На території сільради розпочався другий етап проведення сходок, присвячених питанням водопостачання.
У цьому номері ми планували надати можливість для публічного виступу бутенківському сільському голові Миколі Скрильнику. Адже тижнем раніше своє бачення ситуації оприлюднили його опоненти — група жителів Бутенок і Бережнівки, котрі є противниками створення комунгоспу, який забезпечуватиме водою жителів згаданих сіл. Як альтернативу, вони пропонують створити орган самоорганізації населення. Це щось на зразок ОСББ, тобто об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, котрі більш-менш успішно функціонують по всій Україні, зокрема і в Кобеляках. Організаційна робота зі створення на території сільради такого об’єднання вже розпочалася.
Сам же бутенківський сільський голова Микола Скрильник не приховує, що не бачить альтернативи вже створеному комунгоспу. І судячи з його дій, збирається довести до кінця розпочату справу. Саме про це, про результати перевірок, які державні служби провели після численних звернень громадян, про механізми утворення тарифу та про інші приховані й явні камені «водяної» проблеми, мав розповісти Микола Володимирович. Розмова мала відбутися у вівторок. А потім голова запропонував: «У середу в Бережнівці відбудеться сходка з цього питання. Приїжджайте, послухаєте і мене, і людей».
«Миколо, не роби цього!»
Сходка була призначена на десяту годину ранку. Відбутись вона мала у будівлі бережнівського клубу. На сходку прийшли близько п’яти десятків місцевих жителів.
Доки люди заходили в будівлю, бутенківський голова щось жваво обговорював із групою чоловіків. Розмова відбувалась дуже спокійно. Говорили про молодь, про армію та про інші загальні й місцеві питання і проблеми. Та тільки-но чоловіки, набалакавшись, пішли до дверей клубу, як почався крик. Невисока жінка середнього віку голосно звернулась до Миколи Скрильника: «Миколо, не роби цього!». А потім ще й на коліна впала перед посадовцем. Урешті-решт її вдалося заспокоїти і всі зайшли в зал. Хоча й там жіночка, яку всі називали Тамарою, визначалась неабиякою активністю. Вона кілька разів вступала у відкриту суперечку з сільським головою. У основному нагадувала про те, що в свій час бережнівці практично повністю створили водогін за власні кошти і вимагала повернути їй та іншим по 4 тисячі гривень. А в кінці-кінців резюмувала: «Хрест, хліб і воду не продають!».
Потрібно відзначити, що в період між сходками, про одну з яких ми вже писали, на території сільради розгорілась справжня інформаційна війна. Напевно, у свій час навіть передвиборча компанія не була у цій місцевості такою «гарячою». Противники створення комунгоспу, як виявилось, досить добре володіють різними методами і техніками агітації та пропаганди. У селах повним ходом розповсюджуються листівки, деякі навіть у віршованій формі. А в них у досить гострій формі критикують реформу, яку розпочала сільська влада. Надто ж дістається на горіхи Миколі Скрильнику. Сільський голова, у свою чергу, також веде пропагандистську роботу, агітуючи земляків підтримати ідею створення комунгоспу. Хто в цій інформаційній війні переможе, поки що невідомо. У всякому випадку, обидві сторони стверджують, що їх позицію підтримують більшість жителів сільради. Але не всі — це точно. Чергова сходка у Бережнівці підтвердила: село розділилось на два табори. Одні категорично не погоджуються з реформами Миколи Скрильника, інші, як і він, вважають, що ефективно забезпечувати людей водою зможе лише комунальне господарство. Більш-менш об’єктивну інформацію можна було б отримати, дізнавшись результати якогось голосування. Але його під час сходки у Бережнівці не проводили.
Так вісім чи чотирнадцять?
По великому рахунку, нічого принципово нового присутні на сходці так і не почули. Крім цифри «вісім», яка прозвучала в самому кінці зібрання. Та про все по порядку.
Відкрив сходку сільський голова Микола Скрильник. Він одразу повідомив, що вона організована за ініціативи виконавчого комітету. А мета проведення зібрання: вислухати думки від громади про саму ідею комунгоспу та варіанти ціни на воду. Микола Володимирович також розповів, що за останні кілька тижнів діяльність сільради зі створення комунального господарства перевіряли представники так званих компетентних органів. Адже листи-скарги від жителів Бутенок надійшли не лише в районну прокуратуру і райдержадміністрацію, а навіть в Антимонопольний комітет України та Генеральну прокуратуру. На сходці сільський голова оголосив, що за результатами перевірок, порушень в діяльності органу самоврядування не виявлено. Саме тому, за словами сільського голови, робота з впровадження комунгоспу буде продовжуватися. На його думку, зараз на сходках селянам і владі потрібно знайти максимально компромісне рішення щодо ціни на воду. Запропонована ціна 14 гривень 10 копійок з людини в місяць є значно нижчою, аніж у сусідніх Кобеляках. «Ми переглянули і цей тариф, — промовив, звертаючись до людей, Микола Скрильник. — Відняли всі статті затрат, які тільки можна відняти. Наприклад, домовились із місцевими аграріями, що ті будуть допомагати власною технікою при проведенні ремонтних робіт. Це дасть змогу поки що не закладати в тариф витрати на придбання тракторів і екскаваторів. Були переглянуті й інші статті витрат». Розповівши про все це, Микола Скрильник нагадав, що у селі Котовське запровадження комунгоспу зустріли з ентузіазмом. Адже раніше котовчани платили за воду вдвічі дорожче і мали постійні проблеми з її постачанням.
— То яку ціну Ви пропонуєте? — звернувся до бережнцівців Скрильник.
— Чотири гривні за куб!
— Та ти що, дурна? По вісім платили, де ж ті чотири візьмуться!
— Віддайте нам гроші за водогін і робіть, що хочете. Хоч згорніть ті башти у яр! — саме такі та схожі репліки лунали в залі.
На сходку прибув і заступник голови Кобеляцької РДА Валерій Коломієць. Він теж нічого принципово нового не повідомив. Чиновник учергове нагадав, що постачати воду без дозволів і ліцензії ніхто не має права. І проблеми, схожі з бетунківськими, виникнуть у 2013 році в жителів 8 сільрад, у 2014-му — у 5-ти. Щоправда, Валерій Коломієць не заперечував проти створення у Бережнівці та Бутенках об’єднань громадян, які займатимуться питаннями водозабезпечення. Але, на його думку, це недоцільно. Адже комунгосп уже має всі дозвільні документи, а громадським діячам їх ще потрібно зібрати. Микола Скрильник сказав, що подібні організації не мають права постачати воду людям. Йому одразу ж заперечив Олександр Тищенко, представник новоствореного громадського об’єднання «Чисті джерела». Саме він та його однодумці намагаються знайти дієву альтернативу комунгоспу.
Кілька хвилин Скрильник та Тищенко подискутували на юридичні теми. Цікаво, що посилались вони при цьому на одні й ті ж законодавчі акти. Коли дискусія стихла, люди почали розходитись, так і не прийнявши якогось рішення.
…у загальному гаморі пролунало слово «вісім». Нібито саме таку ціну за кубометр води пропонує зараз комунгосп.
