Уже зараз можна говорити, що більшість популярних синоптиків, які беруться прогнозувати погоду на цілий рік, у 2013-му, як кажуть, попали «пальцем у небо».
Останні кілька років в Україні чимало людей вирішили перебрати на себе невдячну роль гідрометцентру. Уже за якимись своїми оригінальними і не надто обґрунтованими з наукової точки зору методиками беруться прогнозувати метеоумови ледве не на цілий рік. Інколи їм це вдається, інколи — ні. Зрештою, як і людям, котрі отримують зарплату за складені ними метеопрогнози.
Так чимало відомих народних синоптиків ще в кінці 2012-го на початку 2013-го років прогнозували, що на Водохреща в Україні лютуватимуть тріскучі морози. Усі ми бачили результат цих прогнозів, коли на свята температура піднімалась ледве не до плюсової позначки. Далі ці віщуни обіцяли нам ранню і затяжну весну з дуже холодним березнем і чергове «пекельне» літо з 40-градусною спекою. Ціну цим прогнозам ми дізнаємось уже через місяць.
Озимі почувають себе добре
Микола Андрієнко, керівник сільськогосподарського кооперативу «Радянський», аграрій із багаторічним стажем, теж намагається слідкувати за народними прикметами, котрі прогнозують погоду на весну і літо. Хоча й говорить, що в останні роки це стало справою невдячною.
Адже клімат в Україні суттєво змінився і віковий досвід українських селян із визначення погоди вже не працює. Уцілому ж Микола Іванович вважає, що перебіг поточної зими є досить сприятливим для аграріїв. Осінь і зима були щедрими на опади, які наситили землю вологою. А температура повітря у грунті не знижувалась до якихось критичних показників.
Тому посіви озимих культур: пшениці, ячменю та ріпаку, нині знаходяться у задовільному стані. Хіба що можуть трішки постраждати зернові, посіяні в ранні строки. Вони дещо переросли. Далі ж озимим може зашкодити хіба що льодяна кірка.
Метеорологи вважають зиму теплою
Фахівці Кобеляцької метеостанції прогнозами не займаються. Говорять, що це не входить до їх компетенції. А ось результатами багаторічних спостережень за метеоумовами вони володіють. І тому вважають, що нинішня зима досить тепла. Але без будь-яких рекордів. Світлана Колінько, керівник установи, розповіла: «За часи спостережень бували й тепліші зими. Інколи в кінці лютого навіть посівну кампанію розпочинали. Тепло на початку лютого ми вважаємо відлигою. Це ще не весна. Хоча, приміром, у неділю, 3 лютого, середньодобова температура становила +3,5 градуси. Це дуже тепло для даної пори року».
Уже минулорічний грудень, за даними кобеляцьких метеорологів, був холоднішим, аніж зазвичай. Температура за місяць була на 1,3 градуса нижчою за показники багаторічних спостережень. Хоча ніяких аномалій синоптики не фіксували. -17 — саме до такої позначки опустилася ртуть у термометрах. На глибині вузла кущіння озимої пшениці вона становила лише -4. При висоті снігового покриву в 5 сантиметрів це абсолютно нічим не загрожувало посівам.
А ось січень, попри прогнози оракулів, виявився аж на 4 градуси теплішим за норму. Досить щедрими осінь і зима були на опади. За період із серпня по лютий їх випало на 60 мм більше за норму. Сніг у Кобеляцькому районі застелив землю вже 12 грудня і середній його покрив становив 5 сантиметрів. Вегетація озимих припинилась 14 листопада, що на два тижні пізніше, аніж зазвичай.
Кобеляцькі метеорологи ведуть постійне спостереження за полем озимої пшениці, засіяної 21 вересня, і стверджують, що рослини на ній знаходяться у гарному стані.
Поточне потепління метеорологи весною ще не вважають. І думають, що лютневі морози таки прийдуть в Україну. Але ненадовго і не стануть особливо дошкульними.
