Кобеляцькі школярі нещодавно повернулися із мандрівки по кількох європейських країнах, де дізнались і побачили багато цікавого і повчального.
Вже традиційно вихованці школи із поглибленого навчання іноземних мов під керівництвом Наталії Спиці здійснили екскурсійну подорож по Європі. Головною метою останньої поїздки, безперечно, була Італія. Та поскільки екскурсанти їхали зі Львова на автобусі, то на шляху до Аппенін відвівали ще три європейські держави.
Цілого палацу для Президента забагато
Наталія Спиця не втомлюється відзначати величезне значення даних поїздок для формування світогляду школярів. Та й не лише їх. Адже частенько у такі мандрівки разом із дітьми вирушають і дорослі кобелячани. Їм теж цікаво побачити європейські краєвиди і те, що називається цивілізованою правовою державою.
Ні для кого давно не є секретом, що справжні європейці відрізняються від українців не лише рівнем матеріальних статків та громадянських прав. І людей, які потрапляють туди з України, вражає не лише зразковий стан доріг. Напевне, одна із головних відмінностей заключається у так званій ментальності. Тобто, сприйнятті навколишнього світу і свого місця в ньому.
У старій добрій Європі однією із головних чеснот практично для всіх є скромність у побуті. Саме тому кобелячани вчергове впевнились, що європейці не хизуються кількаметровими парканами біля своїх осель та розкішними джипами. Вони віддають перевагу скромним бюджетним автомобільчикам. А більшість взагалі гасають по вулицях своїх міст на велосипедах і скутерах. Маленькі мопеди «Yamaha», «Suzuki» і «Honda» є ледве не основним видом транспорту.
Та найбільше вразили українців умови, в яких живуть і працюють європейські посадовці. Так, біля президентської адміністрації у Будапешті стоять всього два охоронники. І ніяких поліцейських кордонів, секьюріті у цивільному, ніякого перекриття автомобільного руху під час проїзду високопосадовців. За розумінням європейців, Президент чи Прем’єр-Міністр — це всього-на-всього службовець, нехай і високого рагу. Він повинен служити, а не завдавати клопотів співгромадянам однією лише своєю присутністю.
У Італії вирішили, що цілого палацу для їх Президента буде забагато. І відвели йому для роботи лише кілька кімнат. Всі інші приміщення великого палацу використовуються як музейні. Про якісь заміські резиденції типу Межигір’я там навіть уяви не мають.
У центрі Любляни продають молоко, а Рим схожий на музей під відкритим небом
За десять днів туристи з Кобеляк встигли відвідати столицю Угорщини Будапешт, головне місто Словенії Любляну, крихітну державу Сан-Маріно і кілька італійських міст, включно з Римом та Ватиканом.
Сан-Маріно вразив всіх незабутніми гірськими краєвидами та ідеальними дорогами, котрі часто-густо буквально висять над урвищами, тримаючись на могутніх підпорках. Ця крихітна держава відома тим, що є раєм для багатіїв через мінімальну кількість податків та своїм нейтралітетом. У свій час перехід через Сан-Маріно здійснював видатний італійський діяч Гарібальді. Міські жителі нагодували його та супроводжуюче військо. А ось переночувати не дозволили, посилаючись на те, що принципово не беруть участі у жодних збройних конфліктах.
Столиця Словенії Любляна, за словами більшості подорожуючих кобелячан, є місцем, де б найбільше хотілося провести своє життя. Хтось влучно порівняв його з кошеням, з яким затишно, спокійно і можна безпечно гратися. У центрі Любляни, крім магазинів і банків, розташовуються ще й спеціальні апарати для продажу молока. Щось на зразок колишніх радянських — для продажу газованої води. Це лише додає місту своєрідного шарму, створює відчуття домашнього затишку, сімейної ідилії.
Ну, а Рим… Рим потрібно лише бачити. Тут кожна вулиця, кожен дім є пам’яткою архітектури та історії. Наталія Спиця згадує: «Мені дитина одна каже: «У мене рот не закривається від захоплення. Я на все так дивлюся, так дивлюся». До речі, ледве не кожен дім в столиці Італії перебуває під охороною держави. І навіть придбавши старовинний будинок за власні кошти, людина не може розпоряджатися ним на власний розсуд. Скажімо, вставляти пластикові вікна, обшивати вагонкою, клеїти підвісну стелю…
Держава вирішила зберігати історичні пам’ятки у їх первісному вигляді , отже, так і буде. І ніхто порушувати закон не наважиться. Це ще одна різниця в ментальності українців і європейців.
Восени школярі Наталії Спиці знову збираються в Європу. Цього разу в Швейцарію чи Баварію.
Фото із подорожі ви можете переглянути у нашій галереї
