У деяких жителів таке ноу-хау викликає подив і занепокоєння. Але у селищній раді заспокоюють і пояснюють: таким чином мешканців селища намагаються привчати до культури.
До редакції «ЕХО» звернулася жителька Нових Санжар. Вона пояснила, що тільки-но йшла центром селища і з подивом побачила, що клумби біля магазинів огороджені… колючим дротом.
— Я все розумію, але щоб у центрі містечка натягти «колючку» — це перебор! А якщо хтось послизнеться і упаде на цю проволоку?! — обурено поцікавилась жінка. — Мало того, що об неї ризикуєш порвати одяг, так ще ж можна і травмуватися! А якщо маленька дитина побіжить і на неї наштрикнеться?!
Занепокоєння мешканки селища, у принципі, можна зрозуміти. Поява колючого дроту біля тротуарів у Нових Санжарах явно не додала містечку краси і привабливості. Та й якісь нав’язливі асоціації з таборами та тюрмами мимоволі виникають.
Утім, у селищній раді запевняють, що нічого страшного у колючому дротові немає. Навпаки, він має виконати таку собі виховну функцію і привчити новосанжарців не ходити по клумбах.
— Людей, на жаль, не так легко перевчити, — констатує селищний голова Андрій Река. — Можна біля цих клумб натягнути звичайну червону стрічку, але її будуть ігнорувати і все одно ходитимуть через газони. У нас якраз був запас такого дроту і ми вирішили його використати, як огорожу для клумб. На нього почепили стрічки, щоб люди одразу помічали і туди не йшли.
Новосанжарський мер переконаний, що отримати травму, зачепившись за колючий дріт, неможливо. Якщо просто до нього не підходити.
— А чого туди йти?! Можна ж обійти і пройти там, де огородження немає. Я буду навіть радий, якщо не одна порве колготки і не один — штани, але все ж таки привчиться до культури!
Ми сідаємо у службову «четвірку» мера і він їде вулицями селища.
— Ось подивіться! Ми біля пошти посадили клумбу з троянд. Це красиво буде? Красиво! Але ж люди через неї постійно ходять! Зараз снігом засипало і ніхто тих квітів не бачить. Ми маємо їх огородити? Маємо! Тепер дивіться далі! Ми вже й колючу проволоку повісили, а люди все одно через неї лізуть! (Навпроти входу до пошти, дійсно, видно сліди на снігу, які проходять просто через колючу огорожу — авт).
Насамкінець, Андрій Река пояснює, що огородження з колючого дроту — це введення тимчасове. За деякий час новосанжарці привчаться до культури. І потреби у огородженні клумб колючим чи якимось іншим дротом вже не буде.
Слова мера підтверджують і деякі жителі селища. Так, один з працівників поштового відділення, до появи колючого дроту біля клумби поставився з розумінням.
— Ми ж такі люди, що просто так не поймем! Даже проволку повісь — у нас будуть лізти і штани рвати! Але не обійдуть. Так що, може, це і правильно.
Можливо, ідея з колючим дротом врешті-решт себе і виправдає. І завдяки йому новосанжарці, дійсно, стануть більш культурними. Але зовнішній вигляд селища огороджені таким чином клумби точно не прикрашають. Адже щодня працівникам селищних установ та гостям містечка доводиться злякано натикатися на нехай і невисоку, але загрозливого виду огорожу з гострими шипами дроту. Після цього лишається тільки стривожено оглянутися: чи немає десь неподалік таблички із написом «Обережно, міни!».
