На черговій щотижневій нараді у голови райдержадміністрації представники влади остаточно підтвердили — у парку Перемоги бойова машина піхоти стояти не буде. Встановлять її неподалік траси Полтава — Олександрія.
Із питання БМП щотижнева, власне, і розпочалася. Головний архітектор району Олександр Дрига на загал пояснив, чому бойова машина стоятиме саме у Лелюхівці. У Полтаві вже відбулася містобудівна рада, на якій розглянули три можливих місця встановлення БМП. Перший варіант: у парку Перемоги. За словами архітектора, цей варіант відпадає, тому що поставити там пам’ятник не дозволить діюче законодавство. З цього приводу є відповідний лист начальника Державного управління охорони навколишнього середовища в Полтавській області Ігоря Піддубного. Другий варіант: біля приміщення музею. Третій: на трасі Полтава — Олександрія. Олександр Дрига пояснив, що члени містобудівної ради зупинилися саме на третьому варіанті. І зараз уже є ескізний проект пам’ятника, який з’явиться на в’їзді до Нових Санжар.
— Багато було дискусій навколо цього питання. Але ми переконали воїнів-інтернаціоналістів, що новосанжарці не мають права монополізовувати цей пам’ятник і ховати його у парку Перемоги чи ще десь! — переконано заявив голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс. — Якщо його встановлять біля траси, цей символ можуть побачити і кобелячани, і кременчужани, і навіть росіяни, які їхатимуть цим автошляхом. І кожен зможе, проїжджаючи, подати звуковий сигнал на знак поваги до цієї бойової машини.
Аргументи представників влади видаються цілком слушними. Якби не одне «але». Переважна більшість афганців свято вірили у те, що БМП поставлять саме у парку Перемоги, поруч із пам’ятним знаком воїнам-інтернаціоналістам. Чи зрозуміють вони глибокий задум і науково обґрунтовані пояснення архітекторів?
У продовження наради присутніх ознайомили із станом реформування медицини. Зробили це головний лікар центру первинної медико-санітарної допомоги Володимир Тур та заступник головного лікаря центральної районної лікарні Сергій Павловський. Щоправда, з їх виступів можна було зрозуміти, що реформа поки що проходить не так успішно, як хотілося б. «Швидкі допомоги» у району забрали на баланс обласної станції екстреної допомоги. І тепер не зовсім зрозуміло, чим возити у Полтаву донорську кров чи нетяжких хворих. Ніяк не вирішилось і кадрове питання. Сімейних лікарів не вистачало і не вистачає як у Нових Санжарах, так і по району.
— Які шляхи вирішення кадрової проблеми ви бачите? — у лоб запитав Володимира Тура голова райдержадміністрації.
Той спочатку розгубився. Потім пояснив.
— У вересні я був у академії. Пропонував молодим спеціалістам їхати у Нові Санжари. Але ж їх треба зацікавити житлом! Є, щоправда, надія, що у нас з’являться два сімейні лікарі — молоде подружжя!
— Коли? — радісно запитав Сергій Шовкопляс.
— Через два роки! — не менш радісно відповів Володимир Тур. У залі засміялись.
— А як же у Машівці за рахунок вільних площ медичних закладів зробили житло медикам? — вже серйозно запитав голова РДА.
— Там спонсори допомогли. Вони не лише житло дали, а ще й за інтернатуру платять. — Пояснив Володимир Тур. — У нас є старий будинок лікаря у Старих Санжарах. Можна його відремонтувати, але ж це великі кошти!
— Ну добре — відремонтуємо ми його! Хто там буде жити? — іронічно запитав Сергій Шовкопляс.
— Спочатку потрібне житло. Потім вже можна шукати молодого спеціаліста і щось йому пропонувати, — стояв на своєму Володимир Тур.
У продовженні теми кадрів виник ще один варіант її вирішення. Мовляв, як тільки піде наступний етап реформи, почнуть скорочувати медиків-вузьких спеціалістів. А їх потім можна буде перевчити на сімейних лікарів. Та чи кожен медик погодиться на таке перепрофілювання? І чи дійсно можна з хірурга чи гінеколога зробити хорошого сімейного лікаря? Це покаже вже недалеке майбутнє.
