Почнемо з передісторії. День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Свято встановлено згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року.
У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День Соборності на офіційному рівні було скасовано, натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Нове свято виникло внаслідок зміни дати відзначання Дня свободи з 22 листопада (початок Помаранчевої революції) на 22 січня — дату відзначання Дня Соборності. Тобто, фактично указом президента Януковича ці два свята було об`єднано, юридично ж цей указ скасував обидва свята, запровадивши абсолютно нове.
Отже, лубенці тепер відзначали не День Соборності України, а День Соборності та Свободи України. По місту було проведено декілька заходів. Поблизу пам’ятника «Тисячоліттю заснування міста Лубни» збиралися прихильники влади, поблизу пам’ятника Т. Г . Шевченку – опозиційні сили. А також лубенськими козаками та громадськими активістами, на мосту через річку Сулу було проведено акцію безпартійної символіки. Яка дійсно об’єднала не залежно від політичних поглядів, тому що це - день єднання!
На цих заходах лубенців вітали: Грицаєнко Олександр Петрович (міський голова), Корнієнко Сергій Юрійович (громадсько-політичний діяч), Олійник Василь Миколайович (громадський діяч), Ропан Сергій Сергійович (отаман БКЗ «Спас пласт»), представники УДАРу, Свободи та багато інших.
Ропан Сергій: «ми відзначили це свято створенням живого ланцюга на мосту через річку Сулу, у знак солідарності усім патріотичним організаціям».
Обмок Інна: «ми повинні бути в єдності і в цьому наша сила».
Корнієнко Сергій: «День Соборності для українців це насамперед єднання країни заради майбутнього наших дідусів та бабусь, батьків та дітей, віри та добробуту».
Тож не залежно від того як назвати свято – його суть не змінилася. Та й святкувати поки є мало чого, бо соборна Україна в повній мірі так і не відбулася.
