Минулого тижня в приміщенні Кобеляцького музею літератури та мистецтв відбулась презентація доповненого, другого видання «Дневника прикажчика. Кануны», у якому розповідається про життя нашого міста і окремої сім’ї середини дев’ятнадцятого століття.
У п’ятницю в одній із просторих кімнат Кобеляцького музею літератури та мистецтв зібрались поціновувачі літератури та історії. Серед присутніх були і викладачі, і учні, і літератори. На зустрічі були і видавці «Дневника приказчика» Юрій Попруга та Юрій Погода. Вони і розповіли історію книги, яку презентували присутнім цього дня.
Юрій Попруга розповів, що одного разу до рук нашого земляка Олексія Кулика потрапив щоденник жителя тоді ще повітового міста Кобеляки Полтавської губернії Матвія Бобошка за період з 1916 по 1921 роки. За словами Юрія Попруги, це були роки, одні з найскладніших у історії нашого міста. Матвій Титович, який був дуже грамотною людиною, описував у щоденнику кожен день свого життя. І саме по цьому щоденнику можна дізнатись найдостовірнішу історію Кобеляк тих часів. Там можна прочитати і про його сім’ю, і про людей, які жили та працювали в ті часи, і про події, які відбувалися на території Кобеляцького району.
Коли щоденник потрапив до рук Юрія Попруги, то він вирішив самостійно дізнатися про автора щоденника. І знайшлися люди, які могли щось розповісти краєзнавцю. А потім він поділився своїми набутками зі своїм товаришем, полтавським журналістом Юрієм Погодою. Вони і вирішили впорядкувати та видати щоденник, аби всі могли дізнатися справжню історію нашого краю.
Щоденник Матвія Бобошка складається з двох частин. Та так склалося, що спершу до рук видавців потрапила друга частина. Це період з 1916 по 1921 роки. Тому вона вийшла з друку ще в 2005 році. А згодом знайшлися рідні Матвія Бобошка, які надіслали видавцям першу частину щоденника за період з 1911 по 1914 роки. І зовсім нещодавно видання побачило світ.
— Коли читаєш ці книги, то ніби повертаєшся в історії на сто років назад. У них є досить цікаві факти для краєзнавців і для всіх жителів нашого міста. Зокрема, з щоденника можна дізнатися про кількість жителів, які проживали в ті часи в Кобеляках, а це близько двадцяти тисяч. Також там можна побачити цінову політику тих часів. Для прикладу, зі щоденника можна дізнатись, що в той час було досить престижно фотографуватися. І фотографія, до речі, була не дешевим задоволенням — 1 рубль 25 копійок. Були в нас і талановиті фотографи, — каже Юрій Попруга.
Юрій Погода розповів, що він уже встиг почути критику на адресу щоденників. Мовляв, за словами критиків, там «багато води».
— Та в книгах нічого зайвого немає. «Дневник приказчика» можна читати і як розповідь про життя окремої сім’ї, і як історичну книгу. Там кожен знайде для себе багато чого пізнавального. За основу книги взяті оригінальні щоденники кобелячанина Матвія Бобошка — спочатку хлопчика, потім прикажчика в мануфактурних магазинах, а потім солдата Першої світової війни, нагородженого за сміливість Георгієвським хрестом, — зазначив Юрій Погода.
Насамкінець зустрічі присутні задавали безліч запитань, на які видавці намагалися знайти відповіді.
