У п’ятницю біля пам’ятного знаку ліквідаторам Чорнобильської катастрофи відбувся мітинг-реквієм присвячений 27-річниці Чорнобильської трагедії.
26 квітня колона з сотні кобелячан із квітами в руках пройшла центральною вулицею міста до пам’ятного знаку ліквідаторам. Цього року мітинг-реквієм розпочався дещо незвично, з гімну Чорнобиля. Усі присутні на декілька хвилин завмерли, вслухаючись в слова, покладені на музику. Після чого до слова запросили голову Кобеляцької райдержадміністрації Анатолія Таранушича. Він сказав, що ввесь світ визнав Чорнобильську трагедію техногенною катастрофою.
— Більше двох мільйонів людей постраждали від цієї ядерної трагедії. Ніякі матеріальні втрати не зрівняються з горем людей, які її пережили. 195 наших земляків визвались ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС. Але, на жаль, 102 із них сьогодні вже відійшли за межу вічності. Сьогодні ми низько вклоняємося їхній пам’яті і дякуємо за подвиг, яким вони захистили всіх нас, — сказав голова РДА.
Насамкінець свого виступу він зазначив, що, на жаль, сьогодні не все зроблено для того, аби ліквідатори себе комфортно відчували як в матеріальному плані, так і в плані покращення свого здоров’я. Також висловив сподівання, що в найближчому майбутньому все ще налагодиться.
Наступним до слова запросили голову Кобеляцької районної ради Юрія Тагадюка. Він сказав, що Чорнобильська катастрофа залишилась нездоланною, адже її наслідки ми відчуваємо і до сьогоднішнього дня.
— Немає ліку людським втратам і не піддається реальній оцінці шкода, завдана здоров’ю нації. Однак, найважче виміряти моральні травми. Адже Чорнобильська аварія змусила людство усвідомити свою безпорадність перед природою і відчути страх перед майбутнім, — сказав голова районної ради.
Останнім до виступу вийшов ліквідатор Петро Коломієць. Він згадав про той квітневий день, рівно 27 років тому, коли ніщо не передрікало біди.
— Та коли трапилась аварія, усі кинулись на боротьбу з невидимим ворогом. Наші хлопці добросовісно виконували роботу з ліквідації наслідків трагедії. Це був подвиг, ціна якого — здоров’я, а часом, і життя. Багатьох ліквідаторів, на жаль, уже немає серед живих, — підсумував Петро Григорович.
Після свого виступу він підійшов до дзвону, який встановлений на пам’ятному знаку, та пробив по ньому рівно 27 разів. А ведучі поіменно зачитали списки загиблих та померлих ліквідаторів. На жаль, він виявився довгим. Далі їхню пам'ять ушанували хвилиною мовчання. Після чого присутні поклали квіти до пам’ятного знаку ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Насамкінець настоятель свято-Миколаївського храму протоієрей отець Василій відправив поминальну панахиду за померлими. Після цього дівчата в українських костюмах роздали присутнім по шматочку хліба.
