Читайте також:
Природно-заповідний фонд Полтавщини поповнився трьома національними парками
В цих краях традиційно була висока розораність сільськогосподарських земель, тож з метою збереження ландшафтної та біологічної різноманітності в регіоні завжди приділяли значну увагу збереженню природи. Цю територію перетинає ділянка річки Удай регіонального Сулинського екологічного коридору і є важливим елементом , що поєднує Галицько-Слобожанський та Поліський екологічні коридори загальнодержавного значення. Слід зазначити, що річка Удай-перша на схід від Києва ріка з незруйнованою заплавною системою. То ж в районі за підтримки місцевої влади проведено 4 наукові експедиції, а її результатом стало створення 6 нових заказників, розширення 3 існуючих, інвентаризація тваринного та рослинного світу. На території національного парку виявлено 400 безхребетних, 27 видів риб, 117 птахів, і всього до Червоної книги України занесено 15 видів. На території загальнозоологічного заказника “Леляківський” сформувався унікальний ентомокомплекс: тут відмічено 8 червонокнижних видів комах. У рослинному покриві відмічено 715 видів судинних рослин, з яких 14 занесено до Червоної книги України.
Багатою також є історико-культурна спадщина цього краю. Це - Березова Рудка, Полк- остень, Кроти. На території заказника місцевого значення “Березоворудківський” представлена прибережно-болотна, водна рослинність, луки, заплавні ліси, діброви та степові ділянки, де зосереджено флористичне різноманіття. В результаті помірного антропологічного навантаження тут дивом вцілила до наших днів степова ділянка із різними видами ковили навкруги старовинних 300 річних курганних поховань часів шведських походів. Поруч, на заплавній терасі знаходиться урочище “Три яри”. Тут находиться Свята криниця із спорудженою над нею капличкою. П’ять поколінь Закревських змінювали й розбудовували маєток у Березовій Рудці, зробивши його перлиною садово-паркої архітектури XYIII - поч.XIX століття. До ансамблю входить Березоворудківська піраміда- одна з трьох європейських пірамід, побудована у 1899 році за всіма правилами будівництва єгипетських пірамід.
Історичному збігу обставин завдячує флора і фауна урочища “Бурти”. Тут в X-XII століттях стояло давньоруське місто “Полкостень”. Масивні оборонні споруди перетворили його територію на угіддя, непридатні для оранки, тож за 800 років ця земля стала місцем збереження елементів степових екосистем.
Пам’ятка природи “Старий шлях” являє собою ділянку стародавнього чумацького шляху з Прилук до Пирятина і характеризується високим рівнем біологічного різноманіття і репрезентує собою типові ландшафти лісостепу України.
Створення Національного природного парку дозволить належним чином організувати збереження, відтворення й ефективне використання природних комплексів та об’єктів , які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню і естетичну цінність.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Христанівський”(Лохвицький район Полтавської області) територія 1705, 2 га земель, створений з метою збереження біологічного і ландшафтного різноманіття унікальних лісостепових та заплавно-болотних природних комплексів. Лівобережної України. Розташований в околицях с. Христанівка-(правий берег р. Сули ) і репрезентує заплаву р. Сули до лівого берега в околицях с. Бодаква та заболочену частину нижче с. Бодаква до притерасної частини, яка зайнята значним масивом вільшняків. Ця територія охоплює різноманітні природні ландшафти долини р. Сули-підвищений правий берег із остепненими та широколистяно-лісовими ділянками, заплавну частину із старицями, рукавами з водними та прибережно-водними комплексами, болотами-високотравними, низькотравними, чагарниковими, луками, місцями засоленими, притерасну частину із вільховими лісами.
Степова рослинність приурочена до крутосхилів правого корінного берега р. Сули із заростями чагарника, терену , шипшини, абрикосу та груші дикої. Весною в таких ярах формуються осередки ранньовесняних лісових видів рослин регіонально рідкісного виду. На відкритих ділянках формуються лучні різнотравно типчакові степи. Рослинність і флору широколистяних лісів складають нагірні діброви(липа, граб, дуб, клен). На одній з ділянок, у травостої виявлена куртина барвінку малого-реліктового виду, який охороняється в Полтавській області. Вільхові лиси займають знижені перезволожені ділянки в притерасні на уступі борової тераси. Тут, у різнотрав’ї зустрічаються цінні лікарські рослини. На обводнених ділянках поширені чагарникові болота, ценози високо травних боліт. В перехідній смузі до лук знайдені два види лучно-болотних орхідей, що занесені до Червоної книги України. На ділянці вздовж основної долини р. Сули та чисельних заток добре виражена прибережно - водна рослинність. На лучних ділянках-різноманітна лучна рослинність. На території заказника виявлено 13 рідкісних видів флори (лісові, лучно-болотних, водних), також 256 видів наземних хребетних ( 14 видів занесено до Червоної книги України), а також 191 вид птахів (11 видів занесено до Червоної книги України). Серед ссавців виявлено 44 види, 3 види занесені до Червоної книги України, 4 види - до Європейського червоного списку та 3 регіонально рідкісні. Серед плазунів відмічено 6 із 11 видів , серед земноводних – всі 10 видів Полтавщини. Територія заказника репрезентує гармонійно поєднані мальовничі ландшафти долини р. Сули із типовим різноманітним рослинним світом, які можуть стати важливим ядром Сулинського екокоридору національної екологічної мережі.
Хорольський ботанічний сад (Хорольський район Полтавської області), територія 18 га, створений з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори. Ботанічний сад створений у природно-заповідному урочищі “Дубовий гай”, де знаходяться сторічні дуби, ставки, гідротехнічні споруди.
З огляду на зміни клімату, за висновками фахівців актуальним є зосередження в Хорольському ботанічному саду наукові дослідження по інтродукції нових південних плодових та декоративних культур з корисними властивостями з можливим їх поширенням в Лісостеповій зоні України. Особлива увага звертатиметься на нові плодові культури, що мають високий вміст біологічно-активних речовин та справляють на людський організм радіопротекторну та антиоксидантну дію. Саме до таких культур можна віднести унабі (зизифус), інтродукція якої вже проводиться в м. Хорол на спецділянці ботанічного саду.
29 грудня 2009, 14:22 | Полтавщина | Фінанси
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
