Два працівники новоствореної мисливської організації вистежили чоловіка, який за допомогою петлі зловив 120‑кілограмового кабана.
Про розподіл мисливських угідь району ми неодноразово писали на сторінках нашого тижневика як у цьому, так і у минулому році. Головною темою цих публікацій, як правило, було створення нової мисливської організації на базі державного підприємства «Новосанжарський лісгосп». Багато хто з мисливців висловлював сумніви щодо того, чи буде лісгосп утримувати власну єгерську службу та належно контролювати мисливські угіддя. З цього приводу було багато різних думок. Але випадок, який стався нещодавно у селі Клюсівка, виявився красномовнішим за будь-які слова.
Хоча документально мисливські угіддя ще не закріплені за держлісгоспом, але свою єгерську службу на підприємстві вже створили. 22‑го березня два єгері, Ігор Соболь та Владислав Валко, разом з інспектором дозвільної системи Ігорем Цвєтковим здійснювали профілактичний рейд мисливськими угіддями. Неподалік села Клюсівка вони виявили місце встановлення браконьєрського знаряддя — петлі на кабана. Кров, навколо дерева, до якого була прив’язана петля, вказувала на те, що пастка спрацювала. Далі від місця злочину тягнувся слід крові, за яким неважко було простежити маршрут браконьєра. Слід привів єгерів та правоохоронця до будинку у Клюсівці, де проживав 30‑річний чоловік. Під час обшуку у будинку були знайдені рештки та м’ясо дикого кабана. За словами єгерів, його вага могла складати близько 120 кілограмів.
— Таких резонансних випадків браконьєрства у районі не було років 15, — говорить заступник начальника райвідділу міліції Сергій Пархоменко. — Зараз справу проти чоловіка, який поставив петлю на тропі, внесли до єдиного реєстру досудових розслідувань. За санкцією статті 248 ККУ він може отримати покарання у вигляді трьох років обмеження волі або штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як виявилося, єгері новоствореної мисливської організації при держлісгоспові не лише ловлять браконьєрів, але і дбають про те, аби кабанам в угіддях було чим підгодовуватися. Минулого тижня разом із ними ми проїхалися лісом та поспостерігали за встановленням годівниць.
Спочатку автівка переїхала переїзд на Бабенковому, а потім довго петляла ґрунтовою дорогою. Місце для встановлення годівниці недаремно обирають саме у таких, здавалося б, глухих місцях: люди сюди навряд чи доберуться, а от тварини — навпаки, навідаються.
Дорогою єгері розповідають про те, що кабани якраз приводять потомство. Тому злочин браконьєра, який поставив у Клюсівці петлю, можна назвати подвійним.
— Зараз взагалі полювання закрите на них. Тим більше, петля — це браконьєрське знаряддя, — говорить єгер Ігор Соболь. — До того ж, може бути, що цей браконьєр спіймав самку, яка іще не навела маленьких. А значить знищив не одного, а кілька кабанів…
— Зараз точно не вгадаєш, коли вони плодяться. Але березень, квітень, травень — якраз місяці, коли вони приводять потомство, — говорить інший єгер Владислав Валко. — Через що і «місяці тиші». Щоб у ліс спокій був.
Машина зупиняється. Єгері та працівники держлісгоспу вивантажують годівницю. Ігор Соболь та Владислав Валко засипають до неї зерно. Поруч — канавка з «обраткою», щоб кабанчикам було, де почухатися, покачатися і, так би мовити, пройти дезинфекцію.
— Ми поставили такі годівниці біля Дубини, Зачепилівки, тут — в Оляничівському. Іще поставимо біля Мар’янівки та Шпортьків. Три таких уже стоять. Ви б бачили, що твориться там, де багато кабанів проходять. Усе чорне! Тому підгодовувати нам є кого. І охороняти також.
Для обох чоловіків робота в лісі не є новою, тому що обидва виконували практично ті ж самі завдання в УТМР. Про перспективи нової мисливської організації говорять охоче. І в тому, що лісгосп комусь передасть отримані угіддя, дуже сумніваються.
— Який їм тоді резон наймати єгерів, годівниці ці ставити? — дивуються. — Усе робиться для мисливців. А угіддя кому передавати? «Кречет» передумав розширюватися, інших «чужих» наче немає.
Дорогою назад єгері пояснюють: тим, хто бажатиме полювати і в УТМР, і в угіддях лісгоспу, можна буде отримати членські картки і того, і іншого товариств. Таким чином деякі мисливці, наприклад, полюють і в УТМР, і у «Кречеті». Або можна просто купити відстрілочну картку і приїхати пополювати в угіддях іншої організації.
Нагадуємо, що з 2013‑го року мисливські угіддя Новосанжарського району розподілені між трьома мисливськими організаціями — УТРМ, «Кречетом» та держлісгоспом. І лише територія Попівської сільської ради поки що залишається нерозподіленою. Місцеві мисливці не хочуть приєднуватися до жодної з існуючих організацій, натомість бажають створити свою власну.
