На нараді директорів говорили про травматизм, правопорушення серед школярів та можливе скорочення шкіл.
Нарада директорів традиційно проходить у стінах Новосанжарського НВК. Протягом двох годин керівники навчальних закладів розглядають більше десятка питань виробничого і навчального характеру. На початку наради методист відділу освіти Олександр Кульчинський говорить про профілактику травматизму. І нагадує, що за 2012 рік серед працівників галузі освіти сталося 7 випадків травматизму, переважно у побуті. Серед учнів сталося 14 випадків отримання травм. За словами доповідача, головними причинами цього стало незнання або невиконання правил техніки безпеки. Хоча, як підкреслив Олександр Кульчинський, серед травм багато банальних.
— Лежав на дивані, дивився телевізор, упав — зламав руку!
Щодо профілактичної роботи у навчальних закладах району, то вона, за словами доповідача, ведеться у достатній мірі. Учням і про поведінку у різних життєвих ситуаціях розповідають, і про безпеку на дорозі нагадують. А спеціально для першокласників придбали сто метрів світловідбивної стрічки. Щоб малих легше могли помітити водії та обминути на дорозі.
— Щоправда, не знаю, чи носять діти ті стрічки?
— Ні! — хором відповіли директори. І лише деякі уточнили: — Хто носить, хто — ні!
Наступне питання наради стосувалося попередження правопорушень серед учнів шкіл. Наталія Дерев’янко розповіла, що 7 учнів з навчальних закладів району перебувають на обліку у службі в справах дітей.
— Це не та цифра, з якої можна робити трагедію, — заявила Наталія Олександрівна, — у нас було і по 15 у інші роки. Але причини для занепокоєння все-таки є. І головна з них — учителі стали байдужішими! Якщо б’ються діти не з його класу, а педагог проходить мимо, бо це «не мої» — це неправильно! Якщо діти, не соромлячись, матюкаються, а вчитель не робить їм зауваження — це проблема! Якщо у класі «травлять» якусь дитину, а класний керівник про це не знає, то гріш нам всім ціна!
Від сумних думок, навіяних попереднім виступом, директорів відволік новий керівник господарської групи відділу освіти Володимир Хвостик. Він нагадав директорам, що матеріально-технічна база шкіл — це одна з головних складових відповідальності керівника.
— Якщо ніде нічого не тече і не капає, директор може їхати на рибалку! — із гумором пояснив Володимир Хвостик. Директори таке роз’яснення зустріли веселим сміхом. Особливо чомусь жінки. Але потім про господарські питання слухали серйозно і без посмішок.
Про перспективні плани на рік говорила Тамара Кусайко. Вона повідомила колег про те, що тепер займає у відділі освіти посаду головного спеціаліста, а не заступника, як було раніше. У планах вона назвала відновлення внутрішніх туалетів у дев’яти школах району. Крім цього, важливим питанням залишається наповнюваність класів. Так, у Стовбиній Долині середня наповнюваність складає 5,8 учня, у Пристанційному — 6,4, у Полузір’ї — 6,6, Кунцевому — 6,9. У Пологах — 2,9!
— Уявіть собі, у нас є школи, де навантаження на клас складає три учні!
З огляду на це, виникає проблема завищеного фінансування на одного учня у таких маленьких школах. Про це говорив уже начальник відділу освіти Юрій Зінченко.
— Загальнодержавна норма фінансування на одного учня — 8100 гривень. У нашому районі всього чотири заклади, у яких фінансування на одного школяра менше — це Новосанжарський НВК, Руденківська, Нехворощанська та Малоперещепинська школи. В усіх інших фінансування більше! — зауважив начальник відділу освіти. — І якщо у НВК ця цифра складає 5595 гривень на одну дитину, то у Кунцівській школі — 15665 гривень!
Не набагато менше обходиться бюджету утримування учнів Мушиногреблянської школи — 15610 гривень. Та і у Шовкоплясах сума ця значно перевищує загальнодержавну — 9692 гривні. Такі ось підрахунки рано чи пізно наштовхнуть на потребу скорочення та об’єднання шкіл. Про це також говорили на нараді. Сам Юрій Зінченко розповів, що навчався спочатку у «маленькій» школі, а потім перейшов до «великої». І лише там відчув справжнє навантаження та зміг оцінити себе, порівнюючи із численними однокласниками.
Проблема наповнюваності сільських шкіл — це наслідок вимирання та старіння сіл. І від неї навряд чи зможе захистити будь-яка влада. Хіба що у селах знову почнуть з’являтися робочі місця, там буде залишатися молодь і народжуватимуться діти. Але ж ми з вами давно вже не віримо у казки. Так що маленькі (такі милі душі та серцю) школи скоріш за все будуть закривати. Місцеві громади, звичайно, у своїй переважній більшості будуть протестувати. Але проти фінансових розрахунків аргументів у них не буде. Інша справа, коли саме відбудуться ці закриття — вже у наступному році чи колись, у неозорому майбутньому.
