Більшість вітчизняних аграріїв вважають минулий маркетинговий рік не надто вдалим. Безумовно, найбільш невдалим він виявився для сільгоспвиробників, які займаються овочівництвом. Вони другий рік поспіль страждають від такого неприємного, хоча й закономірного явища, як криза перевиробництва. Ті аграрії, бізнес яких пов’язаний із виробництвом зернових і технічних культур, теж не в захваті від 2012-13 року. У них перевиробництва якраз і не було. Навпаки, вони постраждали від неврожаю. Не порадувала селян навіть неочікувано висока якість отриманої пшениці. У дуже багатьох вона відповідала третьому, а то й другому класу. Як відомо, така якість є для України нетиповою. Пшеницю другого класу, як правило, отримують у такій державі, як Казахстан. Та разом із казахською якістю, українські фермери отримали і казахську врожайність. Замість очікуваних і вже звичних трьох з половиною-чотирьох тон зерна з гектара, озима дала максимум по дві тони. І тут вже не врятували навіть вищі ціни на подібне зерно. Один із кобеляцьких фермерів з цього приводу висловився наступним чином: «Навіщо мені дві тони продовольчого зерна, яке я продам по півтори тисячі? Краще я отримаю шість тон фуражу і продам його по тисячі за тону. Це ж елементарна арифметика.»
У цьому році озима пшениця у Полтавській області перезимувала дуже добре. У більшості аграріїв посіви знаходяться якщо не в ідеальному, то у дуже доброму стані. Пшениці не дошкуляли морози, у грунті достатньо вологи — і це вселяє у фермерів оптимізм. Та й березень цього річ цілком нормальний. Його погодні умови дають можливість вчасно і якісно провести підживлення як селітрою, так і різними комплексними добривами. І якщо збудуться прогнози синоптиків про затяжну і прохолодну весну, то оптимістичні настрої фермерів лише міцнітимуть. Хоча одна лише пшениця їх бюджети не наповнить. Є ж ще й кукурудза та соняшник, які в минулому році не вродили через літню посуху. А от її, посуху, синоптики обіцяють і в цьому році.
