Брати наші менші хворіють, як і люди. І як у людей, у тварин хворобу легше попередити, аніж лікувати.
На календарі весна. Цей період року характерний не лише приємними турботами, пов’язаними з пробудженням природи. Разом із прекрасним пробуджуються і починають дошкуляти різноманітні хвороби. Хворіють не лише люди. Різні болячки завдають чимало клопотів і всій пернатій, вухатій і хвостатій живності, котру тримають у власному господарстві жителі українських сіл. І часто-густо елементарний недогляд чи халатність призводять до того, що люди за 2-3 дні втрачають худобу, у вирощення якої вклали чимало сил, часу та грошей.
Без вакцинації кролі фактично приречені на загибель
Ще з початку лютого чимало жителів Кобеляцького району, з тих тисяч господарів, котрі тримають кролів, почали бити на сполох. Нібито ні з того, ні з сього їх довговухі почали масово гинути. Причому загибель наступала блискавично. За два-три дні в кролівників вимирали десятки тварин: від маленьких кроленят до великих кількакілограмових велетнів. Причому мор відбувався не лише в кролеводів-початківців, а й у людей, які займаються розведенням вухатих десятиліттями. Люди лише встигали розповісти один одному про біду, як вона поширювалась і на їх господарства. Причина майже у всіх одна — геморрагічна септицемія або «бистра» чи «швидка», як називають у народі цю небезпечну хворобу. При цьому навіть досвідчені кролівники констатували: «Та я не зробив прививки. Думав, воно ж зима, комарі не літають, якось пронесе».
— Не пронесе, — стверджує лікар-ветеринар із Царичанки Дмитро Биба. — Цю хворобу переносять не комахи. Її збудники знаходяться і живуть на гризунах, навіть на людях, на їх одязі та взутті. Прийде до вас знайомий, щоб розповісти про свою проблему, і принесе її з собою.
За словами ветеринара, геморрагічна септицемія, як і міксоматоз (хвороба, яка дійсно переноситься комарами та іншими комахами), штучно виведені в 60-х роках минулого століття в Австралії. Таким чином, там пробували боротися з масовим нашестям диких кроликів. Австралійці так до кінця проблему й не вирішили, натомість хвороба подолала кордони континенту і розповсюдилась у всьому світі. А її спалахи практично не пов’язані зі змінами пір року.
Хоча Дмитро Биба вже помітив, що з початком лютого, коли температура майже щоденно досягає плюсових показників, роботи в нього значно додалося. Лише за ті сорок хвилин, що ми з ним спілкувались, до ветеринара привезли двох собак із ентеритами. «Та шо там ентерити, — говорить лікар. — У лютому я вже чотирьох собак від піроплазмозу рятував (хвороба, яку переносять кліщі). Значить, уже й ці паразити з’явились».
Щодо убезпечення кролів від геморрагічної септицемії, то, за словами Дмитра Биби, жодного засобу, крім вакцинації, немає. Кожен, хто утримує цих тваринок, повинен, порадившись із ветеринаром, розробити графік щеплень і чітко його дотримуватись. «Ніяких відмовок, типу зараз зима і кролі не хворіють, бути не повинно», — наголосив фахівець. На жаль, і вакцинація на всі сто відсотків не убезпечить довговухих від страшної недуги. Але її вчасне проведення у десятки разів збільшує їх шанси вижити. Якщо ж людина з якихось причин проігнорувала цей захід, вона повинна готуватися до втрати своєї живності.
Схожа ситуація і з міксоматозом. Щоправда, за останні роки кролі все частіше виживають після ураження цією хворобою. Напевне, тваринки до неї пристосовуються і виробляють імунітет.
Крім названих інфекційних хвороб, кролям постійно дошкуляє кокцидіоз. Ця болячка, хоча й не виведена людьми штучно, але теж тісно пов’язана з їх утручанням у природу. Відомо, що на волі кролі практично не хворіють. А ось ті, що утримуються людьми, страждають і від септицемії, і від міксоматозу, і від кокцидіозу. Концидії — найпростіші мікроорганізми, котрі живуть на рослинах. У організм кролика вони потрапляють разом із їжею. Але не всякою. Там, де є надлишкова волога, пріє сіно, висівки, «підгуляв» буряк, слід очікувати спалаху кокцидіозу. Кроликів буквально надуває газами. Коли їх піднести до вуха і покалатати, то можна почути специфічне булькання. Вилікувати хворих тварин можна, застосувавши спеціальні препарати. Але не звичайні антибіотики типу байтрин, а концидіостатики.
Та все ж, набагато ефективнішою є профілактика цієї хвороби. Поважаючий свою працю кролівник повинен дуже уважно перевіряти стан корму, яким він годує своїх тваринок. І ні в якому разі не давати їм прілого сіна, підгнивших буряків, моркви чи інших продуктів. Крім цього, Дмитро Биба рекомендує постійно годувати тваринок гілочками дерев. Жмутики верби, липи, берези повинні постійно висіти в клітці. Адже разом із корою кролики отримують необхідні їх організмові ензими.
Кальцій для корови — це її життя
Та не лише кролям навесні загрожують небезпечні хвороби. Нині в групі ризику знаходяться і справжні годувальниці українських селян — їх корови. Нині триває їх отіл. Безумовно, це стресова ситуація для тварини. І в разі відсутності в її організмі достатньої кількості такого життєво необхідного мікроелементу як кальцій, тварина може захворіти на парез і мастит. Тому кожного дня корова повинна отримувати разом із їжею 20 грамів трикальцій фосфату. А двічі в рік потрібно проводити вітамінізацію. Причому, за словами ветеринара, обидва заходи є рівнозначними і нероздільними. «Проводити вітамінізацію на фоні дефіциту кальцію або, навпаки, давати лише кальцій без вітамінізації — це викидати гроші на вітер. Окремо вони не працюють», — наголосив Дмитро Биба.
Він розповів, що виявити дефіцит кальцію у корови дуже просто. Потрібно регулярно обмацувати її хвоста. Якщо кісточки на ньому розм’якли, хвіст став зовсім еластичним — це тривожний сигнал. Ще один симптом, який сигналізує про дефіцит кальцію, — хитаються зуби.
На закінчення розмови про хвороби кролів і корів Дмитро Биба додав: «І не забувайте про сказ. Ситуація з цією хворобою загрозлива». Та про сказ ми поговоримо дещо пізніше.
