Усі ми любимо дивитися фільми. Фахівці вважають, що за жанрами, яким віддає перевагу людина, можна визначити її психологічний стан.
Трилери
Жанр трилера приваблює людину можливістю ідентифікувати себе з роллю агресора. У цьому випадку знімається напруження, що виникло в результаті нереалізованості подібних рольових установок в реальному житті. Або з роллю жертви, якщо така неусвідомлена потреба присутня в глядачеві. Іншим фактором популярності трилера може бути спроба встановити контроль над почуттям власної тривоги.
Пригоди
Одним із найпопулярніших, згідно з опитуваннями, жанром став пригодницький. Така «втеча в екзотику», зв’язується з бажанням замінити сувору реальність фантазіями про красиві заморські світи, де герої потрапляють в дивовижні історії, живуть повним і насиченим яскравими враженнями життям. Сміливо можна говорити, що соціальні і політичні потрясіння, економічні негаразди, безумовно, можуть породити подібні механізми захисту від несприятливих умов життя.
Ще одним важливим фактором популярності пригодницького жанру потрібно назвати протест проти буденності життя, спробою компенсувати нестачу гострих і яскравих переживань в повсякденності. Гостре негативне реагування на буденність у першу чергу характерне для молоді — пригоди, нехай і пережиті у «віртуальному» режимі, залишаються найкращими ліками від життєвої нудьги. Крім того, пригодницькі твори містять в собі «філософію» переможця: головні герої, як правило, долають усі труднощі й перешкоди на шляху до досягнення заповітної мети, що робить ефект «приєднання» до головного героя привабливим. Чи не так?
Містика
Можливо, інтерес до містичного баченню світу, тем, які розглядаються в подібних творах, пов’язаний з пережитками давніх уявлень про світ, переданих людині разом із досвідом минулих поколінь. Відомо, що в періоди суспільних криз, коли ламається вже сталий тип світогляду, значно посилюється роль міфологічних і магічних уявлень, які на певний час можуть повністю заволодіти свідомістю.
Одна з функцій магії — пом’якшити вплив випадковостей шляхом вчинення людських дій. Тут магія виконує своєрідну «перестрахувальну» роль. У такому вигляді магія завдяки міфологічним елементам психіки глядача існує і реалізується й зараз.
Близьким за значенням до «магічного мислення» є інший елемент — всесилля. Герої подібних творів наділені додатковими здібностями, їм не можливо протистояти традиційними засобами (фізичною силою, зброєю). Ідентифікуючи себе з такими героями, уявно наділяєш і себе такими можливостями. Подібне прагнення може свідчити про дискомфорт, пригніченість, почуття власного безсилля, що переслідують людину в реальному житті.
Нероздільність себе і навколишнього світу, характерна для магії взагалі і для містичних творів зокрема, може також іти своїм корінням в дитячі переживання. У такому випадку підвищений інтерес до творів містичного жанру слід розглядати як захисну реакцію людини від несприятливих впливів з боку оточення.
Мелодрами і любовні романи
Саме принципом приєднання пояснюється популярністю у жіночої аудиторії таких жанрів як мелодрама і любовний роман. Які б нові вимоги не виставляло перед сучасними жінками життя, сімейні цінності все одно залишаються домінуючими для більшості з них. Програма реалізації жінки як «берегині вогнища» закладена на підсвідомому рівні і, так чи інакше, вимагає свого втілення.
Проживаючи разом з героїнями романів або фільмів усі перипетії любовного сюжету, людина відпрацьовує у віртуальному просторі моделі своєї можливої поведінки, стосунків з протилежною статтю, побудови сімейних відносин. Такий досвід, незважаючи на його віртуальність, збагачує емоційну і чуттєву сторону життя.
Фільми-катастрофи
Інтерес до подібних творів, очевидно, пов’язаний з небажанням приймати реальне життя таким, яким воно є, страхом перед ним. У даному випадку більше значення віддається негативному аспекту захисного механізму — повному руйнуванню. Іншим видом захисту, пов’язаним з такими кінофільмами, може бути спроба контролювати власну тривожність через переживання цього почуття під час перегляду. У результаті людина ніби оволодіває своєю тривогою, керує нею. Буде логічним припустити, що почуття невпевненості в собі, у своїх діях, у спробах самореалізації призводить до протесту проти цього світу і породжених ним відносин. Якщо глядач схильний до подібного роду переживань, у нього виникають фантазії про руйнування світу, які реалізуються за допомогою перегляду фільмів-катастроф.
Історичні романи і кінокартини
Інтерес до історичних картин, швидше за все, обумовлений потребою в зіставленні себе з історично значимими особами: як правило, головними героями таких картин виступають всемогутні правителі, знамениті полководці, удачливі політики або хоробрі воїни. Усі вони, перебуваючи на самих вершинах суспільного визнання, управляють долями світу. Людина, співвідносячи себе з подібними персонажами, тим самим реалізує свої приховані прагнення: відчувати себе як суспільно значиму.
Звичайно, багато залежить, так само, від її смаку, рівня розвитку почуттів. І все ж можна стверджувати, що психологічні механізми приєднання і компенсації залишаються одними з визначальних факторів естетичних виборів глядача. Люди живуть не тільки в реальному світі, але й у світі образів, фантазій, почуттів. І цей, другий, світ є для них не менш значущим, ніж світ реальний. Саме в світі фантазій і почуттів люди шукають для себе підтримку або ж компенсацію того, чого не можуть отримати у звичайному житті.
