У квітні в різних селах Новосанжарського району відбудуться концерти за участю юних артистів та членів журі вокального конкурсу «Дзвінкі голоси». Про тур новосанжарськими селами, плани на наступний рік та далекосяжні амбіції ми говоримо з одним із батьків конкурсу — директором Руденківської школи Андрієм Дігтярем.
Нагадаємо, що у цьому році вокальний конкурс «Дзвінкі голоси» вперше відбувся як районний. 1-го березня у Центрі культури та дозвілля пройшов гала-концерт, на завершення якого організатори оголосили ім’я переможниці. Нею стала юна новосанжарка Поліна Моцак. На тому ж гала-концерті Андрій Дігтяр пообіцяв, що «Голоси» незабаром повернуться.
— На завершення гала-концерту ви пообіцяли, що «Дзвінкі голоси» незабаром дадуть ряд концертів у селах району. Плани не змінилися?
— Як я і обіцяв, ми виступимо у тих селах, звідкіля до нас приїздили учасники. І не тільки у них. Перші концерти плануємо дати вже у квітні. До кого поїдемо першими? До того, хто першим запросить і знайде нам транспорт! (Сміється — авт.) Я недаремно на гала-концерті звертався до сільських голів: дуже сподіваюся на їхню підтримку, бо власного транспорту у нас дійсно немає. А от апаратура у нас своя. Її цілком достатньо для того, щоб озвучити будь-яке приміщення. А якщо підходящого немає, то можемо виступити і під відкритим небом — технічні можливості це дозволяють.
— Під час цих концертів виступатимуть лише діти? Чи глядачі зможуть побачити і дуети разом із членами журі?
— Не буду обіцяти, що у поїздки з нами вирушать усі члени журі. Але Заслужена артистка України Наталія Сулаєва вже дала згоду на участь у цьому своєрідному турне. І вона разом із Танею Онипко із Сухої Маячки обов’язково ще не раз заспіває «Україну»! Адже без неї це буде зовсім не та пісня!
— У минулому році «Дзвінкі голоси» стартували як шкільний конкурс. У цьому Ви вперше провели його як районний. Можете сказати, що задоволені отриманим результатом?
— Перші «Дзвінкі голоси» у масштабах району принесли багато досвіду, як негативного, так і позитивного. Ми побачили свої організаційні помилки. Від них нікуди не подінешся, але, маючи цей досвід, ми будемо намагатися не повторювати їх при проведенні наступного конкурсу. Великий позитив у тому, що ми побачили зацікавленість з боку дітей: і тих, хто пробився до фінальної частини, і тих, хто з різних причин не потрапив на конкурс. Адже, не дивлячись на те, що ми активно себе рекламували, багато талановитих дітей дізналися про нас лише тоді, коли конкурс уже стартував.
— Якими Ви вже сьогодні бачите «Дзвінкі голоси-2014»?
— Ми, перш за все, хотіли б далі розвиватися. І наступного року бачити конкурс уже без приписки «районний». Тобто, дати можливість виступити на сцені конкурсу і талановитим вокалістам із «близького зарубіжжя» — тих-таки Кобеляк, наприклад. Відбірковий етап плануємо провести вже до Нового року, щоб уже в січні знати імена всіх, хто візьме участь у фінальній частині. Будемо сподіватися, що в очний тур потраплять дійсно сильні вокалісти і боротьба за призові місця буде ще запеклішою, ніж цього року.
— Проведення будь-якого конкурсу потребує фінансових затрат. Як Вам удалося знайти кошти у цьому році? І де плануєте їх брати у наступному?
— Для таких конкурсів фінансова сторона — завжди складне питання. Нам як організаторам, звичайно, хотілося б, щоб призи були соліднішими. Було б непогано, наприклад, преміювати учасників путівками до «Молодої гвардії» чи «Артеку». Але поки що такої можливості немає.
Як вирішували питання з коштами? Кожного року перед початком конкурсу оргкомітет звертався з листами до багатьох керівників та приватних підприємців. Не всі проймалися нашою ідеєю. Були такі скептики, які просто казали: «Та навіщо воно вам потрібне?» На щастя, були такі, які одразу відгукувалися. Або й самі пропонували допомогу. Ми дуже раді, що нам назустріч пішла рада товаровиробників району, яку очолює Микола Харченко. Їх підтримка була дійсно відчутною.
Влада допомагала в міру можливостей. Зокрема, у виготовленні друкованої продукції — афіш та плакатів. Щоправда, оргкомітет конкурсу, жюрі та учасників засмутила відсутність перших осіб району на гала-концерті. Будемо сподіватися, що вони знайдуть час відвідати один із наших виступів у селах.
— Ви не боїтесь того, що конкурс, отримавши більший масштаб, залишить домашню сцену Руденківської школи і переїде до Нових Санжар?
— Не боюсь. Адже «Дзвінкі голоси», де б вони не проводились, все одно залишаться нашим дітищем. Хоча я все-таки хотів би, щоб конкурсні дні проходили на сцені нашої школи. Тому що це, передусім, великий стимул для Руденківки. Це зайвий привід для місцевих жителів підняти питання будівництва власного клубу. Сподіваюсь, що колись «Дзвінкі голоси» виступлять на його сцені. Щодо гала-концерту, то він, як і у цьому році, проходитиме у кінотеатрі.
— Чого Ви очікуєте від проведення конкурсу? Чи знайшли ті таланти, яких шукали?
— Попри всі мінуси та тимчасові розчарування, ми досягаємо головної мети — допомагаємо розкритися юним вокалістам. У цьому році ми побачили те коло дітей, які хочуть і можуть співати. Мало того, у них є величезна перспектива. Адже серед них ті, кому сьогодні — 13-14 років. А це значить, що вони зможуть виступити і на «Дзвінких голосах-2014», і на «Дзвінких голосах-2015». Якщо конкурс буде розвиватися, то поступово зростатиме і професійний рівень юних вокалістів. І я дуже хочу, щоб десь так у 2015-му році переможець нашого конкурсу заявив про себе, наприклад, у телешоу Михайла Поплавського «Крок до зірок». І не просто там виступив, а і зумів скласти конкуренцію на всеукраїнському рівні.
Для довідки:
«Дзвінкі голоси» — щорічний районний вокальний конкурс, започаткований у 2012-му році.
Завдання конкурсу:
— пропаганда української культури, національних культур інших народів через пісенну творчість;
— оцінка й сприяння розвитку музичних здібностей виконавців, підвищення виконавського рівня пісенних творів;
— надання професійних рекомендацій для подальшого творчого розвитку виконавців;
— пропаганда розвитку пісенної творчості в сільській місцевості через участь юних виконавців у конкурсі;
— обмін досвідом роботи між керівниками вокальних гуртків, студій і шкіл, налагодження творчих зв’язків на взаємовигідних умовах.
