У жителів цього села та кількох кобелячан, котрі працювали на заготівлі очерету, виникли проблеми з роботодавцем.
Підприємець не виплатив людям зароблені ними гроші. І протягом багатьох місяців систематично «годував» своїх кредиторів обіцянками. Ті, у свою чергу, певно, сподіваючись на порядність бізнесмена, покірно чекали зарплати. У прокуратуру чи інші органи з нагляду за дотриманням трудового законодавства, ніхто не звертався. Кілька разів люди телефонували до нас у редакцію, розповідали про свою проблему. Але потім відмовлялись говорити з журналістами. Пояснювали це черговою обіцянкою виплати заробленого. Побоювались, що надання проблемі розголосу може зашкодити її вирішенню.
Та ось у перші дні 2013 року ситуація отримала цікаве продовження. У Грицаївку приїхав другий бізнесмен, аби забрати комбайн, який косить очерет, та інше майно, котре йому належить. І несподівано для себе наразився на спротив місцевого населення. Люди буквально власними тілами закрили дорогу техніці. Вони резонно вважали її хоча б якоюсь заставою, котра гарантувала виплату заробленого. А не буде техніки — не буде й грошей. Між місцевими жителями та луганським бізнесменом, власником комбайна, виник конфлікт аж до фізичного протистояння. Довелось викликати міліцію. Зателефонували селяни і в редакцію «ЕХО».
Та доки ми збирались у дорогу, пролунав сигнал «відбій». Сторони конфлікту нібито порозумілись. Луганчанин пообіцяв селянам погасити заборгованість, яка виникла з вини його кобеляцького партнера.
