На вулицях Санжар розтає останній сніг. Місцеві жителі з нетерпінням чекають швидкого приходу весни. А вони мріють про морози й засніжені вершини. Вони — сноубордисти, шанувальники найбільш екстремального способу зимового відпочинку.
За останні роки екстремальні види спорту в Україні вийшли на новий виток розвитку. І сноуборд, навіть для такого маленького містечка як Нові Санжари, перестав бути чимось диковинним. Наші земляки також їдуть на гірські вершини, стають на дошки і вчаться кататися на рівні з мешканцями великих міст.
Із одним зі сноубордистів, Едуардом Горошочком, ми зустрічаємось у Нових Санжарах. Він на кілька днів приїхав із Києва та погодився розповісти про свій шлях до сноуборду.
— Спочатку я пробував кататися на скейтборді. Але з цього нічого не вийшло. Через стару травму в мене постійно вискакувало плече. Варто зауважити, що скейтборд — це найтехнічніший вид спорту. Тому серйозно навчитися кататися з такою травмою практично нереально, — пояснює Едуард. — Утім, зв’язку між скейтбордом та сноубордом практично немає. За винятком того, що це екстремальні види спорту.
Відмовившись від ідеї опанування скейтборду, Едуард перемкнувся на інші захоплення. А одного разу його одногрупник із полтавського університету повернувся з Києва і розповів, що катався там на сноуборді. Почувши про це, Едуард також загорівся новим видом спорту.
— Ми поїхали в Сорочин Яр у Полтаві. Узяли на прокат сноуборди. Я думав так: «Що там кататися? Став і поїхав!» Але вийшло по-іншому. Ти стаєш на дошку, починаєш їхати і розумієш, що тебе просто несе! Ні гальмувати, ні кантувати я тоді ще не вмів. Так мене несло зі швидкістю 40-50 кілометрів на годину. Потім я влетів у очерет і приземлився обличчям на лід. Але мені сподобалося!
Перший рік Едуард катався на орендованому сноуборді. Хоча для студента платити за годину оренди 40 гривень, було задоволенням не з дешевих. За рік замовив собі власний сноуборд. Катався разом із компанією близьких друзів. Йому подобалося, що сноуборд — це гуртовий вид спорту. Крім цього, сноубордисти завжди вирізняються яскравим і креативним одягом та стильними на вигляд дошками.
— Деякі люди дивляться на нас і думають, що все це — суто випендрьож! Але насправді вільні куртки та широкі штани — це дуже зручно!
Пояснив Едуард і те, чому сноубордисти часто одягають яскраві куртки, штани та шапки. Не лише тому, щоб вирізнятися в натовпі. Головним чином, щоб легше було знайти в снігу.
— При всіх плюсах сноуборду я розумію, що це екстремальний, а тому і небезпечний вид спорту. Я на власні очі бачив, як люди на рівному місці ламали руки та ноги. У цьому році на горі у Карпатах, де ми також перед цим каталися, під сніжну лавину потрапили два хлопці. Знайшли їх тільки тому, що один зміг подзвонити з мобільного. Хлопця з Києва врятувати не вдалося, його друг із Полтави отримав відмороження… Тому коли збираємося кататися, то розуміємо, що це ми не пива йдемо попити. Завжди має бути старший групи, який має відповідати за інших.
Едуард говорить, що сноуборд затягує чим далі, тим більше. І стає все популярнішим видом спорту. Якщо в перший рік тренувань на горі неподалік Полтави каталися переважно лижники, наступного року сноубордистів там була вже половина, а на третій їх стало більше, ніж лижників.
У перший рік, коли Едуард іще навчався в Полтаві, у нього катастрофічно не вистачало часу на сноуборд. Тому кататися він їхав пізно ввечері. Потім повертався назад попутними маршрутками. І довго стояв на морозі з дошкою, тому що ніхто не хотів підбирати. Адже не кожному водію посміхається впускати до салону хлопчину з півтораметровою дошкою.
Пізніше Едуард здружився з компанією таких, як і він сам, любителів екстриму та активного відпочинку. Разом вони почали їздити кататися в Карпати. Не лише спускалися з важких та легких гірок, але й активно проводили час поза сніжними спусками. Одного разу зустріли в горах Новий рік у стилі СРСР: з посвятою в піонери та з комуністичними прапорами.
По черзі друзі з цієї компанії почали купувати собі власні сноуборди. Узимку разом каталися. Улітку також підтримували стосунки: їздили на природу, грали у пейнтбол і… чекали снігу.
— Сноуборд — усе ж таки сезонний вид спорту. І більшу частину року ми проводимо, чекаючи снігу. Переписуємося в соціальних мережах, очікуючи, що ось-ось він випаде. Такий період, коли ми чекаємо, називаємо сніготоксикоз, — сміється Едуард. — До речі, на багатьох горах є спеціальні гармати, з допомогою яких роблять штучний сніг. Але потрібно, щоб температура була не вища за -3° С. Там розприскується вода, а потім вмикаються гармати, що розбивають її на маленькі частинки, які падаючи, замерзають. Виходить досить жорсткий сніг. Але краще такий, ніж ніякого.
Закінчивши університет у Полтаві, Едуард Горошочок переїхав у Київ. Кататися не покинув. Тепер їздить на гірку в центрі столиці. За кілька років зайняття сноубордом хлопець навчився досить непогано їздити, гальмувати та крутити в повітрі розвороти на 180 та 360 градусів. За цей же час кілька разів тягнув пах, вибивав руки та ноги. І отримав нічим не виміряну дозу адреналіну та задоволення.
— Що для мене сноуборд? Це відпочинок, хоча і досить важкий. Але коли підіймаєшся 15 кілометрів угору, потім їдеш підйомником на вершину, тобі в обличчя летить сніг, унизу маленькі будинки з крихітними людьми, чудова природа. Ти стоїш і відчуваєш, що тобі під силу все! Розумієш, що це коштує і витраченого часу, і фінансів, і фізичних навантажень.
На завершення нашої розмови Едуард нарікає лише на те, що сноубордистам мало зими. А в Україні, між тим, немає жодного критого гірського курорту.
У Нові Санжари і в усю країну приходить весна. А сноубордисти сумують: їм цілих дев’ять місяців чекати, щоб дістати улюблені дошки та поїхати в гори за адреналіном і екстремальним відпочинком.
Цікаво
У Радянський Союз перший сноуборд привіз відомий футбольний коментатор Володимиром Маслаченко. Будучи великим любителем гірськолижного спорту, повертаючись з Олімпіади в Калгарі в 1988 році, Маслаченко привіз до Москви нове модне захоплення — сноуборд. Відразу ж із «фірмової» дошки вмільцями була зроблена матриця і виготовлені точні копії.
Найбільша кількість сноубордистів, близько 6,6 мільйона, була зафіксована в 2004 році. До 2008 це число скоротилося до 5,1 млн. через малосніжні зими і так зване «повернення лиж» — процес, особливо характерний для Європи. Середній вік сноубордистів — від 18 до 24 років, жінки складають близько 25 % від загального числа.
