Проблема нормальних туалетів актуальна для України аж ніяк не менше, аніж проблема нормальних доріг. Не є виключенням і Кобеляки.
Дуже не хочеться вчергове дражнити фанатів Партії регіонів та не менш фанатичних прибічників усього українського, та все ж доведеться. І перші, і другі дуже не люблять, коли автори «ЕХО» порівнюють наші рідні вітчизняні гнидники з чимось кращим та досконалішим. Особливо, коли в якості взірця беруться приклади інших держав, народів, спільнот.
Та в даному випадку, при написанні цієї статті, на жаль, без згадки про нелюбиму багатьма «загряницю» аж ніяк не обійтися. Адже нижче піде про мова про таку, можливо, й не найестетичнішу, але необхідну для існування суспільства річ, як громадські туалети. І тут одразу потрібно акцентувати увагу читачів на двох аспектах. По-перше, нагадати владі й громаді про стан місцевих вбиралень просили їх же земляки з тих, хто читає «ЕХО». По-друге, згадати про цю проблему примушує сумної пам’яті нещасний випадок, який стався влітку минулого року на території автостанції міста Кобеляки. Нагадаємо, що той громадський туалет, яким протягом доби користуються сотні людей, у один не надто прекрасний момент «пішов» під землю. Будівля зруйнувалась за лічені секунди. І лише завдяки вдалому збігу обставин не постраждали люди. У той момент у туалеті просто не було відвідувачів. У іншому випадку навряд чи обійшлося б без травм, а то й людських жертв. Між тим, ще за рік до нещасного випадку журналісти «ЕХО» писали про цей туалет, повідомляли про небезпеку, яку він несе людям. Та, як часто це буває, на виступ ЗМІ ніхто не відреагував.
Саме тому й було прийняте рішення вчергове підняти непопулярну тему. Адже дослідження, проведене співробітниками «ЕХО», примушує стверджувати: нещастя, аналогічне тому, що сталося на автостанції, може повторитися. Причому чекати доведеться недовго. Можливо, протягом року чи місяця принаймні два громадських туалети в Кобеляках можуть піти під землю, розвалитися, зазнати інших руйнувань. Безумовно, остаточний висновок щодо стану аварійності можуть дати лише фахівці-будівельники. Але навіть непрофесійний погляд примушує нагадати про небезпеку.
Півсотлітні туалети можуть стати пасткою
Днями ми здійснили такий собі рейд містом Кобеляки, метою якого було складання суб’єктивного рейтингу стану громадських вбиралень райцентру. Оцінювали ми їх за п’ятибальною чи п’ятизірковою шкалою. Критеріями, які враховувались, були, передусім, безпека і мінімальний комфорт. Малося на увазі не наявність паперових рушників і двох видів мила, а можливість не забруднитись і не затримувати дихання від аміачного смороду.
Об’єктами дослідження стали десять вбиралень, які розташовані у найбільш людних місцях. Звичайно, не всі вказані в переліку об’єкти можуть відповідати статусу громадських. Адже деякі з них розташовані на території державних закладів і в нічний час є фактично недоступними. Але ми досліджували і їх. Крім того, по великому рахунку, практично недоступними в нічний час є всі кобеляцькі вбиральні. Та про це — у іншому розділі статті.
Отже, починаємо «знизу», тобто з туалетів, які, на нашу суб’єктивну думку, є вже непридатними для використання за їх призначенням. Більше того, вони несуть небезпеку людям. Тут однозначним лідером є вбиральня, розташована в парку імені Богдана Хмельницького. Вона є, можливо, найстарішою в Кобеляках, адже збудована ще у 50-х роках минулого століття. Зізнаємось чесно: виглядає вона не на 60, а на 600 років, і є по-справжньому небезпечною для людей. У величезні дірки, що у підлозі цього туалету, у будь-який момент може впасти не лише дитина, а й дорослий чоловік. Можливо, без нещасних випадків обходиться тільки по тій причині, що в цей заклад ходять в основному футболісти і їхня тренованість рятує їх від нещастя. Поки що рятує. Оцінка цього туалету 1 бал. Хоча, по великому рахунку, потрібно ставити мінус 1, а то й 2. Інший дуже поганий туалет розташований по вулиці Шевченка, у дворі «ПриватБанку». До нього просто неможливо потрапити через багнюку, яка його оточує. Тут теж — 1 бал.
Лише на два бали тягнуть вбиральні на території центрального ринку та в парку Перемоги. За рівнем безпеки вони ще відповідають якимось мінімальним вимогам. Але ж антисанітарія…
Громадські вбиральні, розташовані на території міськради і в парку Центральному, що поряд із РЦКД, оцінені нами на «трійку». А от чотири бали отримують туалети на повір’ї ДЮСШ (за колишнім кінотеатром «Іскра»), Будинку дитячої та юнацької творчості і на території автостанції. Вони найновіші з діючих у місті і ще якось відповідають вимогам безпеки і елементарного комфорту.
Щоб освітити туалет, потрібно 15 тисяч гривень
Про результати нашого рейтингового дослідження першого ми повідомили секретаря Кобеляцької міськради Сергія Галушка. І попросили розповісти про плани міськради щодо подальшої долі громадських вбиралень. Особливо цікавились можливістю закриття або негайного ремонту туалету в парку імені Богдана Хмельницького та можливістю облаштувати туалети освітленням. Сергій Станіславович погодився з тим, що вбиральня у сквері є найстарішою в Кобеляках і потребує капітального ремонту. Особливо це актуально у зв’язку з планами збудувати поряд із вже діючим майданчиком для гри у футбол ще один подібний об’єкт. Та коли туалет відремонтують або знесуть від гріха подалі — наразі невідомо. Спорудження нового такого закладу прив’язують до будівництва критого басейну в тому ж сквері. Але ж коли це станеться?! І чи станеться взагалі, зважаючи на невеселі реалії стану бюджетів усіх рівнів.
Щодо освітлення вбиралень, то це теж поки що залишається нездійсненною мрією. За словами посадовця, для цього потрібно виготовляти проекти, отримувати іншу документацію, встановлювати лічильники. І коштуватиме це задоволення близько 15 тисяч гривень. Із усього почутого від секретаря міськради до однозначного позитиву можна зарахувати лише звістку про спорудження нового туалету на подвір’ї «ПриватБанку». Він має з’явитися влітку цього року.
От як не згадати після всього цього громадські вбиральні, які восени 2012-го довелось побачити в Іспанії. Не знаю, які там басейни в кризові часи будують, а ось туалети і дороги там у прекрасному стані. Можливо, тому що там будинок під назвою «Суспільство» будують із фундаменту, а не з даху, як у нас.