20 квітня Україна відбула черговий суботник, нібито присвячений збереженню довкілля. Насправді ж ця акція лише підтвердила факт кризи в українському суспільстві. Перш за все — у владі. Адже саме вона, влада, усе це дійство й організовувала. Як тут учергове не згадати російського класика, котрий вустами свого літературного персонажа професора Преображенського виголосив тезу про те, що розруха починається не в туалетах, а в головах. Добрячий же таки розгардіяж у мізках вітчизняних владоможців, які додумуються до проведення подібних акцій. І як тільки ці люди збираються реформувати суспільно-економічне життя, коли в головах у них суботники?
Ось тільки не потрібно замилювати очі отими цифрами в 5 мільйонів учасників та гектарами очищеної від сміття території і тисячами висаджених дерев. Усе це не більше, аніж пропагандистська акція з майже нульовим коефіцієнтом корисної дії. Щоб не бути голослівним, наведу приклади.
Автор статті в подібних пропагандистських акціях участі не бере принципово. Тому в той день трудився на власному городі і спостерігав, як відбувається ота «показуха».
…Берег річки. Зо два десятки учасниць суботника ходять по лісопосадці і збирають сміття. Нібито все добре, гарну і корисну справу роблять. Назбиравши кілька пакетів, несуть їх. Несуть до городу, а потім складають усе це на купу. Одна з дівчаток говорить: «Та потім той дядько (автор) їх і спалить». А поряд горять купи листя. Його згребли, і, не придумавши нічого кращого, запалили. Тут уже згадується українська приказка: «Їли, пили, молоду бачили».
Хтось із фанатів подібних акцій скаже: «А ти, автор, падлюка, тільки обгаджувати й можеш?» Ні, не тільки. Наступного дня ми з дружиною тихенько, без клацання фотоапаратів, посадили на вулиці, де живемо, 15 дерев. Через три дні підживили їх спеціальними добривами для розвитку кореневої системи, а далі будемо постійно доглядати за деревцями. Хоча й це неправильно. У Європі за нашу «благодійність» нас могли б на пару тисяч євро оштрафувати. Адже ми не погодили свої дії з владою міста і компетентними службами. Можливо, у тому місці садити дерева заборонено. Та нічого — погодимо. Якщо допустили помилку, через рік-два, після того, як сосонки зміцніють, пересадимо і будемо доглядати.
До чого тут ведеться. Результат дає лише система в діях, а одноразовий суботник не дає нічого, крім «галочки» у чиємусь звіті.
