умова, адже вимірювання, проведені звичайними побутовими вольтметрами, такими як у Олександра Трофіменка, не вважаються об’єктивними і не мають повної юридичної сили.
Потрібно одразу відзначити, що подібний шлях боротьби за свої права є дуже важким і унікальним для українського сьогодення. Адже крім терпіння і сталевих нервів, потрібно мати відповідні технічні та юридичні знання.
Та й, узагалі, український досвід свідчить про те, що подібні проблеми краще вирішувати без юридичної тяганини. Але говорити, заявляти про них конче необхідно. Адже, як відомо, «під лежачий камінь вода не тече». Поскільки керівник Кобеляцького районного підрозділу «Полтаваобленерго» Сергій Зінченко нині перебуває у відпустці, ми передали прохання чорбівчан Володимиру Шибіці, його заступнику. Володимир Андрійович одразу занотував сенс скарги. І перепитав: «Це та вулиця, де сільський голова живе?». Отримавши ствердну відповідь, зазначив: «Ми обов’язково розглянемо це питання, виїдемо на місце, проведемо заміри. Безумовно, я не можу обіцяти, що через тиждень чи місяць на тій вулиці поміняють трансформатор чи дроти. Ми ж працюємо в межах наявного фінансування. Але поскільки це перша скарга у 2013 році, то шанс у людей є. Із мого досвіду зазначу, що перші скарги, як правило, задовольняють».
Що ж, будемо і ми на це сподіватись.
… Уже в четвер, 10 січня, стало відомо, що Володимир Шибіка дотримав слова і його твердження про першу скаргу, яку задовольняють, виявилось правдивим. Спочатку до редакції зателефонував Олександр Трофіменко і розповів, що до них на Зарічну наступного дня приїхали «ремівці», провели заміри напруги і поміняли чотири «прольоти» електродротів. А через кілька хвилин подзвонив сам Шибіка. Він повторив уже відому нам інформацію. Щоправда, зазначив, що прилади «ремінців» зафіксували зовсім інші показники напруги — 208 вольт, а не 160, як на вольтметрі Трофіменка.
